За останні п’ятнадцять років Україна посіла перше місце у Європі за рівнем захворюваності на туберкульоз. Важка недуга не жаліє нікого: вражає і старих, і малих. Жахливий випадок стався в Одесі, де маленькі діти ледь не стали жертвами недбальства дорослих. Одного дня на батьківських зборах завідуюча дитячим садочком №271 повідомила батькам, що всім дітям варто пройти курс терапії від туберкульозу. Виявилося, що два тижні у дитсадку працювала няня з відкритою формою цієї хвороби. Мати одного з малюків, який контактував із хворою нянею, зізнається, що мало не посивіла, почувши новину. «Ми з сином оббігали багато медичних установ, здали безліч аналізів, поки не переконалися, що туберкульоз нас оминув, — скаржиться Марія на одному з форумів. — Якби у сина виявили сухоти, тоді всій нашій родині, разом із найменшою, півторарічною, дитиною, довелося б пройти складний курс лікування...»

Першими пілотними містами для впровадження електронних медичних паспортів центральні органи влади визначили Херсон, Запоріжжя, Тернопіль та Івано–Франківськ — саме для них централізовано виділено 2 мільйони бюджетних гривень. Не чекаючи «манни небесної» зі столиці, міське управління охорони здоров’я Вінниці вирішило активізувати зусилля в цьому напрямі.

У Черкаській міській дитячій лікарні, що виконує функції й обласної, після реконструкції відкрили діагностичне відділення. Його вважають одним із найважливіших у лікарні, адже саме тут оглядають маленьких пацієнтів та визначають діагноз захворювання.

Зі своїм першим візитом на новій–старій посаді міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко цілком очікувано вирушив до Москви. Окрім того, що це стратегічно важливий напрямок, у столиці Росії новопризначеному главі МЗС треба було завершити деякі справи й попрощатися з колегами.

У вівторок у редакціях двох білоруських незалежних засобів масової інформації відбулися обшуки. Хоча скидалися вони, швидше, на пограбування — вилучення комп’ютерної техніки відбувалося з процесуальними порушеннями, а редактора сайту «Хартія 97» Наталію Радіну ще й побили.

Позавчора «Сокіл» мав реабілітуватися за останні невдалі поєдинки проти мінської «Юності». Київські уболівальники досі пам’ятають ту лютневу гру проти мінчан, коли гості принизили чемпіонів України з рахунком 2:9. Минулого тижня суперники зіграли два стартові поєдинки серії 1/2 фіналу екстраліги, і підсумок знову виявився невтішним: наші закинули лише двічі, тоді як пропустили загалом десять шайб. Позавчора рахунок теж не порадував, і «Сокіл» таки достроково припинив виступи на міжнародній арені. Але принаймні за грою наш чемпіон білоруському не поступався.

Визначити переможця у двоматчевому протистоянні «Челсі» та «Інтеру» повинна була «зірка». І не важливо, де вона засвітилася: чи на футбольному полі, чи біля нього. У матчі–відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів у Лондоні найяскравіші промені виривалися з тренерської лави гостей.

Спостерігати за тим, як руйнують пам’ятку історії, погодиться не кожен. А коли це стосується шедевра, створеного власноруч, хочеться волати. Український гандбол — унікальне надбання спортивної історії. За видатні здобутки тренер Ігор Турчин зі своїм жіночим колективом занесений до Книги рекордів Гіннесса: київські «спартаківки» 13 разів ставали володарками Кубка європейських чемпіонів, 20 разів перемагали в першості СРСР. «На превеликий жаль, у сезон 100–річного ювілею українського гандболу доводиться лише згадувати і шкодувати про втрачені славні переможні роки», — цими словами дворазової олімпійської чемпіонки, гравця легендарного «Спартака» Зінаїди Турчиної почалася позавчора прес–конференція, на якій видатні гандболісти просили громадськість не допустити руйнації гандболу в Україні.