«Мітла» нової влади цілеспрямовано викорінює дещицю того українського, що впродовж останніх років прижилося на вітчизняному телебаченні. Перший Національний канал, який нещодавно підпорядкували Кабміну, відтепер припиняє практику перекладу українською російськомовних синхронів у новинах, яку започаткували у 2005 році. Абсурдними є пояснення повернення до звучання на першій державній кнопці «вєлікого і могучєго язика»: мовляв, голос і інтонації коментаторів інколи означають більше, ніж їхні заяви. Народний депутат Андрій Шевченко — свого часу ініціатор повної українізації новин державного каналу, який обіймав тоді посаду віце–президента НТКУ, називає рішення керівництва Національної телерадіокомпанії помилковим. «І дуже б не хотілося думати, що такі рішення ухвалюють із політичних причин, і що хтось намагається випередити бажання чи побажання нової влади», — сказав «Телекритиці» нардеп.

«Будете в Кутах — знайдіть Юрія Павловича. Рівних йому різьбярів в Україні немає. Гарантую», — сказав, як прибив авторитетну мистецьку печатку, косівчанин Роман Стринадюк. Йому можна вірити на слово, бо теж — майстер. Таких старовинних рушниць та пістолів, які виготовляє він, сьогодні не робить ніхто. Хоча похвала знаного зброяра ще торік видалася дещо гіперболізованою, тим паче що обидва майстри у минулому — затяті мисливці. Та, побувавши в Кутах, розташованих на лівобережжі Черемошу, сумніви розвіялися: в оцінці Павловича пан Роман уцілив у десятку.

Від робіт 68–річного кутського різьбяра справді неможливо відвести погляд. З’ясувалося, що не один я з порога потрапив під його художній гіпноз. На фестивалі «Великдень у Космачі» від тарелей Павловича довго не відходив Віктор Ющенко, а його дружина Катерина майже побожно запитала: «Чи можна це придбати?». У відповідь почула несподіване: «Ні, пані Катерино, це не продається». Чому різьбяр, котрий чи не першим отримав із рук Віктора Андрійовича почесне звання «Заслужений майстер народної творчості», відмовив тодішній першій леді держави, великій шанувальниці українського декоративно–ужиткового мистецтва? На те були особливі причини.

Напевно, найпомітнішою подією туру стала 57–ма хвилина матчу, який на Великдень проходив у Борисполі (решта поєдинків відбулися в п’ятницю–суботу). М’яч, забитий 31–річним нападником «Арсеналу» Максимом Шацьких у ворота запоріжців, став для узбецького легіонера сотим у чемпіонатах України. Досі таким досягненням міг похвалитися лише Сергій Ребров, в активі якого 123 голи. Тепер же в «Клубі 100» — двоє бомбардирів.

У неділю на площі перед тисячолітнім собором святої Софії, як і минулого року, зберуться діти й дорослі. За українською традицією, на Великдень, коли цілий день радісно дзвонять дзвони, вся громада збирається біля церкви. Молодь забавляється, а старші тішаться, споглядаючи нащадків. Звісно, після святкового обіду. Організатори дійства — Київська архієпархія Української греко–католицької церкви та різні культурні осередки столиці — кличуть усіх охочих аж на 16.00.

У малому залі столичного культурно–мистецького комплексу «Мистецький арсенал» гамірно, як у вулику. Напередодні Великодня у Києві можна знайти чимало майстер–класів із писанкарства. Утім не завжди такі заняття доступні для сиріт. А під час благодійної акції «Великодня веселка» керівник народного гурту–студії «Писанкарство» Зоя Сташук разом зі своїми вихованцями навчає розмальовувати писанки саме сиріт та діток із малозабезпечених чи багатодітних родин. Пані Зоя пропонує: «Візьміть кожен у руки свій майбутній шедевр». Лунає гра лірника і кобзаря Тараса Компаніченка, з вікон промінці падають світлими смужками на столи з усім потрібним для «священнодійства»: баночками з фарбами, свічками, яєчками, шматочками воску. За обліпленими дітьми столами майстриня з помічницями показують кожному, як правильно тримати яєчко, як підігрівати віск.

Навряд чи цей факт можна сприймати комічно: 1 квітня в Будинку архітектора відкрилася перша на Батьківщині персональна виставка славетного українського карикатуриста, якого у світі поважає вся «карикатурна спільнота», — Володимира Казаневського. Він є лауреатом близько 300 премій на конкурсах карикатур у 43 країнах світу. Уперше в Києві шанувальники «намальованих анекдотів» зможуть побачити 80 найкращих робіт автора, більшість із яких відзначено нагородами, включаючи Гран–прі.

У світі нікого не здивуєш тим, що класичні твори мають продовження. Згадаймо хоча б «Скарлет» Олександри Ріплей, яка є продовженням культового роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром». У 2008 році, до сторіччя з дня народження автора, до 12 книг про агента 007 Яна Флемінга його послідовник Себастьян Флокс видав вельми вдалий 13–й роман про Бонда і запевнив, що 80 відсотків тексту — це точна імітація стилю Яна Флемінга. Україна теж приєдналася до клубу любителів продовжувати історії, вигадані класиками літератури.

До фіналу Ліги Європи, що відбудеться в німецькому Гамбургу, залишилось трохи більше місяця. За цей час із восьми команд, які досі змагаються за цей трофей, залишаться лише двоє найдостойніших кандидатів, які 12 травня на 57–тисячній «Арена Гамбург» визначать першого володаря новоствореного турніру. А перші чвертьфінальні матчі тут поки не визначили явних фаворитів на вихід до наступної стадії.

Сьогодні уже вдев’яте у столиці України стартує міжнародний гімнастичний турнір «Кубок Стелли Захарової», який традиційно проводиться навесні з 2002 року, і звично його прийме Палац спорту. Напередодні сама засновниця цієї події, олімпійська чемпіонка 1980 року Стелла Захарова, на прес–конференції розповіла про деталі цьогорічної підготовки до такого заходу.