Пластичного хірурга традиційно уявляють як людину, що навіть із повного страховиська може зробити Аполлона чи пишногруду секс-діву. На які тільки жертви не йдуть люди, аби виглядати привабливіше — вирізають ребра, «вкорочують» носи, відкачують зайві кілограми. Проте висококваліфіковані медики пластичні операції частіше роблять не для наведення «марафету», а для того, щоб урятувати або полегшити життя хворому. Саме з такими випадками стикаються фахівці столичного Центру термічних уражень та пластичної хірургії. Сюди звертаються люди із найскладнішими опіками, обмороженнями чи вродженими вадами. Наш співрозмовник — провідний науковий співробітник Центру Олександр Жернов — має за плечима більше двох десятків років хірургічної практики. Щодня він дає своїм пацієнтам якщо не «друге» життя, то нове обличчя точно.

Важливою умовою для збереження здоров'я та підтримання функцій очей є правильне харчування, в основі якого лежать три принципи — помірність у їжі, повноцінне, легкозасвоюване і різноманітне харчування та підвищене споживання продуктів, багатих на вітаміни А, Е і С.

Учені Івано-Франківської державної медичної академії, передусім добре знаний у фітотерапевтичному світі, нині покійний професор Федір Мамчур, доклали чимало зусиль для вивчення лікувальних властивостей карпатської флори — від всюдисущого полину до винятково цілющих джинджури (тирличу жовтого) та золотого кореня (родіоли рожевої). Однак на цiй дикорослій ниві ще залишилося місце для молодих дослідників.

Пересічному громадянинові України не світить поїхати лікуватися за кордон. Готувати там своїх фахівців державі також не по кишені. Тож в управлінні охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації знайшли соломонове рішення: запрошувати до Луганська іноземних професорів. Ідея була оформлена як протокольне доручення глави облдержадміністрації Олександра Єфремова. Обласний центр уже відвідували німецькі хірурги та італійські кардіохірурги. Тепер же до нас приїхав — у рамках проекту — італійський офтальмолог з клініки «Чітта ді Кастелло» (Флоренція) професор Лоренцо Ніказі.

Не нехтуйте гігієною ніг, адже м'якість, еластичність шкіри ніг, рухливість суглобів забезпечують вам легку ходу, гарну осанку, приємний настрій. Після довгого робочого дня побалуйте їх контрастним душем: протягом трьох-п'яти хвилин чергуйте гарячу і холодну воду. Процедуру закінчуйте холодною водою. Потім гарненько розітріть ноги рушником — і можна починати втирати живильний крем. Це роблять масажними круговими рухами долонею у напрямку від пальців ступнів до литки. Не забудьте промасажувати гомілкостопний суглоб.

Зі своїм болем кожен бореться на самоті. Коли болить, світ зменшується до розмірів тієї ділянки, яка мучить. А решта життєвих проблем стають малозначущими дрібницями.
Але медики кажуть, біль — універсальний захисник людини. Якби його не було, то ми тихо гинули б від різноманітних захворювань, не звертаючись по допомогу до лікаря. Саме біль не дає сидіти на місці, а змушує кидати все і негайно рятувати своє життя. «Коли людина народжується без відчуття болю, такий випадок трапляється один раз на мільйон населення, вона не доживає і до двадцяти років. Тому що в неї щось не так, а вона не знає, що і де, й не звертається по допомогу, не відчуває, приміром, навіть апендицит і може померти від нього», — розповідає Микола Сапон, старший науковий співробітник Клініки відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії АМН України імені Ромоданова. Сам Микола Анатолійович має справу з іншими людьми — тими, яким страшенно болить, яким не допомагають навіть найпотужніші знеболювачі.

За словами спеціалістів, сучасні реалії такі, що населення багатьох країн усе чіткіше поділяють на дві категорії громадян: на тих, що вже спилися чи спиваються, і тих, хто відмовився від алкоголю взагалі. Правда, стрімке зростання багатомільйонного загону перших додає другому, порівняно невеликому прошарку суспільства, ще більшої стійкості. Куди поділася золота середина з багатовіковою культурою споживання алкогольних напоїв, сказати важко. Образ супермена з пляшкою у руках став частиною вітчизняної субкультури, тому на зміну пріоритетів у бік здорового способу життя доведеться витратити не один рік і далеко не одну державну копійку.
Про «клінічний» бік цієї глобальної проблеми погодився розповісти нашим читачам завідувач єдиної в Україні кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Іван СОСІН.

Статистика свiдчить, що жертвами палички Коха у райцентрі Вільнянськ, що на Запоріжжі, стають усе більше людей. Якщо в Україні на сто тисяч населення — в середньому 70 випадків захворювання на туберкульоз, то у Вільнянському районі — 107,3! Вражають медиків також високий показник смертності та його динаміка. Якщо в 2002 році від підступних бацил загинули майже 12 відсотків хворих, то в 2003 році — вже удвічі більше — майже 24 відсотки. Недавні результати обстеження дітей лише додали лікарям занепокоєння: у шестисот школярів і дошкільнят виявлено паличку Коха. А реакція Манту виявилася позитивною у понад половини обстежених дітей.

Зазвичай лікування починається з консультації лікаря. Потім він, відповідно до хвороби, призначає заходи для боротьби з нею. Анатолій Пилипович Артемчук спілкування з пацієнтами розпочинає з, так би мовити, зовнішнього огляду. Згодом, у визначений день, збирає їх (це здебільшого діти молодшого й старшого шкільного віку).
Кожний сеанс — це цікава вистава, де актори — діти. А він — Анатолій Пилипович Артемчук — людина, котра знає, як з підопічного виплекати талановиту особистість. Він схожий на Дідуся Мороза, що приніс у своїй торбинці найцінніший з усіх подарунків — здоров'я.

Щорічно від діабету та пов'язаних з ним ускладнень у світі помирає чотири мільйони людей. Несприятлива ситуація з цим захворюванням і в нашій країні. За інформацією головного ендокринолога Міністерства охорони здоров'я професора Миколи Тронька, офіційно в Україні зареєстровано мільйон хворих, серед них 123 тисячі страждають від діабету першого типу і є інсулінозалежними. Але й ці цифри, на думку професора, який є директором Інституту ендокринології та обміну речовин імені Валерія Комісаренка, не досить об'єктивно характеризують ситуацію, бо діабетиків не завжди виявляють. Широкомасштабні епідеміологічні дослідження, проведені співробітниками інституту та інших наукових центрів, свідчать, що на кожний зареєстрований випадок цукрового діабету припадає 2—2,5 незареєстрованих.
Виходячи з цього, можна казати, що реально в Україні близько двох мільйонів таких хворих. Причому всі хворі на діабет, які не потребують інсулінових ін'єкцій, з часом стають інсулінозалежними. Чому так? Про це ми вирішили розпитати у Галини Михальчишин, кандидата медичних наук, завідуючої діабетологічним відділенням Київської міської клінічної ендокринологічної лікарні, яка є базою кафедри ендокринології Національного медичного університету.