Українська наука ще за радянських часів здатна була давати «продукцію» на рівні світових стандартів і вище, і не її провина, що система не вміла використовувати інтелект наших науковців належним чином. Є навіть підстави сумніватися, чи партійні керманичі взагалі уявляли, з чим мають справу. В усякому разі в архівах наших науково-дослідних інститутів зберігаються тисячі незапитаних і досі розробок. Які привертають неабияку увагу закордонних фахівців. На Заході вже сьогодні функціонують національні програми, спрямовані на ефективне використання наукового потенціалу пострадянського простору, а отже — і надбань України. Адже кожний четвертий патент колишнього СРСР мав українське походження. Утім і сьогодні не бракує такого ж класу винаходів та відкриттів.

Наша газета не так давно розповідала про зникнення з центру Донецька раритетного паровоза «кукушки», який згодом знайшли розрізаним на частини на майданчику для приймання металу у сусідньому місті Ясинувата. Вже тоді по гарячих слідах правоохоронці повідомили про затримання чотирьох підозрюваних зухвальців. Однак подальше розслідування резонансної справи зайшло в певний юридичний тупик. З'ясувалося, що у паровоза, з яким тут свого часу дехто носився, як один із ступою, фактично не виявилося господаря. Тобто й збитків, виходить, не заподіяно нікому. Отож поки досудове слідство за фактом зникнення паровоза довелося призупинити.

«Єдність усіх національностей» — під таким гаслом пройде цьогоріч день Львова, який заплановано відсвяткувати 2 травня.
Окрім театралізованих вуличних дійств, особливістю цьогорічного свята буде те, що в урочистостях візьмуть участь усі національні товариства Львова. Влада міста пропонує їм розставити довкола Ратуші намети, в яких кожна національна меншина зможе пропагувати етнічну музику, торгувати сувенірами і пригощати стравами національної кухні. На цю пропозицію вже відгукнулися поляки, росіяни, угорці та греки. Окрім того, за словами начальника відділу міжнародних відносин Ірини Подоляк, на день міста запрошено делегації 18 міст-побратимів, з якими товаришує Львів.

Статистичні дані свідчать, що нині майже сім мільйонів українців заробляють собі на прожиття за кордоном. І, на жаль, саме це спонукає їх до розлучень. Так, наприклад, на Рівненщині 80 відсотків сімей, де є заробітчани, розлучаються. Адже тривала відсутність одного з членів подружжя аж ніяк не зміцнює шлюб, а душевне тепло ніякими заробленими «за бугром» євро чи доларами не заміниш. Окрім того, пора одіссеїв і пенелоп, на жаль, минула, а слова «подружня вірність» перетворилися мало не на порожній звук. Так чи інакше, але найгірше в такій ситуації ведеться дітям. За даними заступника міського голови Рівного з гуманітарних питань Світлани Богатирчук, нині тільки в обласному центрі налічується 1298 дітей, батьки яких вирушили по гроші за кордон. Причому в 232 випадках — на заробітки відбули обоє батьків.

Як наблизити транспортну інфраструктуру столиці до стандартів Європейського Союзу, в Україні знають. Про те, що заважає подолати відстань від теорії до практики, йшлося під час «круглого столу», зініційованого Інститутом трансформації суспільства. Плани київського керівництва та реальність щодо розвитку інфраструктури так само відділяє чимала відстань. Аби нагадати столичним чиновникам про нестачу вольових зусиль у цьому напрямі і зроблені помилки, товариство «почастували» ксерокопіями попередніх інтерв'ю представників мерії. Поки що більш-менш успішно втілюється план будівництва підземних гаражів при спорудженні нового житла. Проте багато чого з інших добрих намірів є далеким від завершення.

Черга на телефони в Україні налічує більше 2 мільйонів чоловік. Таку цифру оприлюднив перший заступник голови Держкомзв'язку Олег Проживальський. Водночас ця черга не відображає реальних потреб українських промадян у телефонах.

Невідомо, скільки довелося б просидіти любителям рибальського екстріму на штучно створеному повінню острові, якби в одного з «робінзонів» не було мобільника. Саме за його допомогою рибалка і викликав на підмогу народну службу порятунку «01».

Російські ЗМІ активно обговорюють розстріл 10 квітня на площі поблизу Ярославського вокзалу 19-річного студента Московського інституту електроніки та математики Германа Галдецького. Цей «герой нашого часу» з власної ініціативи розкрив цілу систему організованого міліцейського «бєспрєдєла» у Москві й поплатився за це: всі ЗМІ пов'язують замах на Галдецького з помстою міліції за його резонансну статтю, надруковану в «Новой газєтє» 9 квітня. Жертвами московських міліціонерів були й українки-нелегалки, які приїхали на заробітки в російську столицю. Зараз студент перебуває в лікарні на межі між життям і смертю: лікарям довелося вилучати з голови хлопця міліцейську кулю.

Верховна Рада не повернеться до розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції №4105, який 8 квітня не набрав конституційної більшості голосів. Про це вчора повідомив журналістам спікер парламенту Володимир Литвин під час конференції для регіональних ЗМІ «Відкритість парламенту України: регіональна зміна». Хоч він і стверджує, що «внесення змін до Конституції потрібно», проте вважає, що до цього питання можна повернутися не раніше, ніж через рік, як це передбачає 158-ма стаття Конституції. «Я вам зачитую статтю 7 постанови про порядок і процедуру розгляду цього питання, — процитував він. — Якщо за наслідками голосування законопроект не отримає більшості голосів на його підтримку, він вважається відхиленим». І запевнив присутніх, що не збирається йти на компроміс із Конституцією України. «Я заявляю відповідально в присутності всього журналістського цеху: я не піду, як би мене не гнули і яких би публікацій про мене не вміщували», — сказав Володимир Литвин. Спікер додав, що перед тим, як повертатися до цього питання, потрібно змінити 158-му статтю Основного закону.

Не минуло і чотирьох місяців, як представники Генеральної прокуратури приїхали до Харкова з перевіркою знову. Цього разу їх цікавлять винятково вино і горілка. Точніше, сурогатні аналоги давнього як світ напою. За кілька днів вони виявили численні порушення як у сфері його виробництва, так і реалізації. Після чого склалося враження, що місцеві органи контролю і правопорядку взагалі не переймаються вищезгаданою проблемою. Або, скажімо, всю свою міць кинули на боротьбу з одним-єдиним порушником — мережею супермаркетів «Таргет».