Ганні 15 років, але вона не може самостійно навіть зав'язати собі шнурки на черевиках. І це, на жаль, не фігурально висловлюючись. Рівень її «айкю» — нижче 70. Поставивши трирічній дівчинці діагноз затримка психічного розвитку, лікар «втішала» приголомшену раптовою звісткою маму : «У вас усе попереду, здавайте Ганну в інтернат й облаштовуйте своє життя». Проте справжня мама не послухала поради і почала довгі, тужливі, як вона каже, ходіння «по медицині» — з кабінету в кабінет. Виявилося, що таким дітям ніхто і ніщо не допомагає... Їхня розумова відсталість, що виникає унаслідок генетичних випадковостей або, як у Ганни, пологової травми, не підлягає виліковуванню. Виходів небагато – утримання в інтернаті, де дітьми опікується держава, або проживання в сім'ї. Хто обирає останнє, стикається з купою проблем, — психологічних, соціальних, методичних... І тільки тут, у Благодійному товаристві допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю «Джерела», розташованому в Києві поблизу метро «Героїв Дніпра», їм допомагають виживати кваліфіковані спеціалісти.

Монастирищенський район у Шевченковому краю вважається одним із найвіддаленіших: він «примостився» аж під боком у сусідки черкащан — Вінницької області. Отож якщо виникає потреба рятувати життя людині, то тамтешні медики сподіваються тільки на власний досвід та знання. Тому тут стараються, аби районна лікарня була оснащена усім необхідним, і роблять усе можливе, аби у Монастирищі приживалися лікарі. Нещодавно Монастирищенська районна лікарня придбала для родини своїх лікарів трикімнатну квартиру, а ще два автомобілі — для потреб лікувального закладу. Вдалося також замінити діряву плоску покрівлю на шатрову, відремонтувати дах над приміщеннями пральні та дезкамери, осилили й ремонт у поліклінічному відділенні.

Небезпека, про яку часто говорять, стає звичною. Інформація про зростання туберкульозних захворювань теж викликала занепокоєння загалу лише спочатку. Але попри нібито «буденність» хвороби, вона не стає менш загрозливою. Статистика твердить: щодня в Україні у вісімдесяти двох людей вперше встановлюють цей діагноз, тридцять осіб помирають від туберкульозу. На Сумщині фіксують щодня три випадки захворювання та одну смертельну жертву палички Коха.

Делікатна проблема у вигляді раптового проносу хоч раз спіткала кожного. Лікують його не тільки голодуванням та вживанням вареного без солі рису.
Cтаровинний засіб проти розладу травлення — шкірка граната. Одну столову ложку подрібненої шкірки заваріть склянкою окропу, настоюйте, аж поки побачите, що вода змінила колір, і випийте всю склянку за один раз.

Часто випадання вій носить тимчасовий характер і викликане алергічною реакцією на косметику. Якщо зміна туші, крему чи лосьйону збіглася з появою почервоніння повік і ламкістю вій, то, ймовірніше за все, це — контактна алергія. Спробуйте поміняти косметику.

Ще якихось вісім років тому молода хмельничанка, яка підробляла в чеському барі, привезла в рідні краї першу ВІЛ-інфекцію. Відтоді смертельна хвороба поширюється в області шаленими темпами. Щойно кількість уражених підступною інфекцією перевалила за тисячу, 37 із них почули маловтішний діагноз — СНІД.

Коли болить голова, які тільки ліки не ковтають люди, щоб позбавитися цієї напасті. А от автори сайту health.rin.ru радять не забувати про ароматерапію. Всі ароматичні олії можна використовувати як холодний компрес на чоло та скроні, кажуть фахівці. Як це робиться? Додайте п'ять крапель у маленьку мисочку з холодною водою, намочіть у ній шматочок чистої матерії та накладіть його на лоб та скроні. Можна зробити й інакше: втерти за допомогою м'якого масажу дві краплі олії безпосередньо у скроні. Тільки пам'ятайте, що різні олії діють по-різному.

Чи вмієте ви розслабитись — повністю, як кошеня, що спить на сонці? Воно розслабляється так, що відпочивають буквально всі м'язи — звисають лапки, хвіст і навіть голова. Деякі вчені називають невміння і небажання правильно розслабитися головним убивцею сучасних людей.

Від напружених м'язів у головний мозок увесь час надходять тривожні сигнали. Тому, якщо навчитесь правильно «вимикати» напругу і створювати спокійний, радісний настрій, який змушує відпускати «віжки» м'язів і нервів, ваш стан набагато покращиться.

Сьогодні лікар часто не зробить зайвого кроку, якщо у його пацієнта порожньо в гаманці. А байдужість та халатність стають у наш час для людей у білих халатах практично нормою. Усе це прикривають низькими заробітками медиків, мовляв, а що їм залишається робити? Тільки самі медики при цьому чомусь забувають, що їхнi хворі здебільшого живуть у таких самих злиднях, що в кишенях у них гуляє вітер. Але лікарю на це начхати.

Ця страшна історія трапилася в Черкасах 3 жовтня, якраз на День учителя. Вранці семирічний Владик, як завжди, пішов до школи, й ніщо не віщувало біди...

Звичайний укол медики називають «ін'єкцією», що в перекладі з латини означає «упорскування». Усі знають, що уколи призначають у критичних випадках, бо цей метод дозволяє лікам потрапляти одразу в кров і швидко знімати біль або блокувати запалення. Часто людям, які страждають на гастрит та виразку, вводять препарати тільки у такий спосіб, щоб вони не подразнювали шлунок.

Зазвичай ліки вводять у м'язи. Такі уколи називають внутрішньом'язовими. Колоти треба у верхню зовнішню частину сідниці. Тут мала ймовірність того, що ви встромите голку в кровоносну судину, нерв чи кістку. Набагато рідше препарат вводять під шкіру (якщо це саме такий препарат, на упаковці про це написано) — тоді колють у зовнішню частину плеча.