Завершилася реєстрація учасників Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). За повідомленням Українського центру оцінювання якості освіти, складати зовнішні тести цього року мають намір 412 тисяч 980 чоловік. Найбільше бажаючих отримати сертифікати ЗНО зареєстровано у Донецькій, Дніпропетровській і Харківській областях, найменше — у Кіровоградській і Чернівецькій. У Києві свої знання перевірятимуть 24 тисячі 834 випускники. Серед зареєстрованих 16% випускників минулих років. За умовами, кожен учасник тестування може обрати не більше як п’ять предметів. Найпопулярнішими, крім обов’язкових української мови і літератури, стали математика та історія України, найменше бажаючих перевірити свої знання з іспанської та французької мов. За результатами реєстрації буде сформовано мережу пунктів тестування, де з 6 травня по 5 червня 2009 року і відбуватиметься незалежне оцінювання знань майбутніх абітурієнтів.
Володимир Ковтунець, експерт із питань законодавства і координатор Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні, нагадує: донедавна зовнішнє тестування регламентувалося лише відповідними директивами Міністерства освіти та науки, двома постановами Кабінету Міністрів й одним указом Президента. Сьогодні парламентський комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді України прийняти Закон про внесення змін до деяких законів України щодо Зовнішнього незалежного оцінювання знань. Так, зміни до Закону «Про освіту» уповноважують Міністерство освіти організовувати проведення тестування (визначати перелік предметів, затверджувати програми, правила проведення, форму сертифіката тощо). Оскільки тестування стосується випускників шкіл, потребує доповнення і Закон «Про загальну середню освіту». За словами пана Ковтунця, сьогодні у цьому документі бракує чітких норм для затвердження шкільних навчальних програм, а це не дозволяє встановити порядок затвердження програм ЗНО. Найбільших змін і доповнень зазнає Закон «Про вищу освіту», який має ідентифікувати саме поняття «незалежне зовнішнє оцінювання», визначити умови прийому до вищого навчального закладу та їх зв’язок із Правилами прийому кожного ВНЗ. Законопроект передбачає також можливість усунення від ЗНО тих випускників, які навмисне порушували правила під час написання тестів або намагалися спотворити їхні результати. Не менш суворе покарання за порушення порядку і правил чекає й на організаторів ЗНО: дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність.
Аби забезпечити прозорість самої процедури вступу до вищих навчальних закладів, Міносвіти створило інформаційну систему «Конкурс» (http://www.vstup.info/2009/). За її допомогою кожен абітурієнт може відстежувати інформацію про конкурентну ситуацію в обраному ним ВНЗ: скільки осіб подали заяви про вступ, які бали вони мають і яке місце у рейтингу посідають, обсяг держзамовлення, вартість одного року навчання тощо. У деяких країнах (Грузії, Латвії) за допомогою подібної централізованої системи проводять набір до ВНЗ. Абітурієнт подає до Єдиної бази даних заяву і інформацію про успішність, повідомляє (за пріоритетами), в яких університетах і на яких спеціальностях чи напрямах він би хотів навчатися, а інформаційна система все це сортує і видає результат: кого до якого вишу зарахувати.
Вступна кампанія 2009 року, як відомо, відрізнятиметься від попередньої: інша кількість предметів, принципово новий підхід до пільгових категорій, скасування преференцій для медалістів тощо. Проте, вочевидь, наступні кампанії будуть ще цікавішими. Міністерство освіти і науки схвалило ідею розробки нового типу тестів — на здатність до навчання у ВНЗ (за зразком американських «тестів на розумові здібності»). За словами Володимира Ковтунця, ці тести відрізнятимуться від існуючих тим, що не вимагатимуть відтворення знань з певних предметів, а покажуть, наскільки абітурієнт вміє мислити, працювати з інформацією, робити висновки тощо.
Марк Зельман, американський експерт–тестолог, наголошує: «Йдеться не про IQ–тест, а про визначення рівня здібностей, які найсильніше впливають на успішність навчання у ВНЗ. Сьогодні цей тест на стадії концепції. Для його розробки і впровадження потрібно щонайменше два–три роки. Але ми вже проводимо тренінги для спеціалістів — майбутніх розробників».
Введення такого виду тестування дасть змогу вищим навчальним закладам визначатися у своїх пріоритетах щодо набору студентів: знання (тести ЗНО), здатність до навчання (тест на розумові здібності) чи і те, й інше. Водночас пан Зельман застерігає: говорити, що хтось пройшов тестування, а хтось ні — некоректно. «На жаль, суть будь–якого оцінювання знань — дискримінація за певною ознакою, відбір, а не визначення, наскільки людина успішна чи розумна взагалі», — вважає експерт.
Роман Кобець, керівник Інформаційного центру незалежного оцінювання, підкреслює, що такий тест дає людям, які не мали рівного з іншими доступу до освіти (армія, навчання у сільській віддаленій школі, робота після школи тощо), отримати шанс на вступ. Нововведення має зацікавити й вищу школу. Їй вигідно навчати спроможного на це студента. Тоді можна буде говорити про підвищення рівня фахової підготовки і, як наслідок, — попит на випускників на ринку праці.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
