Поки російські політики теревенять про «закінчення операції з примусу», російські солдафони займаються улюбленою справою — нищать. У вівторок війська РФ знову з’явилися в грузинському порту Поті. Спочатку вони взялися трощити обладнання баз грузинських ВМС і берегової охорони. Потім дійшло до радарних установок, з допомогою яких проводився контроль морської акваторії. Насамкінець російські «насильники до миру» намірилися топити решту грузинських військових кораблів, які стояли біля причалу. Як розповів секретар ради нацбезпеки Грузії Александр Ломая, мер Поті благав російських солдатів не топити кораблі просто біля пристані. «Після цього вони принесли вибухівку, вивели кораблі в море і потопили недалеко від узбережжя», — цитує слова пана Ломая грузинський інтернет–сайт civil.ge. З усіх кораблів пощадили тільки два катери Берегової охорони. Коли верстався номер, стало відомо, що росіяни передумали і просто в порту Поті потопили решту катерів берегової охорони Грузії.

Небагато у Старому світі прийомів, раутів і балів, наділених статусом дійсного епіцентру світського життя. Їх репутація вивірена часом і високим патронатом королівських сімей, а не захопленим придихом дешевого глянцю. Для європейської знаті, нащадків аристократичних родів, членів «вищого світу» відвідини подібних заходів — must visit. Нувориші й «міщани у дворянстві» щодуху прагнуть скласти їм компанію.
Одне з таких дійств — бал Червоного Хреста в Монако. Щороку добродійний захід проводять на початку серпня. Цього року на ньому засвітився... один із лідерів Компартії України Леонід Грач. Дізнавшись про візит пана Грача на Лазуровий берег, «Обоз» негайно зібрався в дорогу. Сам факт перебування полум’яного борця зі світовим капіталізмом на улюбленому курорті європейської знаті й російських мільярдерів видався нам примітним. Особливо в контексті аскетичної доктрини КПУ й іміджу безсрібника, який Леонід Іванович культивує багато років.

На Маковія, за історичним переказом, почалося повстання гайдамаків у Холодному Яру в 1768 році. «І смерклося, а в Чигрині, як у домовині. Сумно–сумно. Отак було по всій Україні против ночі Маковія...», — писав Тарас Шевченко у поемі «Гайдамаки». Історики переважно не погоджуються, що цей виступ проти польського й московського панування розпочався у серпні. Багато хто вказує на кінець травня. Утім і митрополит Української автокефальної православної церкви Василь Липківський (розстріляний комуністами у 1937 році) пов’язував початок гайдамацького повстання з днем пам’яті святих Маккавеїв, що вшановується церквою 14 серпня. У своїх проповідях глава відродженої Української церкви часто наводив паралелі між старозавітною історією, українською минувшиною і сучасними йому подіями. Свою докторську дисертацію в Київській духовній академії він присвятив дослідженню боротьби Маккавеїв за визволення Ізраїлю.

«Будували, будуємо і будувати будемо», — так заявив президент найбільшої української будівельної компанії — холдингу «Київміськбуд» Петро Шилюк. І це гасло абсолютно виправдане обсягами пророблених компанією робіт. Тільки цього року компанія веде будівництво більш ніж на 10 об’єктах столиці, майже скрізь — випереджаючими план темпами. І зводить для киян не лише «квадратні метри», а й про духовність їхню піклується.

Молода мама Салма Хайєк довго «в декреті» не сиділа й невдовзі після народження — у вересні минулого року — доньки вже активно знімалася у фільмі «Цирк виродків». Навіть бороду відповідно до ролі причепила. Однак цього роботящій кінозірці виявилося мало, і вона вирішила спробувати себе ще в одному амплуа — ведучої реаліті–шоу, присвяченого весіллям. Як повідомляє сайт Showbizspy, актриса та її продюсер Хосе Тамес уже зустрічалися з представниками кількох телекомпаній, яким запропонували своє шоу. Креативна парочка запевняє, що ця програма подаватиме «унікальну точку зору» на весілля. Очевидно, Салмину, адже недавно 41–річна Хайєк розірвала заручини з батьком своєї доньки, французьким мільярдером Франсуа–Анрі Піно.

Двох мільйонів доларів не пошкодував голова федерального агентства Нігерії з розробки наф­тових родовищ заради того, щоб звести зі світу свого конкурента. Таку купу готівки (у місцевій валюті) Сем Ідем... спалив. Не просто так, а на ритуальному вогнищі під час магічної церемонії. Ще два мільйони осіб заплатили чорному магу, який проводив цей ритуал. Чаклун пообіцяв за допомогою магії вбити іншого державного службовця, щоб його контракти перейшли до Ідема.

Китайська народна мудрість.
Коли ти народився — усі сміялися, а ти плакав. То зроби так, щоб, коли ти помреш, усі плакали, а ти сміявся.

Менш як за рік Україна, згідно з указом Президента, відзначатиме 350–ту річницю переможної Конотопської битви. Тоді, в ході українсько–московської війни 1658—1659 років 100–тисячне російське військо взяло в облогу Конотоп. 9 липня 40–тисячна українсько–татарська армія на чолі з гетьманом Іваном Виговським розбила вдвічі численніше російське військо і змусила його відступити. Ця поразка налякала Москву і набула розголосу в Європі.

Жертва і водночас старанна слуга хижака. Так виглядає радянсько–українська інтелігенція у книжці канадського історика Сергія Єкельчика «Імперія пам’яті: Російсько–українські стосунки в радянській українській уяві», що вийшла цього року у видавництві часопису «Критика». На обкладинці — малюнок Абрама Резніченка 1954 року. Широкоплечого українця у вишиванці, з простакуватим виразом очей по–батьківськи обнімає ще широкоплечіший росіянин, на вигляд зосереджений і мудрий, у пристойному костюмі з краваткою.