Музей-бомж,

28.07.2005

      Де відродиться Музей історії Києва? Коли кияни та гості міста нарешті знову побачать експозиції, які розповідали про історію столиці від часів її виникнення і до сьогодення? Ці питання хвилювали учасників прес-конференції, яка відбулася 5 місяців тому в Українському домі, на ці ж запитання не знаходили відповіді люди, які два дні тому зібралися в залі УНІАН. Доля музею, до якого щодня звертаються охочі переглянути багату експозицію, досі залишається невизначеною.

      Директор музею Тамара Хоменко розповіла, в якому критичному стані зараз перебувають 250 тисяч унікальних експонатів музею: «Археологічні пам'ятки, картини, скульптури, панорамні комплекси та безцінні книги, які запаковані у дві тисячі спеціальних ящиків, вже півтора року зберігаються в Українському домі. Після того як музей був змушений оперативно звільнити Кловський палац для Верховного Суду (за рішенням тодішнього Прем'єр-міністра Януковича), експонати були буквально поховані в будинку, що на Хрещатику, 2. Двох поверхів будинку, наданих державою замість Кловського палацу, ледве вистачило, щоби вщент забити їх нашими ящиками й коробками».

      Вийшло так, що для організації виставок найголовнішого напрямку роботи музею місця зовсім не лишилося. Іншими словами, є чим народ подивувати, але немає де. Музейники  наївно чекали, поки їм передадуть увесь Український дім (навіть гроші на проект реконструкції в міста отримали), але час минав, а рішення про таку передачу все не з'являлося. Із будівництвом нового комплексу, який би вмістив багатющу колекцію київських цікавинок, держава теж  не квапилася.  А плани нового міністра культури Оксани Білозір, яка вирішила змінити назву, форму й зміст Українського дому й перетворити його на «українську хатину», вбили будь-яку надію музейників на розв'язання їхньої «квартирної» проблеми...

      Як слушно зауважив відомий поет Борис Олійник, Міністерство культури має опікуватись не лише естрадою, а й клубами, в яких протікає дах, бібліотеками, в яких немає грошей, та музеями, яким нема де жити.  Бо ж до кого мусять звертатися ті самі музеї та бібліотеки, як не до «рідного» міністра?

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>