Позавчорашнє розширене засідання уряду, запізніле на двi години через туман (не всі змогли прибути до Кабмiну вчасно) й розтягнуте в часі через важливість обговорюваних питань (ну просто як у часи Тимошенко), струснуло всю вертикаль виконавчої влади. Хоча на порядку денному була цілком прагматична мета — проаналізувати результати роботи міністерств і відомств та керівництва регіонів за дев'ять місяців цього року, — обговорення вийшло далеко за межі цієї теми.

Павло Лазаренко, який чекає у Сполучених Штатах свого вироку, почав повертатися в українську політику. Це, певне, помітили всі. Він знову став частим гостем в українському інформаційному просторі, його прихильники вивісили величезний рекламний плакат із Павлом Івановичем на дніпропетровському ЦУМі — ясно, що екс-Прем'єр збирається брати участь у майбутніх виборах. І обриси коаліції за його участю проявилися вже вчора, на з'їзді партії Лазаренка «Громада» (його, до речі, знову переобрали лідером).

Якщо пана зазвичай видно по халявах, то заможних пань, принаймні в холодну пору року — по шубах. Раніше цей вид зимового одягу вважався робочим у російських дворян та купців обох статей. Однак із часом бажаючих мати речі з хутра соболя чи горностая виявилося більше, ніж упольованих лісових хижаків, зі шкірок яких шили теплу і модну вдяганку. Тоді комусь у голову прийшла високорентабельна ідея вирощувати «хутроносних» звірів у неволі. Перші такі ферми з'явилися в Канаді і Росії у ХІХ столітті. Згодом ініціативу перехопили скандинави. Та так, що не випускають її з рук дотепер: в Данії зосереджена половина світового виробництва норкових шкірок, у Фінляндії — лисячих.
Незважаючи на суттєвий сплеск попиту на одяг з так званого «м'якого золота» (за даними Міжнародної федерації з торгівлі хутром, упродовж останньої п'ятирічки реалізація натуральних хутрових виробів та їх елементів зросла у світі на 28 відсотків і сягнула в 2004 році 11,7 мільярда доларів), вітчизняне пострадянське звіроводство минулого десятиліття пішло протилежним від світових тенденцій шляхом — руйнації.

На харківському іподромі — справжня НП. Через господарський конфлікт двох комерційних структур ризикують залишитися без кормів та вигулу тринадцятеро коней. Точніше, тварин зі стайні не виводять уже близько трьох місяців, а привезти їм овес та сіно — теж проблема. Конфлікт могла б легко розв'язати проста домовленість сторін, проте розійтися «полюбовно» їм заважає, схоже, елементарна втома одне від одного, оскільки «війна» тут триває з весни цього року.

Йдеться про 170 тисяч гектарів радіаційно забруднених лісів Брянщини, в яких уже 20 років не велися господарчі роботи і які накопичили у собі мільйон кубічних метрів легкозаймистих сухих сосен, уражених радіонуклідами. У випадку пожежі ми можемо отримати другий «Чорнобиль». Про це повідомили на міжнародній Чорнобильській конференції, яка відбулася у Чернігові, представники делегації Брянської області РФ. За словами Володимира Татарінова, начальника управління зовнішньоекономічної діяльності адміністрації Брянської області, у випадку пожежі реальна загроза зараження радіонуклідами існує як для самої Росії, так і для українських Сумської та Чернігівської областей. «Радіоактивний ліс буде горіти, викидаючи у повітря продукти розпаду, — говорить Володимир Татарінов. — Ну а далі — куди Бог пошле, це можуть бути як наші сусіди із Смоленської області, так і Чернігівська або Сумська області. Все залежить від сили вітру та його напрямку».

З нагоди відкриття у Дніпропетровську представництва всесвітньо відомої німецької авіакомпанії «Люфтганза» до міста навіть завітав тимчасовий повірений у справах посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Йоганнес Регенбрехт.

Цю особу зняли на станції Конотоп iз потяга «Москва—Софія» з підозрою на пташиний грип. І відразу постало безліч проблем: де утримувати людину; яким має бути режим у приміщенні, де перебуває хворий; як захищатися персоналу, який з ним спілкується; як профілактувати пасажирів, які їхали поруч з ним, їли в одному буфеті та ходили в той самий туалет...

Минув рік по тому, як верховний отаман Війська Запорозького Низового Спілки козаків України Олександр Панченко хапнув з каси свого товариства кілька десятків тисяч і розтринькав їх на «передвиборчий розігрів» симпатиків Віктора Януковича. Після перемоги Майдану за фактом привласнення коштів прокуратура порушила кримінальну справу. Верховний не бажав, аби на його руках клацнули наручники, і дременув чимдалі від обдурених козаків. Куди? Звісно ж, до Росії.

Легенда англійської рок-музики група «Лед Зеппелін» та російський диригент Валерій Гергієв стали цьогорічними лауреатами «Полар Прайз» («Полярної премії»), яку в музичному світі прирівнюють до Нобелівської, повідомляє Бі-Бі-Сі. Премія заснована колишнім менеджером шведської поп-групи АББА Стігом Андерсоном і щороку призначається Шведською королівською музичною академією одному представнику класичної музики та одному представнику популярних музичних жанрів. Лауреати отримають її 22 травня наступного року на урочистості у Стокгольмі з рук короля Швеції Карла XVI Густава. Грошовий додаток до премії становить один мільйон шведських крон (135 тис. доларів). У попередні роки лауреатами «Полярної премії» були, зокрема, колишній член квартету «Бітлз» Пол Маккартні, легендарний скрипаль Ісаак Штерн та відомий американський негритянський продюсер, музикант та композитор Квінсі Джонс.

Ім'я народного артиста України Степана Гіги у багатьох асоціюється передусім із піснею «Яворина», хоча у його репертуарі чимало не менш популярних творів. Із таких, зокрема, складається і його ліричний альбом «Вулиці Наталі», який три роки тому розійшовся мільйонним тиражем, за що співака було нагороджено спеціально відлитим у Німеччині золотим диском. Музичні критики щось починали слабо говорити про феномен комерційного успіху західноукраїнського співака, але тему не підхопили: традиційна естрада, традиційна мелодика, традиційний виконавець. Цікаво, чому модерним зіркам не вдається продавати таку кількість дисків?