Прес-конференцію в Сумах Юрій Луценко провів стоячи. Як стверджують психологи, людина, яка сидить, мимоволі налаштовується толерантно, та, яка стоїть, готова конфліктувати. Луценко нині стоїть. Суми стали другим містом, куди спрямував свій кулак громадський рух «Народна самооборона». Саме в Тетянин день — день студентства — Луценко приїхав туди, де не раз висловлював студентам свою симпатію за їхню участь у «революції на траві».

Блок «Наша Україна» та близькі до нього партії форсують роботу зі створення надпартійного об'єднання — угода про створення конфедерації «Європейська Україна» може бути підписана в середині лютого.

Як уже писала «Україна молода», 1 вересня 2005 року загинув громадський діяч, голова правозахисної організації «Гельсінкі-90» Юрій Мурашов. Це сталося внаслідок наїзду на нього легковика на перехресті вулиці Волоської та Верхнього Валу. Мабуть, кожну подібну смерть можна назвати безглуздою і передчасною. Однак у випадку з Мурашовим такі визначення доповнює ще й цинічне споглядання учасників (по суті, — винуватців) ДТП, що не надали важко травмованій людині жодної допомоги. В протилежному випадку Мурашова можна було б врятувати. Проте цього не сталося, тож зараз Подільський суд Києва зважує міру провини кожного з трьох водіїв, які спровокували ту фатальну аварію.

Дві новини з розряду неймовірних. Харківська обласна прокуратура закрила кримінальну справу, порушену за статтею 294 після горезвісного побоїща на вулиці Клочківській. А суд визнав невинним начальника управління квартирного обліку міськради Геннадія Бакаляра, який підозрювався в отриманні хабара майже на 40 тисяч гривень. В обох випадках зібрані оперативниками матеріали були підкріплені досить переконливим відео. Демонстрація останнього місцевими телеканалами зібрала велику глядацьку аудиторію. Можливо, саме тому харків'яни були переконані, що ці дві гучні справи вже точно не вдасться спустити на гальма. Але, виходить, вже вкотре помилилися.

Святошинський психоневрологічний інтернат — далеко не санаторій. Цей лікувальний заклад призначений для психічно хворих людей, які не можуть самостійно доглядати за собою і від яких відмовилися рідні та близькі. Він найбільший у Європі, а тому увага правозахисників до Святошинського інтернату особлива. Днями цей медичний заклад знову почали згадувати в пресі. Санітарка столичного інтернату Олена Сторожук побила тамтешню пацієнтку — саме це повідомлення, озвучене відомим правозахисником Едуардом Багіровим, шокувало багатьох. Пан Багiров очолює Міжнародну Лігу захисту прав громадян і запевняє, що звернення зi Святошинського психоневрологічного інтернату зі скаргами на персонал до нього надходять не вперше. За його словами, здебільшого йдеться про неналежне утримання пацієнтів і агресивність до них з боку санітарів. «Протягом останніх двох років я отримую від родичів скарги на умови утримання пацієнтів у цій лікарні. Незважаючи на те, що триває це вже не перший рік, що лікарню перевіряли відповідні органи, свавілля досі процвітає», — розповідає «УМ» Едуард Багіров.

Скандальна історія про те, як у Черкаській міській середній школі №22 першокласники гуртом обплювали свого однокласника, отримала продовження. «УМ» нещодавно розповідала про те, як 67-річна вчителька Валентина Шевчук із «виховною метою» наказала першокласникам «дати здачі» шестирічному Мишкові за те, що він, за скаргами дітей, на них плював. Педагог поставила в коло всіх постраждалих малюків і наказала хлопчикові підходити до кожного з них — так усі по черзі мали плюнути.

Подорожуючи Європою, я намагаюся відвідувати якомога більше музеїв. Наприклад, приїхавши в Париж, звичайно — в Лувр. Дві години екскурсії-пробіжки по музею за 17 євро з туристичною групою створили візію «я бачив Мону Лізу», але приємного піднесення, яке зазвичай з'являється після відвідин «прекрасного», не залишили. Втім відвідувачів у найвідомішому музеї світу стільки, що цілий день у неймовірній штовханині навіть найзатятіший мистецвознавець не витримає. З другого боку, на музей Ван Гога в Амстердамі (10 євро) більше двох годин і не потрібно — полотна генія тут займають лише два з половиною поверхи. А в будинку-музеї Моцарта в австрійському Зальцбургу, крім самого факту існування будівлі, де народився композитор, експонатів yсередині майже немає. Таке ж враження у мене склалося після відвідин будинку, де народився Бетховен — у Бонні. Але дивлячись щоразу на звивисті черги — в даному випадку біля кожного з перелічених музеїв — я щиро дивуюся. Йдеться, звичайно, про вміння європейців із мінімуму експонатів зробити цукерку в привабливому фантику.

Від «зеленого» туриста, який утік подалі від міського смогу, не завджи долітають аромати селянської хати, свіжоспеченого хліба та парного молока. Часом його руки пахнуть свіжою рибою, сосновими гілками та димом згаслого багаття. Такий мандрівник захоплено розповідає про «ось таке-е-енну рибину», яку власноруч виловив у гірському ставку, про смак улову, пропеченого на мангалі, та про надзвичайну красу закарпатських лісів, серед яких розкинулося гостинне форелеве господарство.