Інцидент стався приблизно о першій ночі. Яскравий спалах у темряві з вікна літньої кухні відразу ж помітили племінниця і сестра журналістки, які якраз чекали її з роботи. І до приїзду пожежної команди разом із сусідами толокою встигли загасити полум'я. В тому, що це був навмисний підпал, сумніву ні у пані Лілі, ні у її колег немає — зловмисник (чи зловмисники) залишив на місці пригоди напівпорожню пластикову каністру бензину. Добре, що вогонь встиг лише «облизати» ворота гаража, розміщеного у цокольному приміщенні будинку. Якби у той момент там стояв «Фольксваген-Гольф» (всі сходяться на тому, що саме на це робився розрахунок) журналістки, то хтозна чим би все закінчилось. Випадково Ліля Буджурова у той день допізна з авто затрималась у редакції (вона редагує досить популярну на півострові газету «1-а кримська»).

Керівник виборчого штабу Партії регіонів Євген Кушнарьов відкараскався від одного зі звинувачень, які йому висували протягом останнього року. Йдеться про перевищення влади, службових повноважень і завдавання шкоди державі, а якщо конкретно — про зловживання під час будівництва у Харкові третьої лінії метро.

Якби вибори в парламент України відбулися найближчого тижня, 3-відсотковий бар'єр змогли б подолати тільки шість політичних сил. Серед них лідирують Партія регіонів і блок «Наша Україна». Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Східноєвропейською медіа-групою «Київград» серед 1000 респондентів у період з 16 по 23 лютого.

Учорашні снігові заметілі завадили президентові Польщі навідатися до Харкова, де його чекали польська громада, викладачі та студенти Національного університету ім. Каразіна. Вочевидь, не зустрівся Качинський і зі своїми родичами — тіткою та троюрідними братами, які мешкають в Одесі й Полтаві. Але загалом його перший офіційний візит в Україну був цілком повноцінним — окрім зустрічей та переговорів на найвищому рівні, пан Лех устиг побачитися й поговорити з багатьма політичними лідерами. Відповідно, дводенне гостювання Качинського в Києві частково перетворилося на захід із підтримки «помаранчевих» сил напередодні українських парламентських виборів.

За нинішньою передвиборчою метушнею і новими спробами політиків зачарувати електорат «полів і ферм» шквалом надмірної любові вже якось призабулося, що саме в такий же зимовий період 2000 року частокіл пропрезидентського партійного оточення також готовий був рушити на село, аби в найкоротші строки втілити в життя указ щойно коронованого на другий строк Леоніда Кучми «Про невідкладні заходи щодо прискореного реформування аграрного сектору економіки». Тоді Аграрна партія України (АПУ) як локомотив «грандіозного проекту» навіть взяла на себе політичну відповідальність за його результати. Чим завершилася чергова кампанія реанімації постколгоспного сільського господарства, видно з відстані шести прожитих років. Струсила із себе політичну відповідальність, як Бровко блохи, й АПУ, змінивши свою назву на Народну партію під проводом Володимира Литвина. Ще одна група соратників Кучми вже захрипла від криків «Не так!» і звинувачень команди Ющенка у розвалі сільського господарства.
Саме в той же час «прискореного реформування» зник із карти наукового світу й унікальний — єдиний такого рівня на просторах колишнього СРСР — Інститут хрестоцвітих культур, розташований на околиці Івано-Франківська. Щоправда, ще залишаються актуальними напрацювання фахівців цього НДІ, які можна застосувати для поліпшення кормової бази вітчизняного тваринництва і заміни частини традиційних дорогих енергоносіїв дешевшими й екологічно чистими. Про це розмова з колишнім заступником директора Інституту хрестоцвітих культур з наукової роботи, а нині директором Ботанічного саду Прикарпатського національного університету Миколою КЛИМЧУКОМ — «батьком» семи нових сільгоспкультур, захищених авторськими свідоцтвами.

Більшість людей зранку у вихідний мають можливість поспати подовше, мені ж довелося пхатися на чергову олімпіаду. Цього разу районного рівня з правознавства. Напередодні провела вечір за підручниками, вночі — подушка з підручників (а якщо і дійсно це щось дасть?)...

На підсумковій колегії Міністерства освіти та науки України міністр Станіслав Ніколаєнко розповів про те, що вже було зроблено для реформування вищої освіти і що буде зроблено найближчим часом

«Україна молода» вже повідомляла про рішення столичної влади виділити на добудову та реконструкцію шкіл додаткові кошти. Зокрема, сiм мільйонів заплановано виділити на добудову школи №177, що в Солом'янському районі міста (див. «УМ» від 31 січня). Після цієї публікації до редакції «УМ» звернулася бригада будівельників, що працює на цьому об'єкті. Людей цікавило, коли ж надійдуть ті мільйони, «про які писали газети і говорили по телебаченню».