Минув рік по тому, як верховний отаман Війська Запорозького Низового Спілки козаків України Олександр Панченко хапнув з каси свого товариства кілька десятків тисяч і розтринькав їх на «передвиборчий розігрів» симпатиків Віктора Януковича. Після перемоги Майдану за фактом привласнення коштів прокуратура порушила кримінальну справу. Верховний не бажав, аби на його руках клацнули наручники, і дременув чимдалі від обдурених козаків. Куди? Звісно ж, до Росії.

Легенда англійської рок-музики група «Лед Зеппелін» та російський диригент Валерій Гергієв стали цьогорічними лауреатами «Полар Прайз» («Полярної премії»), яку в музичному світі прирівнюють до Нобелівської, повідомляє Бі-Бі-Сі. Премія заснована колишнім менеджером шведської поп-групи АББА Стігом Андерсоном і щороку призначається Шведською королівською музичною академією одному представнику класичної музики та одному представнику популярних музичних жанрів. Лауреати отримають її 22 травня наступного року на урочистості у Стокгольмі з рук короля Швеції Карла XVI Густава. Грошовий додаток до премії становить один мільйон шведських крон (135 тис. доларів). У попередні роки лауреатами «Полярної премії» були, зокрема, колишній член квартету «Бітлз» Пол Маккартні, легендарний скрипаль Ісаак Штерн та відомий американський негритянський продюсер, музикант та композитор Квінсі Джонс.

Ім'я народного артиста України Степана Гіги у багатьох асоціюється передусім із піснею «Яворина», хоча у його репертуарі чимало не менш популярних творів. Із таких, зокрема, складається і його ліричний альбом «Вулиці Наталі», який три роки тому розійшовся мільйонним тиражем, за що співака було нагороджено спеціально відлитим у Німеччині золотим диском. Музичні критики щось починали слабо говорити про феномен комерційного успіху західноукраїнського співака, але тему не підхопили: традиційна естрада, традиційна мелодика, традиційний виконавець. Цікаво, чому модерним зіркам не вдається продавати таку кількість дисків?

Театр Бориса Ейфмана заснований у 1977 році, за цей час він неодноразово гастролював у Америці, країнах Європи, Японії, а сам Ейфман теж неодноразово ставав лауреатом театральних премій «Золота маска», «Тріумф», «Золотий Софіт». Також лауреат Державної премії Борис Ейфман має звання народного артиста Росії, а його творчість відзначена «Орденом кавалера мистецтв Франції».

Украй рідко до Києва приїжджають на гастролі театри з обласних центрів. Приємною традицією може похвалитися Закарпатський український музично-драматичний театр, який щороку показує свій набуток у столиці. Цього разу закарпатці п'ятиденні гастролі розпочали нашумілою прем'єрою — виставою «Калігула: народження міфа» за п'єсою Альберта Камю. Молодий режисер Андрій Шараскін вдався до сміливих експериментів. Досить сказати, що дія вистави відбувається... у басейні з водою.

Жінкам, які прагнуть бути «шикарними» і водночас уболівають за долю «братів наших менших», не позаздриш. Бо ж вони категорично відмовляються носити розкішні шуби з натурального хутра, сумочки з крокодилячої шкіри тощо, а без цих атрибутів, на жаль, у безжальній спільноті під назвою «вищий світ» заслужити повагу дуже складно. Тож не дивно, що деякі затяті активістки ПЕТА (організації «Люди за етичне поводження з тваринами») із середовища шоу-бізнесу рано чи пізно відмовляються від своїх попередніх переконань, аби знову закутатися у м'якеньке хутро чи залізти в улюблені шкіряні штани, які так личать до сексуальної фігурки...

Дієго Марадону зараз просто не впізнати. Знаменитий футболіст, який, на відміну від більшості «тимчасових» зірок цієї надпопулярної гри, залишатиметься найулюбленішим завжди (у цій номінації достойну конкуренцію аргентинцю Марадоні складає хіба бразилець Пеле), порівняно із самим собою річної давності став просто іншою людиною. Ще в січні футбольний кумир був схожим на бегемота (при невисокому зрості важив понад 120 кг) й посилено лікувався від наркотичної та алкогольної залежності, а вже восени перетворився на підтягнутого, досить м'язистого здорового чоловіка, завів собі молоду красуню-коханку й веде чи не найпопулярніше в Аргентині ток-шоу «Вечір із «десяткою» (саме під десятим номером свого часу Марадона грав у збірній Аргентини).

Колись у житті однієї з найсексуальніших актрис сьогодення Анджеліни Джолі був просто божевільний період. Тоді вона була так шалено закохана у свого екс-чоловіка Боба Торнтона, що заради нього була ладна на будь-які вчинки: ця ненормальна парочка тоді й садомазохізмом займалася, і «браталася» на крові, і оргії всілякі влаштовувала... Мабуть, тепер добропорядній і скромній Анджеліні про це й згадати соромно. Єдине, що залишилося в неї від того часу, — це пристрасть до татуювань. Дуже вже вони кінозірці до вподоби, тому на додачу до вже наявних змій, метеликів і ще там чого, витатуйованого на її тілі, Джолі планує найближчим часом наколоти ще й імена своїх прийомних дітей — Меддокса і Захари. Єдине, чого вона вже точно ніколи не зробить — це не поставить на своєму тілі імені жодного чоловіка (діти, звісно, не рахуються).

Схильність американців перебільшувати порушення своїх споживацьких прав загальновідома. Замордує якась бабця котика в мікрохвильовій печі — і подасть до суду на фірму-виробника, зазначивши в позові, мовляв, ніде в інструкції до печі не було написано, що покупаних котів не можна сушити в мікрохвильовках. І головне, що часто в таких випадках «потерпілим» удається відсудити величезні, іноді навіть мільйонні суми! Схоже, саме за таким сценарієм діє 57-річний Боб Докерті зі штату Колорадо, який... приклеївся до унітазу в туалеті універмагу «Хоум депо».

Ющенко показує новому Генпрокурору Медведьку його кабінет. Медведько:
— Але ж тут чиїсь речі!
— Та спокійно! Якщо прийде власник — ти до нього: «Канай звідси, редиска, моргали виколю, пасть порву» і так далі.