Казка зі скла та бетону

28.07.2005
Казка зі скла та бетону

Таким проектанти бачать готові «Великi ворота Києва». (ФОТО компаній DЕСРМ, Delta й Owebu.)

      Суперсучасний кінотеатр, який дає ефект повної присутності, одна з найбільших у місті молодіжних дискотек, 46 доріжок боулінгу, ресторан у вигляді кабіни тихоокеанського лайнера, а також бізнес-центри, бутіки, величезні автомобільні стоянки, паркова зона з фонтанами та ще багато чого невдовзі з'явиться поблизу Київського залізничного вокзалу. Таку інформацію днями оприлюднили австрійські мас-медіа, представники яких побували на презентації великого проекту у Відні. Подробиці майбутнього «будівництва століття» — що, де, коли і скільки коштує — ми дізнавалися у замовника проекту в Україні — керівництва суднобудівного заводу, на чиїй території планується розгорнути роботи.

      Як розповів «УМ» заступник генерального директора з комерційних питань заводу «Ленінська кузня» Валерій Малашевський, грандіозний мультифункціональний комплекс «Великi ворота Києва» прийде на зміну промисловій зоні, в якій сьогодні містяться машинобудівні цехи підприємства. А центром нового комплексу стане хмарочос — офісний центр висотою понад 100 метрів.

 

Як усе починалося

      Декілька років тому Київська міська влада вирішила винести все машинобудівне виробництво з центру Києва, а бажано — взагалі за межі міста. Завод, який сьогодні займає велику територію поблизу залізничного вокзалу, теж мусив кудись переїжджати.  Тому керівництво «Ленінської кузні» вирішило перепрофілювати машинобудівний  майданчик  на площі 9,2 гектара, а на місці цехів побудувати щось корисне. Коли спеціалісти почали вивчати це питання, їм давали найпершу пораду збудувати торговельні площі — мовляв, це і прибутково, і перспективно. Але працівники «Ленінської кузні» почали вивчати досвід  девелоперських фірм (спочатку вітчизняних, потім закордонних), розвитку подібних комплексів і зрозуміли, що треба брати ширше, — благо, територія дозволяє. Проект, який спільно розробляли українська компанія DЕСРМ Group та дві австрійські фірми Delta Gruppe й Owebu SmbH (на наступному етапі до них приєднається група європейських та вітчизняних консультантів), умістив торговельний, розважальний, діловий, житловий та інші компоненти.

      Усі об'єкти розмістяться на ділянці між вулицями Старовокзальною, Жилянською, Комінтерна та площею перед Центральним залізничним вокзалом. Зараз на цій територiї  працюють кількасот людей у кількох цехах. Невдовзi вони полишать цю територію, але, як запевнив Валерій Малашевський, усі робочі місця будуть збережені: «Щоб не втратити машинобудування, його перспективної частини, ми розташуємо ці робочі місця на існуючих потужностях, що на Рибальському півострові».  При цьому комплекс дасть додатково понад 5 тисяч нових робочих місць.

      Концепція проекту розміщення мультифункціонального торговельно-розважального комплексу вже затверджена містобудівною радою, на черзі його деталізація. Щодо фінансування проекту вартістю понад 500 мільйонів євро, то замовники досі не вирішили, за якою схемою воно буде здійснюватись. Швидше за все, це буде залучення інвестицій,  банківських кредитів, можливо, це буде поєднання комплексу різноманітних фінансових інструментів — головне, аби тільки був результат.

Ворота Києва — не лише офіси

      За інформацією керівництва проекту, до комплексу будуть входити  логістичний центр, підземний та відкритий паркінги, індустрія розваг, фітнес-центр, три готелі (2, 3 та 4 зірки), великий конгрес-центр, культурний центр, торговельні площі, кафе і бари, центр побутових послуг, апартаменти — житловий масив підвищеної комфортності та два великі офісні центри. Плюс   кіноцентр мультиплекс, який складатиметься з 12 невеликих залів (у них одночасно демонструватимуться різні стрічки на будь-який смак) та  кінотеатр, «нафарширований» спеціальною технікою, яка дає ефект повної присутності (продукує: температурні перепади, коливання підлоги, навіть запахи, регулює переміщення повітря тощо).

      Крім того, в комплексі планується побудувати оригінальну парковку та підземні виїзди та в'їзди із усіх чотирьох боків. На території проїжджої частини (швидше за все, в середній смузі) обладнають тунелі, і машина, не виконуючи спеціальних маневрів, зможе комфортно в'їжджати в тунель і повертати в комплекс. Так само — на виїзді з парковки: водій, нікому не заважаючи, ні з ким не перетинаючись, на нормальній швидкості знову виїжджає на свою смугу. А з боку вокзалу та поруч із конференц-залом заплановано будівництво відкритих парковок. Як пояснив Валерій Малашевський, кожна людина зможе знайти собі, що захоче: «Злiва — більш респектабельна частина комплексу, де будуть дорогі бутіки, офіси, апартаменти, можуть проводитись масштабні заходи, а праворуч розмістяться торговельні площі економ-класу, кінотеатри, молодіжна дискотека та двозiрковий готель для молоді. Люди, які приїдуть до столиці на кілька днів, зможуть відпочити у доступному готелі, потанцювати на дискотеці, сходити в кіно, купити сувеніри, одягтись, поїсти. За бажанням, людина може навіть жити (в апартаментах) і працювати (у бізнес-центрі), не виходячи за межі цього містечка».

      Захисники природи можуть не хвилюватися, що при будівництві постраждають зелені насадження на території заводу (а це буквально кілька дерев) — замість цегли та бетону під вокзалом з'явиться паркова зона, яка разом із площею озеленення дахів і терас становитиме понад 76000 квадратних метрів. Виходячи з вокзалу, люди зможуть бачити величезну алею, яка буде спускатися до вулиці Жилянської, із системою фонтанів, газонами та клумбами. До речі, фонтани зможуть допомогти відродити Либідь, яка сьогодні, по суті, є мертвою річкою. Вода буде очищуватись, надходити до системи всіх фонтанів і, можливо, у ріки, в якій не залишилося нічого живого, відкриється друге дихання. Було б непогано...

      За планами замовників, будівництво комплексу розпочнеться навесні наступного року, а  закінчиться  вже у 2008 році. Якщо все йтиме за планом, за кілька років  Київ урочисто відкриє новий комплекс, який за своєю масштабністю не матиме аналогів на території СНД. 

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>