Із цим цвяхом, який він за допомогою молотка загнав у череп, щоб заподіяти собі смерть, Володимир Ч. з села Максим Козелецького району жив майже півмісяця, перш ніж потрапив до рук лікарів. У нейрохірургічному відділенні Чернігівської обласної лікарні за його життя боролися більше трьох тижнів.

«Я приходжу з роботи, і ні на що не залишається сил. Поїм швиденько і падаю на ліжко, під звуки телевізора і засинаю. А зранку не можу згадати, на якому я світі», — скаржиться знайома. Її ситуація доволі типова. Ідете з роботи — голова важенна, шию «крутить», ноги «відпадають». Єдине бажання — тихо сконати на дивані перед телевізором. Та після такого «відпочинку» наступного ранку ви нагадуватимете, даруйте, варену картоплю. Мало того, що ви не відпочинете, так ще й піддасте себе ризику набрати зайві кілограми. Як же правильно розслабитись, відновити сили і зарядитись для здорового початку завтрашнього дня? А починати треба з ніг.

Низький зріст додає чимало прикрощів тим, хто його має. Хто б не хотів стати вищим хоч трохи? Фізичні вправи, які пропонує narmed.ru, дозволять вам «підрости» на кілька сантиметрів за рахунок підвищення еластичності міжхребцевих зв’язок. Отже, до діла.

Хто щиро присмачує собі борщ жагучо гірким перцем, незважаючи на докірливі погляди оточуючих, мовляв, так багато перцю шкідливо для серця, тепер може всім затулити рота. Дослідники з Італії та США з'ясували, щоправда, стосовно не стільки перцю, скільки приправ з родини імбирних — імбиру та кардамону, що вони можуть прислужитися у боротьбі з хворобами, які вражають головний мозок.

У наш час повсюдного використання електрики про прості парафінові свічки згадуємо хіба що в церкві або пiд час романтичної вечері. Проте саме вони можуть бути надсучасними протимікробними засобами.

Життя таких хворих нагадує перехід по мінному полю. Варто їм тільки розслабитись, забути про камені в жовчному міхурі — виникають спазми, раптові і страшенно болючі. Нейтралізувати їх можна тільки сильнодіючими препаратами. А після того як жахливий напад болю минає, хворий з острахом чекає наступного. Коли знову доведеться викликати «швидку»? Через тиждень? Через місяць? Через рік? Більшість таких страждальців на довгі роки стають заручниками власного захворювання. Вони живуть у постійній тривозі, що знову прихопить болем, активно звертаються до бабусь-знахарок, всіляких екстрасенсів. Але небезпека не тільки в нападах болю, настільки нерегулярних, що між одним та наступним може минути півроку. Біда в тому, що конкременти в жовчному міхурі викликають запалення цього органа та сусідніх, а людей із загостреннями жовчокам'яної хвороби — панкреатитами та жовтяницями — доводиться рятувати в ургентній хірургії.

«Усі хвороби від нервів», — жартуємо ми побіжно, коли лікарі не можуть визначити причину недуги. Але ця нехитра життєва істина, як не дивно, підтверджується останніми дослідженнями медиків. Фахівці кажуть, наприклад, що досить часто причиною розвитку астми, екземи, виразки шлунку стає не якийсь фізичний чинник, а реакція людини на психологічний та соціальний стрес. Отож психосоматика («соматичний» — означає тілесний, тобто той, що стосується тіла. — Авт.) — напрям психіатрії, що вивчає вплив психологічних факторів на виникнення цілком реальних медичних захворювань, стає дедалі популярнішою як у світі, так і у нас. Тепер тих, хто страждає від таких захворювань, лікують не лише в Києві й Львові, а й у Тернополі.

Коли настають знаменні дати, політики люблять виголошувати промови про безмежну вдячність ветеранам за те, що вони колись проливали кров за нашу Перемогу. На жаль, у дні буденні учасники Великої Вітчизняної війни рідко відчувають цю вдячність нащадків. Старі люди нарікають на життя, злиденне і сповнене хвороб, на те, що про них згадують хіба що раз на півроку — під час святкувань. Може, тому належну, здавалося б, допомогу і чуйність вони вже сприймають як диво, — диво людської любові й поваги. Одне з таких місць, де ветеранам справді добре, «відкрив» кореспондент «УМ» у госпіталі, який розташований у селі Дахнівка майже на околиці обласного центру.

49-річна киянка Галина Кушнір, що страждає від цукрового діабету протягом 44 років, споживає винятково імпортний інсулін. «Колись нам відмовили у постачанні іноземного інсуліну і пообіцяли перевести на вітчизняний, за словами виробників, не менш ефективний та якісний, — розповідає пані Галина. — Але на нього у мене почалася алергія, і я не могла продовжувати його вживати». За словами жінки, іноземний інсулін більш очищений, і тому його краще сприймає її організм. Та й за ціною він не набагато поступається українському.

Згідно з офіційною статистикою, кожна п'ята пара в Україні не здатна народити дитину. Деякі з них навіть не помітили, коли стали безплідними, тому що інфекції, які спричиняють безпліддя, іноді протікають безсимптомно. А коли настає пора — людина, яка вважає себе цілком здоровою, дізнається, що втратила найцінніше — здатність до відтворення самої себе. Як правило, це проблема обох, чоловіка і жінки, і таким парам допомагають у Центрі планування сім'ї при Інституті акушерства, педіатрії та гінекології АМН України. Щоправда, виліковують не всіх...