З роками телеведучі стають телеглядачам трохи не родичами. Ну, гарними знайомими — точно. Хоча в більшості з них поза екраном є власні сім’ї, діти. Як вони відзначають новорічні свята? Які з них запам’яталися власне телевізійникам найбільше?

Презентація «машини–амфібії», яку харківська мерія придбала для порятунку міських річок, викликала неабиякий ажіотаж завдяки функціональній універсальності технічної новинки. Європейська «штучка» вміє не лише косити очерет і прибирати з поверхні води сміття та водорості, а й занурюватися до дна, звільняючи від мулу глибоководні джерела рiчок. «У Харкові всі водойми потребують розчистки і постійного догляду. Наприклад, Лопань поступово перетворюється на болото, — каже директор КП «Комплекс з експлуатації об’єктів водопониження та зливневої каналізації» Олександр Докучаєв. — Тож завдяки роботі цієї машини ми зможемо привести водоймища міста у належний стан». Економічний ефект від появи «машини–амфібії» вже підраховано: вона може замінити бригаду робітників із 60 осіб, яким, до речі, не завжди вдається через правила безпеки впоратися з ризикованими роботами на воді.

З наближенням Нового року в російському сегменті інтернету активно обговорюють інтригу: що скаже у своєму останньому привітанні народу президент Медведєв і чи не почують росіяни одразу два привітання, як це було в новорічну ніч 1999—2000. Тоді, нагадаємо, хворий Борис Єльцин шокував теле­аудиторію повідомленням «Я устал. Я ухожу» — про дострокову передачу влади прем’єр–міністрові, Володимиру Путіну. Не встигли росіяни відкашлятися, подавившись шампанським, як в ефірі з’явився й сам щасливий «прєємнік». Скромно зізнавшись, що аж ніяк не очікував такого повороту, ВВП (сидячи трохи боком до столу — мовляв, «я ж іще не хазяїн, а лише вчуся») виголосив по суті президентське привітання й залишився в головному кріслі до 2008 року.

Ранок четверга у Багдаді видався кривавим: у столиці Іраку прогриміла ціла серія вибу­хів. Це — перші скоординовані теракти з моменту виведення з Іраку коаліційних військ, після якого виникла серйозна криза між урядом під проводом шиїтів та лідерами сунітської меншості.

Рік, який у міжнародній політиці чи не найбільше запам’ятався хвилею революцій у країнах Північної Африки та Близького Сходу, добігає кінця. Проте «Арабська весна» завершилася не для всіх: у Сирії та Ємені повстання народу проти президентів–диктаторів досі триває. Особливо складною залишається ситуація в Сирії, яка фактично ізольована від світу. Минулі кілька днів стали найкривавішими з початку народних виступів проти президента Башара Асада. Як повідомляє Бі–Бі–Сі з посиланням на представників сирійської опозиції, лише впродовж 20–21 грудня внаслідок дій силовиків загинуло близько 200 осіб. Серед них — до ста військовослужбовців, які дезертирували з армії, щоб не стріляти у свій народ. За даними правозахисників, сутички повстанців (серед яких багато беззбройних, звичайних людей) з бійцями армії Асада стають дедалі жорстокішими. А офіційний Дамаск стверджує, що бореться не з опозицією, а зі «збройними терористичними бандами».

Партії «Фронт Змін» та «За Україну!» вчора підписали угоду про спільну опозиційну діяльність під час парламентських виборів та після них. «Ми максимально консолідуємо зусилля української опозиції для організації ефективної протидії українського суспільства режиму Януковича», — зазначив лідер «ФЗ» Арсеній Яценюк.

Сьогодні о десятій ранку Апеляційний суд столиці продовжить розгляд апеляції у «газовій» справі Юлії Тимошенко. Учора ж засідання знову не відбулося через відсутність екс–Прем’єрки та трьох її адвокатів — Юрія Сухова, Миколи Сірого та Олександра Плахотнюка. Лідерка БЮТ відмовилася встати з ліжка у палаті №260 й піти до «автозаку», який мав довезти її до суду. У свою чергу, працівники СІЗО відмовилися доправляти її в лежачому положенні на ношах, як вона того бажала.

Помаранчева революція нагнала страху на багатьох одіозних діячів епохи Леоніда Кучми, й вони були змушені тікати з України. Одним із таких був Микола Білоконь, колишній міністр внутрішніх справ, що допускав міліцейську сваволю перед виборами 2004 року і по тому сховався в Росії. Там він працює радником керівника корпорації «Система» Володимира Євтушенкова, що володіє в Україні мобільним оператором МТС. Часи змінилися: за президентства Віктора Януковича Білоконь не лише набрався духу приїхати в Україну, а й з’явився у Верховній Раді — на прийомі від імені спікера Володимира Литвина для Спілки генералів органів внутрішніх справ України.