Цього меморандуму чекали. Про майбутній шлях блакитного палива з далеких перських долин українські політики говорили кожного разу, коли дотискало бажання негайно позбутися енергетичної залежності від «старшого брата». Нагадаємо, раніше йшлося про три маршрути прокладання газотранспортної магістралі: морем — по дну або над водою, а також суходолом, причому довелося б перетинати російську територію. Принаймні Президент Віктор Ющенко ще в лютому зустрівся зі спеціальним представником президента Ірану з питань Каспійського моря і країн СНД Мехді Сафарі й обговорив із ним питання будівництва газопроводу з Ірану через територію України до Європи. Тоді передбачалося, що газопровід пройде з Ірану територією Вірменії, Грузії, Росії та України і до кінця 2006 року спорудять його першу ділянку — до Вірменії.

З поновленням Міністерства вугільної промисловості різні групи на Донбасі пов'язують різні сподівання. Наприклад, голова Луганської обласної держадміністрації Олексій Данилов очікує, що з його допомогою в опікуваному ним регіоні почнуть відновлювати закриті під час кучмівської «реструктуризації» шахти. Адже, за його словами, «усі шахти в нас були закриті безпідставно — на багатьох є запаси в десятки мільйонів тонн». Цей факт, до речі, зафіксовано навіть у постанові уряду Павла Лазаренка, який саме й розпочинав системне знищення вітчизняної вугільної галузі. Але справа в іншому, як вважає обласний голова, а саме — що після того, як ціна одного бареля нафти перевищує 50 доларів, відносна рентабельність вугілля збільшується відсотків на тридцять. А відповідно, зростає й зацікавленість бізнесу у вугільній промисловості.

На минулому тижні Міністерство палива та енергетики створило громадську колегію. Судячи зі слів керівника міністерства Івана Плачкова, він має намір разом з цим новоутвореним органом побороти чимало негараздів, починаючи із заплутаності у майнових правах і закінчуючи реорганізацією галузі. Таким чином на новостворену громадську колегію лягає місія служити своєрідним рупором у діяльності Мінпаливенерго. Принаймні зрозуміло одне: новостворена колегія — це позитивний крок до прозорості роботи відомства, яка досі була досить закритою для громадськості. А от ефективність роботи цієї колегії тепер залежить від тієї ж громадськості — стверджує Іван Полтавець, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і член громадської колегії.

Зараз у дипломатичній кризі рахунок 2:2. А скандал розгорівся ще навесні, коли Міністерство юстиції Білорусі відмовилося визнати результати виборів нового керівництва тамтешнього громадського об'єднання «Союз поляків Білорусі», мотивуючи тим, що на цю етнічну меншину «зле впливало» посольство Республіки Польща в Мінську. Відразу потому, 19 квітня, «бацька» Лукашенко у своєму щорічному посланні до парламенту та народу різко відгукнувся про діяльність польської амбасади на території його країни, назвавши її деструктивною. «Усіляких шарлатанів ми викриватимемо в очах білоруського народу. Ще хочу попередити — не вважайте це погрозою — посольство Польщі: ми знаємо, що відбувається у вашому посольстві і знаємо вашу роботу. І не думайте, що поляки в Білорусі — це не громадяни Білорусі. Це наші громадяни, і ми їх образити нікому не дамо, і мізки пудрити ви їм теж не будете», — проскреготів білоруський президент. А за місяць, начебто на підтвердження непустопорожності слів Олександра Лукашенка, Білорусь вислала з країни радника польської амбасади Марека Бутька — за, як значилося в офіційному повідомленні МЗС, «активні особисті дії, спрямовані на дестабілізацію білоруського суспільства».

Рік Грузії в Україні без перебільшення проходить доволі насичено щодо налагодження міжнаціональної дружби. Наприкінці травня з Києва до Тбілісі також вирушив автопробіг під гаслом «Україна-Грузія: разом». Натхненні кавказькою гостинністю тепер учасники пробігу створили товариство україно-грузинської дружби. «Поки ми стукаємо у двері на захід, маємо країну, народ якої віддавна нас щиро любить», — аргументує створення організації її виконавчий директор Ольга фон Шталлєнберг.

У вівторок, крім київського, відбулося ще п'ять матчів другого кваліфікаційного раунду Суперліги, і лише один результат став сенсаційним. Кіпрський «Анортосіс» здобув, напевно, найблискучішу перемогу в своїй історії, обігравши вдома у Ларнаці знайомий нам «Трабзонспор». Звичайно, господарям поля допомогло вилучення гвінейського форварда гостей Ібрагіма Яттари. Але фани з острова Афродіти не сумніваються, що грузинський легіон «Анортосіса» і без цього дотиснув би віце-чемпіона Туреччини. Саме посланець сонячного Кавказу — Тімурі Кецбая, який виконує в «Анортосісі» роль «граючого тренера», — віддав чудовий пас на співвітчизника Климентія Цитайшвілі, після удару якого Ніколау відкрив рахунок. Сам грузинський форвард заб'є останній гол лише наприкінці матчу, змарнувавши перед тим аж чотири гострих моменти. І все ж «Анартосісу» буде не просто у Трабзоні втримати два м'ячі переваги. Адже там турки гратимуть у повному складі і за «пекельної» підтримки трибун. Але, згадаймо, динамівці минулого року в рідних пенатах «Трабзонспора» виграли.

Уже звичним для українців став вислів: «Там, де свято — там і «Кока-Кола». Акції від улюбленого напою мільйонів тривають одна за одною, і жодна гучна подія не обходиться без «Кока-Кола». Згадаймо хоча б Естафету Олімпійського вогню чи конкурс «Євробачення». Але, на жаль, не в кожний куточок приходить свято. І тоді... Тоді «Кока-Кола» сама його створює і робить незабутнім. Так, упродовж місяця Компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна» за підтримки Київської державної обласної адміністрації проводила тур по літніх дитячих таборах Київської області. Свято від «Кока-Кола» завітало в 20 дитячих таборів відпочинку, а це означає, що його учасниками стали понад 6000 дітей. Для них було розроблено спортивно-розважальну програму «ПРОВЕДИ З «КОКА-КОЛА» ДЕНЬ, СПОВНЕНИЙ РАДОСТІ ТА РОЗВАГ», яка складалася з двох частин. Спочатку діти ставали учасниками спортивної програми, а потiм відвідували веселе розважальне клоунське шоу, також насичене конкурсами та розвагами. У виграші були всі: ті, хто не встиг відзначитись у спортивних змаганнях, обов'язково показували себе на сцені. Звісно, за свою активність діти отримували фірмові подарунки. Головне у програмі було не сидіти на місці, а брати активну участь та позитивно змінювати спосіб свого життя разом з «Кока-Кола». Слід сказати й про рекорди, які були встановлені під час туру.

Суперсучасний кінотеатр, який дає ефект повної присутності, одна з найбільших у місті молодіжних дискотек, 46 доріжок боулінгу, ресторан у вигляді кабіни тихоокеанського лайнера, а також бізнес-центри, бутіки, величезні автомобільні стоянки, паркова зона з фонтанами та ще багато чого невдовзі з'явиться поблизу Київського залізничного вокзалу. Таку інформацію днями оприлюднили австрійські мас-медіа, представники яких побували на презентації великого проекту у Відні. Подробиці майбутнього «будівництва століття» — що, де, коли і скільки коштує — ми дізнавалися у замовника проекту в Україні — керівництва суднобудівного заводу, на чиїй території планується розгорнути роботи.
Як розповів «УМ» заступник генерального директора з комерційних питань заводу «Ленінська кузня» Валерій Малашевський, грандіозний мультифункціональний комплекс «Великi ворота Києва» прийде на зміну промисловій зоні, в якій сьогодні містяться машинобудівні цехи підприємства. А центром нового комплексу стане хмарочос — офісний центр висотою понад 100 метрів.

Протягом останніх трьох місяців у кожному районі Києва проходили громадські слухання з питань містобудівної політики — традиційно бурхливо, емоційно, але чи результативно? У понеділок кияни намагалися підбити перші підсумки цих слухань і визначити, чи була від них узагалі якась користь. В обговоренні брали участь як представники міської влади, так і їхні опоненти: члени Коаліції учасників Помаранчевої революції, Форуму порятунку міста Києва та Громадського об'єднання власників житла.

Де відродиться Музей історії Києва? Коли кияни та гості міста нарешті знову побачать експозиції, які розповідали про історію столиці від часів її виникнення і до сьогодення? Ці питання хвилювали учасників прес-конференції, яка відбулася 5 місяців тому в Українському домі, на ці ж запитання не знаходили відповіді люди, які два дні тому зібралися в залі УНІАН. Доля музею, до якого щодня звертаються охочі переглянути багату експозицію, досі залишається невизначеною.