«Україна не повинна втягуватися в чужий конфлікт», «Україна повинна зайняти більш виважену позицію».... Такі, а то й більш радикальні оцінки небайдужої позиції нашої держави до аж ніяк не чужої нам війни від проросійських політиків цими днями лунають постійно. Однак Україна ВЖЕ втягнута у воєнний конфлікт між Грузією та Росією. І була б втягнута незалежно від позиції влади. Бо, нагадаємо, саме в українському Криму базується Чорноморський флот Російської Федерації, який уже бере в цій війні активну участь.
Звісно, навряд чи варто очікувати, що грузинські літаки прилетять бомбардувати Севастополь, куди повернуться судна, які знищили військові кораблі збройних сил Грузії. Але сам прецедент використання базованого в Криму ЧФ РФ у воєнних діях є вкрай небезпечним. На цьому наголосив і Президент Віктор Ющенко, зазначивши, що «саме через такий рід прецедентів Україна втягується в міжнародні конфлікти, не бажаючи цього». Саме тому, за словами глави держави, між українською і російською стороною невідкладно повинні розпочатися переговори з метою підписання угоди, яка «регулювала б особливості використання російського Чорноморського флоту, що базується на українській території, для участі в конфліктах із третіми країнами».

— Дорогий грузинський народе!

Ми сьогодні пролетіли багато тисяч кілометрів. У нас була важка дорога до вас. Але ми знали, що ми сьогодні повинні бути тут. Ми сьогодні сюди приїхали сказати вам такі слова: Грузія — наш друг. Грузини — наші друзі. Сьогодні, тут, у самі тяжкі часи для Грузії ми говоримо, що ви маєте право на свободу, право на незалежність.

Уже тиждень триває війна між Росією та Грузією, й рівно стільки часу мовчить про власну позицію щодо конфлікту Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко. Донедавна цю тему оминали в коментарях і депутати від БЮТ. Лише позавчора в Івано–Франківську позицію уряду висловив перший віце–прем’єр–міністр Олександр Турчинов: «Стосовно подій у Південній Осетії та Грузії наша позиція досить конкретна — ми винятково за мирний шлях врегулювання цієї проблеми. Жодна зі сторін конфлікту не може вирішувати свої внутрішні й зовнішні питання силовим шляхом».

Москва наполягає на наданні самопроголошеним республікам — Південній Осетії та Абхазії — незалежності, що означатиме відокремлення від Грузії їхніх територій, які, безсумнівно, перейдуть під протекторат Росії.

Із понеділка на вулицях Тернополя з’явилися люди, які роздають перехожим листівки не зовсім звичайного змісту. На аркушах — заклик не купувати в магазинах будь–які товари російського виробництва. «На податки, які сплатять російські підприємці, уряд Путіна—Медведєва завтра може виготовити зброю та боєприпаси, а потім у якійсь країні вони знову забиратимуть людські життя, — пояснив «УМ» суть акції координатор коаліції громадських організацій патріотичного спрямування «Своє», яка і є ініціатором, Володимир Ханас. — Вважаю, що це один з непоганих способів заявити про свою позицію щодо останніх ганебних дій Росії».

Вахтанг Кікабідзе відмовився від ордена Дружби народів, указ про нагороду яким підписав 19 липня, у день 70–річчя славетного актора та співака президент Росії Дмитро Медведєв. Кікабідзе деякий час мешкав то в Москві, то в Тбілісі, у російській столиці його, як улюбленого представника ще радянської естради, увічнили на алеї зірок. Вочевидь грузина Кікабідзе Росія сприймає як теж «трішечки русского».

З’ясувалося, що симпатична дівчинка, яка співала на церемонії відкриття Олімпійських ігор у Пекіні, насправді лише відкривала рот. Дев’ятирічна Лінь Мяоке зачарувала глядачів багатьох країн світу виконанням гімну «Ода Батьківщині». Але насправді співала інша дівчинка — семирічна Ян Пеї. Її тримали за кулісами, оскільки дитина не відповідала уявленням організаторів церемонії про красу, з’ясувала «Франс прес». У неї надто пухкеньке обличчя та погані зуби. Музичний директор шоу Чень Ци Ган сказав, що рішення про «підміну» співачки було прийняте в інтересах Китаю. «Після кількох репетицій ми вирішили використати зовнішність Лінь Мяоке і голос Ян Пеї. У дівчинки, яка з’явиться на телекартинці, має бути бездоганний вираз обличчя і вона повинна викликати у глядачів приємні відчуття», — визнав він у інтерв’ю пекінському радіо.

Ізраїльський уряд запропонував палестинцям мирний договір, відповідно до якого Ізраїлю відходить 7,3 відсотка території Західного берегу Йордану, де буде збережено частину єврейських поселень. А в обмін на ці кращі землі палестинцям пропонують території в пустелі Негев, які еквівалентні 5,4 відсотка території Західного берега. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, офіційні особи Палестинської Автономії підтвердили факт отримання плану, але від­разу заявили про його повну неприйнятність. Із­раїль наполягає, щоб кордон між його територією і Західним берегом Йордану проходив там, де вже зведена розподільча стіна. У плані враховуються інтереси палестинських біженців та питання безпеки, але нічого не сказано про спірний статус Східного Єрусалима, який палестинці бачать столицею своєї майбутньої держави.