«Нянь» «під кайфом»

У оповіданні Аркадія Аверченка «Нянька» грабіжник опиняється в досить кумедній для себе ситуації: потрапивши до чужого помешкання, застає там малу дівчинку, яка наївно пропонує пограти... «в розбійників». Напхавши «трофеями» кишені, лобур на прохання малолітньої зв’язує їй руки, зачиняє у ванні і припиняє гру, хутко накивавши п’ятами. А ось в реальному житті мешканець Донецька, заставши у квартирі 12–річну дівчинку, вже диктував їй свої умови гри. Повертаючись додому після уроків, школярка з Пролетарського району, мабуть, не звернула увагу на незнайомця. І дарма — щойно вона відчинила двері квартири, грабіжник увірвався за нею слідом...

Корсари полів

Корсари полів

Конфліктна ситуація, про яку піде мова, могла б залишитися тільки фактом відносин між кількома сільськогосподарськими формуваннями та їхніми засновниками і не заслуговувала б на увагу в загальноукраїнській газеті, якби не два принципові «але».
По–перше, вона безпосередньо стосується темпів розвитку в Україні такої галузі, як кукурудзівництво, тим паче що у цієї культури є всі підстави невдовзі претендувати на роль одного з пріоритетів аграрної сфери. Як свідчить закордонний досвід реалізації біопаливних програм, саме кукурудза — оскільки її врожайність одна з найвищих — виходить там на перші місця як сировина для виготовлення біоетанолу. В нашій країні, після спаду інтересу до качанистої і різкого скорочення посівів, зараз намітився швидкий прогрес. Нинішнього року площі під цією культурою зросли майже на тридцять відсотків у порівнянні з 2007–м. По–друге, події, що сталися на Вінниччині, яскраво віддзеркалюють ті типові схеми, за якими відбувається перерозподіл власності в аграрній сфері цілої держави, причому їхні автори та виконавці надто не переймаються, наскільки законними є такі дії.
Лист до редакції від І. М. Семенцова, керівника підприємства «Земун Поле плюс», розташованого в Києво–Святошинському районі, до якого додавався цілий пакет документів на підтвердження правдивості описаного, примусив виїхати у відрядження на місце розгортання подій і зустрітися з людьми.

Чим не геноцид?

Пригадую, як наприкінці грудня минулого року депутати Верховної Ради з відчуттям гордості за себе прийняли Державний бюджет та розійшлися святкувати Новий рік. З телевізійних екранів лунала палка промова Юлії Тимошенко про намір її уряду підвищити пенсії усім громадянам України. Проте жодного слова не було сказано про іншу частину соціально–незахищеного населення — інвалідів із дитинства та дітей–інвалідів. Їхні статки теж зросли, але не набагато — рівно настільки, наскільки виріс прожитковий мінімум.

«Гламурні» жінки–2008

«Гламурні» жінки–2008

Досить було «перченим дівчаткам» на якихось кілька місяців реанімувати найпопулярніший жіночий поп–гурт кінця минулого тисячоліття — і на тобі: «Спайс гьорлз» визнані «групою року». Щоправда, лише за версією британського журналу «Гламур». Премія, яку «спайсинки» отримали у відповідній номінації, називається «Жінки року» (Glamour Women Of The Year Awards), тож цілком логічно, що «групою року» визнані саме ці дівчата. До речі, найяскравіша з них (якщо судити за частотою появи у пресі), Вікторія Бекхем, на церемонію вручення нагород не з’явилася.

Обід на «футбольному полі»

Сирія, яка вважає себе місцем народження однієї з найкращих кухонь світу, тепер претендує на право бути внесеною до Книги рекордів Гіннесса як країна з найбільшим у світі рестораном. Заклад під назвою «Бавабет Димашк» («Дамаські ворота») на 6012 відвідувачів відкрито ще 2002 року, але представники Книги рекордів проінспектували його лише цього тижня. Якщо їхній висновок буде позитивний, «Ворота» зіпхнуть із першої сходинки ресторан у Бангкоку. Цей заклад здатен приймати одночасно «лише» 5 тисяч відвідувачів.

«Пишіть у мирі!»

Учора о пів на дев’яту ранку в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці (УПЦ КП) зібралися близько півсотні журналістів, аби помолитися за своїх колег, які загинули «на посту» та за здоров’я всіх, хто працює у ЗМІ. Таку традицію 6 червня на День журналіста започаткував у 2005 році єпископ Луцький і Волинський Михаїл, а ідею подали співробітники єпархіальної газети. «З того часу кожного року 6 червня ми запрошуємо луцьких журналістів, працівників преси, телебачення, радіо, інтернет–видань та членів їхніх родин, аби разом пом’янути загиблих та померлих колег, а також — помолитися за здоров’я живих», — розповідає «УМ» отець Віталій Собко, прес–секретар Волинської єпархії УПЦ КП. Таке відзначення Дня журналіста — традиція саме Волинської єпархії, адже команди з Києва проводити молебні в усіх храмах не було.

М’яч–убивця

У місті — важкі дні. Люди сумують за двома учнями молодших класів, які у четвер ввечері втопилися у річці. Діти не купалися: близько 17–ї години вони разом з однокласниками гралися в м’яча на березі Тясмина. Як повідомила «УМ» старший інспектор Центру пропаганди обласної міліції Віта Кириченко, в якийсь момент м’яч полетів у воду. Діставати його з річки взялися двоє хлопців — 10–річний Олег та 9–річний Денис.

Аромат Амура для фонтана кохання

Аромат Амура для фонтана кохання

Гідротехнічна споруда — фонтан — зазвичай викидає зі свого «черева» просту воду. Кримчани підійшли до справи облаштування «водяного салюту» оргигінально. Замість звичайної води «Фонтан кохання» викидає назовні літри фірмового парфуму. З такої нагоди французький парфумер Крістоф Лакорен створив новий аромат під назвою «Кримська надія». Фонтан — фігура прекрасної, зрозуміло, оголеної русалки на морських хвилях. Щоправда, парфуми «не фонтанують» (у прямому значенні цього слова). З єдиного отвору струменить цівочка екстракту. За певну суму кожен бажаючий має можливість наповнити флакон і забрати з собою частину «надії».

Вогонь, сонячна батареє!

Вогонь, сонячна батареє!

За п’ятизірковою класифікацією оцінюють не лише готелі, а й стадіони. Арена «Ернст Хаппель» у Відні, де відбудеться фінал Євро–2008, є єдиним австрійським п’ятизірковим стадіоном. Спортивну споруду зведено ще 1931 року, у 1986–му вона пережила серйозну реконструкцію. Стадіон вміщує 53 тисячі глядачів.