Співробітники кримінальної міліції у справах дітей спільно з працівниками спецпідрозділу «Беркут» 22 березня затримали двох мешканців Чернівців, 48–ми та 64–х років, за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених другою частиною статті 153 Кримінального кодексу — насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітнього. На квартирах підозрюваних провели обшук, і вдома в одного з підозрюваних правоохоронці виявили 15–річного хлопчика. Підозрюваних доправили в ізолятор тимчасового утримання, а згодом суд обрав для них запобіжний захід — взяття під варту.

Перемога, у якій ніхто не сумнівався. Чемпіонат України з хокею можна сміливо вважати формальністю, адже володарів «золота» наперед може назвати кожен, хто хоч трішки орієнтується у вітчизняному хокеї. Так сталося і цього разу — київський «Сокіл» знову здобув чемпіонський кубок. На його рахунку тепер 11 таких титулів.

Світовий чемпіонат, який триває в Лос–Анджелесі, перетнув свій екватор. Сьогодні — останній день змагань, за нагороди боротимуться жінки. Учора вони стартували з короткою програмою, а тепер мають виступити з довільним танцем. Минулої ночі за київським часом стали відомими переможці в танцях на льоду.

Позавчора в Ханти–Мансійську стартував заключний етап Кубка світу, який стане фінальним акордом сезону «стріляючих лижників». У програмі змагань в автономному окрузі Югра передбачені спринт, гонка переслідування та масовий старт, що завершить етап у неділю.

У своєму розслідуванні, присвяченому ювілею Гоголя, російський тележурналіст Леонід Парфьонов щиро дивується феномену його п’єси «Ревізор». Мовляв, відправною точкою інтриги, ідеї та творчого креативу тут є саме Ревізор, але на сцені він так і не з’являється... Погодившись з паном Парфьоновим цілком і повністю, доречно зауважити, що таких феноменів у драматургії Гоголя взагалі–то дуже і дуже багато. Виглядають вони надзвичайно заманливо, ніби претендуючи на негайну розгадку на сцені — сотні режисерів багатьох поколінь принаймні раз у своїй кар’єрі спокушалися на ці гоголівські «загравання», свято вірячи в те, що хто–хто, а вони точно розкодують усі таємниці, шаради, «підморгування» й натяки Миколи Васильовича. 200–річний ювілей письменника спричинив нову хвилю цікавості театру до нього. Днями до тих численних вистав за Гоголем, які вже йдуть на сценах київських театрів, додадуться ще кілька постановок. Передпрем’єрними клопотами живе сьогодні й Театр імені Франка — 4 квітня тут випускають «Одруження».

Моє дитинство пройшло під Миргородом, в п’ятнадцяти кілометрах від села, де народився Гоголь. Я ще застав той дивний світ, який при ньому був реальністю, Єрусалимом, Мир–Городом. Тут не було держави тисяча років. Це створило унікальну ситуацію, коли люди жили в якомусь дивному космосі, замкнуто, з певною мовою. Він не мав ніякого відношення до того всього, що відбувалося навколо. Тоді гра як категорія була найвища. Щоб розіграти один одного для людей не було ніяких меж. Цього світу вже немає. Україна як реальність є тільки в Гоголі, Шевченкові і Стефанику.

Якби не фінансова криза, 200–річчя з дня народження Миколи Гоголя цілком могло б бути лакмусовим папірцем, завдяки якому можна визначати рівень поваги нації і країни до свого великого письменника. Але оскільки зараз плани та мрії доводиться складати з урахуванням урізаних бюджетів, то місія «лакмусового папірця», при всій повазі до Гоголя, відпадає... Заступник Голови ВР Микола Томенко тут стоїть на зовсім іншій позиції. Державну програму святкування ювілею Гоголя він оцінив досить скептично, зауваживши, що особливим креативом та суперідеями вона не відзначається, зводиться до банального «монета–марка–вистава–художня виставка», і... разом із керівництвом Національної радіокомпанії презентував проект «Гоголь та Україна».

Американця Чарльза Буковскі (1920—1994) переклали у нас лише зараз. Але прочитали його раніше — початком 2000–х, коли росіяни швидко видали чи не всю прозу цього письменника. Відтоді Буковскі став індульгенцією як для російських, так і для українських «нових» літераторів — індульгенцією матюкатися у своїх творах навсібіч.

Приблизно 50 осіб загинули та ще кілька десятків вважаються зниклими безвісти внаслідок учорашнього прориву дамби в передмісті столиці Індонезії — Джакарти, повідомляє Бі–Бі–Сі. Катастрофа, ймовірно, була викликана зливами, які характерні для цієї пори року.