За мандатом нічого не страшно?

Якщо хтось відчуває ностальгію за старими добрими часами дідуся Кучми — ласкаво просимо до Луганська. Хто забув — пригадає все, починаючи від суцільної «голубизни» телеекранів і закінчуючи примусовим відстоюванням «трудових колективів» на такого ж кольору мітингах. Щоправда, є й певна відмінність: народ уже не відчуває колишнього страху перед уламками старого ладу. А тому, скажімо, останній «мітинг» під гаслом «Народ і Тихонов — єдині!» особливого враження не справляв. Ані чисельністю, ані темпераментом тих, кого зігнали під стіни облради. До того ж картинку «одностайності» псували доволі численні — як на досі ще напівсонну Луганщину — помаранчеві прапори «Нашої України» і жовті — «Пори». Ці партії до того розперезалися, що висунули «альтернативне» гасло: «Тихонова — на нари!». А вхідні двері адміністративної будівлі заклеїли папірцями із «порадою» народним обранцям: «Кримінальні депутати, не ховайтесь за мандати». >>

Мертва пеТЛЯ над Севастополем

Природний період нашестя комах-шкідників на українські землі ще не почався — до літа далеко. Але передберезневі виборчі події активізували «комашину» тематику в стінах українського парламенту. Голосування щодо подолання вето Президента на Закон «Про місто-герой Севастополь», яке відбулося 23 лютого, вдруге (після голосування за нібито відставку уряду Єханурова) дало провладним силам підстави знову говорити про існування політичного альянсу Тимошенко—Литвин—Янукович, або ж ТЛЯ. >>

Кулаками і цензурою

У Львові загострюється боротьба за крісло міського голови. Найбільш гучною подією останніх днів стало побиття представниками штабу одного з кандидатів на посаду мера, «рухівця» Василя Куйбіди, студентки, яка розповсюджувала листівки проти нього. Облаву на приміщення «Студентського братства», у якому виявили негативні «літучки», «рухівці» на чолі з самим Куйбідою та керівником його штабу здійснили вночі. Керівник «Студентського братства» Львова Наталка Садловська розповіла, що представники штабу Куйбіди вимагали в неї ключі від приміщення, де зберігались листівки, а коли дівчина відмовила — завдали їй кілька ударів по голові та по нирках. Інших братчиків «рухівці» затримали і повели в міліцію. >>

«В Україну? Мабуть, через ракети...»

Фразою, винесеною у заголовок, 57-річний російський бізнесмен Олег Орлов відреагував, коли дізнався від наших конвоїрів, що з Чехії його буде екстрадовано саме в Україну. Як розповів «УМ» начальник відділу конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних Внутрішніх військ В'ячеслав Карплюк, який особисто брав участь у екстрадиції торговця крилатими ракетами, складалося враження, що пан Орлов до останнього не знав, якій саме країні його видадуть, тому дуже здивувався, побачивши українських правоохоронців. Ще б пак! Адже на пана Орлова «претендували» й інші країни, де він встиг наслідити протягом свого життя. Але саме українське Нацiональне бюро Інтерполу змогло довести, що злочини, у скоєнні яких на території нашої держави підозрюється росіянин, вагоміші, тож питання його видачі саме Києву остаточно вирішилося близько місяця тому. Цікаво, що, за словами полковника Карплюка, упродовж перельоту з Праги до Борисполя Олег Орлов допитувався в українського конвою, якими є умови перебування у наших тюрмах, просив зняти наручники та дати випити горілки чи вина. Звісно, ці забаганки росіянина лишилися непочутими. >>

Пане Варенику, ходімо весну зустрічати!

Цього тижня задоволеними мають бути всі. Жінки — бо їм забороняється працювати, а пропустити чарочку-другу не тільки можна, а навіть потрібно! Чоловіки — бо столи цілий тиждень ломляться від смачних вареників та оладок. Діти — бо в ці дні їх ніхто не тримає вдома, а надворі стільки розваг — «кизлики», «ковганки», «громаки», «жорна», «репалки» та інші ігри! Молодь — бо без неї зима не зникне, а отже, належить зробити з соломи опудало, яке у неділю спалять або втоплять у річці. І навіть тещі в ці дні щасливі, бо зяті їм годять, як ніколи, — у п'ятницю частують, жартівливо приказуючи: «Пийте, люди, по повній, щоб у моєї тещі горло не пересихало!», а потім катають вулицями. >>

Домашнє завдання від Прем'єра:

Минулої суботи нарадою в Полтаві Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров завершив цикл зустрічей у регіонах зі «стовпами» вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, присвячених проблемам енергетичної безпеки держави. Керівник уряду ставить перед своїми підлеглими, й не тільки, цілком конкретне завдання: найближчим часом збільшити видобуток українського газу в півтора разу. Причому нинішня ситуація, коли, за словами Прем'єра, «ми три місяці товчемо воду в ступі, але від того не додалося жодної свердловини, на якій почали б працювати», його просто «бісить». Звичний на сьогодні марафон тривалістю 22 місяці для «вибивання» ліцензії на розвідку і видобуток тих чи інших копалин (це за умов, коли перед тобою вже горить зелене світло), Юрій Іванович назвав бюрократичною тяганиною, покликаною створювати найсприятливіші умови для «зав'язування» тіньових корупційних схем. >>

Смертельний обгiн

Останнім часом в Україні й тижня не проходить, щоб на дорогах в аварію не потрапив пасажирський автобус чи «маршрутка». Вчорашній ранок не став винятком. О 7.30 на автодорозі «Козелець—Остер», за кілометр від Козельця, що на Чернігівщині, в аварію потрапив автобус із 25 пасажирами. За попередніми даними, службовий «ЛАЗ» прямував у бік Козельця, йому навпроти по зустрічній полосі їхала вантажівка «ЗІЛ-130». Під час обгону велосипедиста вантажівка перегородила дорогу. Водій автобуса намагався уникнути зіткнення, але перекинувся в кювет. >>

«Поцупили» 20 тисяч доларів. Старими грошима

Побутова та відео-аудіотехніка, золоті вироби, понад 8 тисяч доларів США та 27 тисяч російських рублів — втрата, якої зазнала мешканка Глухова, коли її квартиру було обікрадено. Окрім цього немалого переліку, ще пропала колекція старовинних монет вартістю 20 тисяч доларів. Принаймні так стверджує господиня, яка сама її оцінила. Якогось опису колекції, реєстрації, свідоцтва про страхування тощо немає, — говорить начальник Глухівського міськрайвідділу міліції Валерій Міськов. Зрозуміло, це значною мірою утруднить пошук скарбу. >>

Росія врятує Іран

Росія та Іран домовилися про створення спільного підприємства зi збагачення урану на російській території, про що повідомив на пресовій конференції голова «Росатома» Сергій Кириєнко. У виступі перед журналістами на території майбутньої іранської АЕС в Бушері на півдні Ірану віце-президент Ірану Голам Реза Агазаде, який водночас є головою національної агенції з атомної енергії, заявив, що сторони «досягли принципової домовленості з російської пропозиції». Але, за його словами, «подробиці цієї пропозиції потребують доопрацювання». Переговори Росії та Ірану з цього питання триватимуть у найближчі дні у Москві. >>

Український голодомор в Австрії

У Відні хвилиною мовчання була вшанована пам'ять мільйонів українців, які загинули під час голодомору 1932—1933 років. Шану нашим землякам австрійці віддали під час відкриття у себе в Державному архіві виставки, присвяченої цьому страшному історичному періоду України. >>

Небезпечно бути репортером

Ілля Зімін, спеціальний кореспондент російського телеканалу НТВ, був знайдений минулої неділі мертвим у своїй квартирі в Москві. Його колеги з редакції приїхали до нього, оскільки були занепокоєні тим, що він не з'явився на роботу і не відповідав по телефону. Журналісти знайшли закривавлене тіло свого колеги. >>

Ще б карате навчити...

Столична влада вирішила подбати про безпеку листонош: як повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації, цьогоріч місто виділило Головному управлінню транспорту, зв’язку та інформатизації 200 тисяч гривень. Ці кошти мають піти на купівлю «товарів та засобів для листонош». До цього переліку входять: сумки, спеціальні жилети, газові балончики та ультразвукові відлякувачі собак. Розпорядження підписане, зазначають у КМДА, аби забезпечити належні умови праці листонош у Києві для виконання ними своїх безпосередніх обов’язків. >>

Більше восьми в одні руки не видавати

Минулої суботи в Парижі вручені премії «Сезар» — найпрестижніші кінонагороди Франції, які, починаючи з 1976 року, щороку присуджує Національна кіноакадемія. Тріумфатором церемонії був фільм 53-річного французького кінорежисера Жака Одіяра «Моє серце битись перестало», який мав десять номінацій, а в підсумку здобув вісім «Сезарів», зокрема і в головній категорії «Кращий фільм року». Сам Одіяр отримав почесну статуетку як кращий режисер. >>

Кримські виноградники у нокдауні

Одразу після найсуровіших за останні 60 років морозів керівництво місцевого МінАПК робило припущення, що, мовляв, майбутній урожай загалом бодай частково вдасться зберегти правильною обрізкою лози. Проте аналізи, проведені буквально днями в спеціалізованій лабораторії Сімферопольського державного проектно-конструкторського технологічного інституту «Плодмашпроект» (також ситуацію моніторить інститут «Магарач» і кафедра виноградарства Кримського агротехнологічного університету), остаточно перекреслили ці сподівання. >>

Біле майбутнє

На Черкащині молочна криза найбільше вдарила по виробниках молока: як водиться, крайніми знову стали наші селяни — закупівельні ціни на літр молока знизилися в області до 60 копійок. Що цікаво, такі «шалені» гроші пропонують тепер власникам Квіток та Берізок навіть ті молокозаводи, які ніколи не працювали на російський ринок. >>

На цих фермах доять Ко...

Потішний віршований рядок «у гаю пасуться ко...» залишається досить двозначним не тільки для дітлахів, а й для дорослих. Бо оте «ко...» хоча й насправді виявляється коровою, молока іноді дає, немов «ко...» трохи інше. Тобто коза. Однак на тлі обміління «молочних рік» та скорочення дійного поголів'я у господарствах Донеччини є й приємні винятки. Приміром, працівниці філії агрофірми «Агротіс» «Богоявленське» Мар'їнського району минулого року надоїли 5009,3 тонни молока. Від кожної із 750 корів тут отримали по 6679 кілограм. Плюс у порівнянні з попереднім роком становить 1579 кілограмів. >>

Солоду вистачить на всіх

Хмельниччина міцно утримує лідерські позиції з виробництва солоду, який є невід'ємним компонентом пивоварної технології. Достатньо сказати, що кожен третій літр збадьорюючого вітчизняного напою замішаний на інгредієнтах подільського походження. Це й зрозуміло, адже Славутська солодовня має найбільші потужності в Україні, виготовляючи щорічно 75 тисяч тонн продукції. Переконалися у її високій якості ділові партнери славутичан у Румунії, Молдові, Вірменії. >>

Молочна драма

Телефони волинських молокопереробників в усі дні молочно-м'ясної «війни» з Росією «червоні» від дзвінків з Росії. Там хочуть купувати нашу продукцію. Тільки ВАТ «Рожищесирзавод» експортував до Росії 50 відсотків вироблених твердих сирів, а торік це — 2500 тонн (поставки «Комо» ще більші). За останні три роки росіяни закупку українських сирів збільшили втричі, і 60 відсотків їхнього сирного ринку становить український продукт. Волинь продавала в Росію, окрім сиру, масло вершкове, молоко, вершки, кисломолочні продукти. >>

Це теж було в Краснодоні

Червона армія увійшла в Краснодон 14 лютого 1943 року, а вже 16-го дивізійна газета надрукувала замітку про місцеве комсомольсько-молодіжне підпілля, учасники якого були закатовані фашистськими окупантами. Отже, ці замітки можна вважати приуроченими до дня започаткування міфу про «Молоду гвардію». Хоча це не зовсім так — просто кореспондента «УМ» зацікавили дещо інші аспекти в цій історії, на які, наскільки відомо, фахівці уваги не звертали. >>

Варшава-Київ: перезавантаження

Сьогодні і завтра в Україні гостюватиме президент Польщі Лех Качинський. Із формального боку — це пересічна офіційна поїздка глави іноземної держави, приязної до Києва, але з іншого — це візит надзвичайної важливості.
Зауважимо, що це перша закордонна поїздка Качинського після його повернення з Вашингтона, де, серед іншого, обговорювалась і підтримка української демократії та її євроатлантичний курс. Водночас польський лідер відмовився їхати з візитом до Москви, наголосивши, що не проти зустрічі з президентом Путіним, але... на нейтральній території. І йому не залежить, аби це була Варшава. Тож не виключено, що місцем порозуміння може стати саме Київ. >>

Підземний модерн щодня

Найкращі і найсучасніші розробки київських проектувальників утілено на станції метро «Вирлиця», яку відкриють напередодні жіночого свята. Таку назву вона отримала завдяки своєму сусідству з мальовничим однойменним озером. Місце її розташування — проспект Миколи Бажана, на перегоні між станціями «Харківська» та «Бориспільська» Сирецько-Печерської лінії. Станція мілкого закладання, з одним вестибюлем, який приєднується до підземного пішохідного переходу через проспект. Утім проектом передбачено й інший вихід — у бік озера. Донедавна на місці станції був резервний комплекс для висадки пасажирів, однак вирішили, що його слід перепрофілювати. Відстань між станціями «Харківська» і «Бориспільська» виявилася завеликою і тому перепроектували комплекс у повноцінну станцію метро. Звісно, попередня забудова не могла не позначитися на архітектурі станції. Її неординарність полягає в тому, що посадкова платформа має вигнуту форму. Для зарубіжних метробудівців це звичне явище, а от у Києві таку платформу зробили вперше. >>

«Біг-морду» — за «біг-бакси»

Якщо в Луганську дивитися не під ноги, а трохи вище голів перехожих, то може скластися враження, що це цілком сучасне місто. Навіть надсучасне — в ньому всюди навішано силу-силенну бігбордів, лайтбоксів та різноманітних «розтяжок». Їх із розрахунку на квадратний метр стільки, що, напевно, такого не зустрінеш у жодному місті Європи, Америки чи Азії. Як і півтора року тому, сьогодні на цих щитах розміщено переважно політичну рекламу, однак є й певна відмінність: сьогодні вже не з кожного дивиться кандидат на прізвище «Тому що». Сьогодні трапляються емблеми партій, які не мають жодного вiдношення до цього кандидата. Хоча й не так часто... >>

Дірка для мільярдів

Донедавна інформація про те, яким насправді є енергетичний баланс держави, вважалася таємницею за сімома печатками. Однак тепер, коли енергетичну безпеку зведено в ранг національних пріоритетів, щодо цього можна почути багато чого цікавого і повчального. Скажімо, недавно на одному з «круглих столів» радник Президента України Іван Діяк оприлюдив дані про питому вагу природного газу в структурі енергетичного балансу України, — як виявляється, це 45 відсотків. Отож решту 55 відсотків становлять інші види енергоносіїв, але в якій кількості і за якою ціною — нехай кожен судить про це на свій розсуд. На такі заяви й опираються у своїх дослідженнях наші науковці, зокрема директор Інституту інформатики та управління НАН України Леонід Гамбаров. Пославшись на згадану цифру, він зробив свої розрахунки і дійшов висновку, що на енергетичному ринку «щезають» невідомо в якій чорній дірі десять мільярдів гривень, сплачених населенням за нараховані на нього енергоносії. Отож вкотре можна пересвідчитися: те, як функціонує наш житлово-комунальний комплекс і кого він «підгодовує» коло себе, — це одна із загадок вітчизняної економіки. І таких загадок в українській енергетиці чимало. >>

«Мокрий» тренажер

Не знаю, як кому, а мені добре відома страшна хронічна хвороба під назвою «лінь», тому спортом я ніколи серйозно не займалася. Але коли із наближенням весни традиційно не влізла (заздалегідь у цьому впевнилася) в улюблені літні джинси, то вирішила: слід щось із собою робити. У спортзал iти не дуже хотілося, та й зовсім не їсти я не вмію. А ось пропозиція знайомої піти «потанцювати у басейні» мені сподобалася. Виявляється, аквааеробіка — дуже популярний і ефективний спосіб підготувати тіло до літнього сезону, позбутися болю в спині й забути про цілу низку інших проблем. Такі тренування зараз проводять мало не в кожному басейні в Україні. У Києві — тим паче. >>

Від гріха подалі

Якщо пропозицію схвалять депутати Європарламенту та міністри ЄС, і рішення щодо заборони потенційно небезпечних термометрів буде прийнято, вже за кілька років традиційні скляні градусники, наповнені ртуттю, зникнуть з ужитку більшості європейців. Заборона буде стосуватися ртутних термометрів для виміру температури тіла, а також кімнатних термометрів, барометрів і приладів для виміру артеріального тиску, передає агенція «Рейтер». Виняток зроблять лише для спеціального устаткування, зокрема для складних медичних приладів, яким на даний момент не можна знайти адекватну заміну. >>

Ну що з вас узяти...

«Будьте поблажливі до курців, вони проживуть менше, ніж ви», — вуличні плакати з таким несподіваним написом віднедавна можуть побачити мешканці різних міст Бельгії. Ідея спонукати за допомогою іронічної реклами підлітків і молодих людей відмовитися від паління, якомога простіше пояснивши їм шкоду від згубної звички, належить федеральній службі Бельгії з охорони здоров'я населення, передають «Медновини». >>

Віктор Мусіяка — із Кременчука в паризький квартал Менільмонтан

Далеко не всім вдається добре жити з мистецтва, та ще й по чужих світах... А 42-річний Віктор Мусіяка (Мусі), мистець із Кременчука, дозволяє собі відхиляти пропозиції паризької галереї. А також примудряється підкорити світову еліту...
Розмова з «абстрактно-фігуративним» маестро — у його паризькій майстерні.Властиво вона — не «його». Він ділиться нею з колегами: Мусі має до неї доступ буднями, вони — вільними днями. Уявіть собі мальовничий паризький квартал Менільмонтан зі своїм однойменним театром, у якому співав французький монстр мюзик-холу Моріс Шевальє; з численними майстернями й екзотичними крамничками, де кінорежисери полюбляють знімати фільми (Жак Бекер, Брайан Де Пальма...); і якому інша легендарна фігура французького мюзик-холу Шарль Трене присвятив пісню («Менільмонтан»). Сьогодні цей квартал залюднили численні іммігранти. >>

Життя після Жолдака: шоку не буде

Класичний принцип «Святе місце порожнім не буває» чомусь і понині не спрацював під дахом Харківського театру імені Шевченка. Із трьох посад — директор, худрук і головний режисер, які ще півроку тому неподільно утримував за собою Андрій Жолдак, сьогодні без вакансії тільки перша. Це крісло «успадкувала» одразу після від'їзду великого експериментатора до Берліна професійний економіст Маргарита Сакаян. Кастинг же творчих особистостей триває і досі, проте безрезультатно. «Сам по собі новий режисер з'явитися не може, тільки через постановку вистав», — говорить пані директор. І при цьому додає, що у шевченківців уже є солідний досвід роботи без худрука і головрежа, тому колектив наявність цих вакансій як творчу драму не сприймає. Тим більше що бажаючі попрацювати з успішною трупою активно оббивають театральний поріг. Найбільш вірогідними кандидатами на співпрацю в українській драмі Харкова називають пітерця Володимира Тиккє і киян Мирослава Гринишина, Дмитра Богомазова та Андрія Білоуса. >>

Перша ластівка — Карлсон

«Мене всі люблять, бо я найкращий, бо я — це я!» — саме таку пісеньку з вуст «мужчини в самісінькому розквіті сил» упродовж багатьох років чули маленькі українці завдяки перекладу Ольги Сенюк із книжки «Улюблені вірші» видавництва Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Нарешті настав час почути не лише одну пісеньку про Карлсона рідною мовою, а й подивитися цілу повнометражну 76-хвилинну мультиплікаційну стрічку про Карлсона, який мешкає на даху. >>

Князь Володимир на чолі «российского отечества»

23 лютого в український кінопрокат вийшов так званий «православний блокбастер» — повнометражний російський мультфільм «Князь Владимир». Цікаво, що рекламний баннер мультика, розміщений, зокрема, на українському сайті osvita.org.ua, має доволі дивний вигляд. «Унікальна подія у вітчизняній анімації! Новий історичний мультиплікаційний фільм заснований на реальному літописному сюжеті — в кінотеатрах з 23 лютого». Далі українською мовою перераховано творців стрічки й описано сюжет. «У цьому фільмі чарівна нитка казки протягнеться з того далекого часу в нинішнє століття, щоб наш сучасник відчув свою причетність (? — Авт.) до великої історичної спадщини. Тому ми, звертаємося до кожного зі словами: «Це твоя історія!». Далі російські «місіонери» розповідають, що 1999 року проект підтримав і схвалив Д.С. Ліхачов, а за кілька місяців до того вперше в історії вітчизняної (?!) анімації благословив Патріарх Московський і всея Русі Алексій ІІ. >>

Прийоми самби

Танцюють усі! Старі й малі, товсті й худі, бідняки й товстосуми, європейці, американці й люди безлічі різних національностей та всіх кольорів шкіри — сьогодні в сонячному й запальному Ріо-де-Жанейро емоції хлюпочуть через край. Знаменитий бразильський карнавал не поділяє людей за інтересами й поглядами, а об'єднує усіх без винятку в одну галасливу, веселу і, що головне, безмірно щасливу юрбу. Цей феєрверк веселощів уже традиційно триває п'ять днів (і ночей, звісно) і завершується завтра (за київським часом), хоча, як відзначають бразильські газети, тисячі туристів не залишатимуть місто ще протягом кількох тижнів, аби досхочу довеселитися вже власними силами. Загалом, за оцінками правоохоронців, у ці дні до Бразилії приїхали понад 600 тисяч туристів з усіх куточків планети, хоча ці дані ще не остаточні. А веселитися в Ріо таки є де: численні кав'ярні, клуби, відомий на весь світ пляж Копакабана, і всюди — гарячі чоловіки, красуні-жінки й запальна самба. >>

Рак свиснув іще одній американській зірці

Не минуло й кількох тижнів відтоді, як відома співачка Шеріл Кроу і відомий велосипедист Ленс Армстронг оголосили про розрив своїх заручин, а світ шокувала новина про те, що у Шеріл знайшли рак молочної залози. Нагадаємо, що свого часу — майже десять років тому — Армстронг також поборов страшну хворобу (у нього була злоякісна пухлина яєчка) і після того досі продовжує свою суперуспішну кар'єру велогонщика-переможця й рекордсмена. Здавалося б, саме тепер його підтримка знадобилася б Шеріл найбільше... >>

Анекдоти

Привезли додому п'яного політтехнолога, занесли в квартиру. «Поклади мене на диван», — каже він дружині. Поклала. «А тепер посади мене». Посадила. «Зніми одяг і взуття». Зняла. «А зараз неси миску — блювати буду». Побігла, принесла. А чоловік каже: «Не треба вже миска. Концепція змінилася, і я об...ся». >>

П'яте колесо до воза

Регулярна частина відкритого чемпіонату Білорусі добігає свого кінця, й більшість команд, не кажучи про уболівальників, уже чекають на початок матчів на вибування. Складається враження, що п'яте коло, яке організатори запровадили з цього сезону, потрібне лише двом клубам — «Німану» й «Бресту», які відчайдушно борються за місце у вісімці. Інші ж колективи, схоже, заспокоїлися, адже представникам першого квартету важко розгубити здобутий багаж і опуститися нижче, так само як і командам, що посідають місця з п'ятого по сьоме, піднятися вище. Нагадаємо, краща позиція дає перевагу власного майданчика у «плей-оф» (вирішальні матчі в разі потреби гратимеш удома). Не мають особливих ілюзій і три клуби, що замикають таблицю, — їхні гравці вже думають про відпочинок або можливий трансфер. >>

Адмінресурс — зброя слабкої влади,

Ми так стомилися від перманентних виборів, що здається, ніби вони ніколи не завершуються. Не встигли відійти від бурхливої президентської кампанії, як більше, ніж за півроку до голосування, де-факто розпочалася парламентська — від засилля політичної реклами вже голова йде обертом і ніякої політики не хочеться. Але терпіти залишилося вже небагато: менше місяця, і все — остогидлі вибори не турбуватимуть нас щонайменше три роки (звісно, якщо не доведеться йти на виборчі дільниці достроково). Хоч-не-хоч замислишся над тим, із ким доведеться цей солідний термін прожити. А отже, й голосування має бути виважене — з нашого боку, прозоре та чесне — з боку влади. Саме про це говорив Президент у своєму черговому радіозверненні до народу — рівно за місяць до того дня, коли Україна вперше обиратиме собі парламент за новою системою й оновленою Конституцією. >>

Не ходив би я тоді в депутати

Поміж усіх 14 претендентів на посаду міського голови Донецька найсерйознішими конкурентами, певно, вважаються тільки двоє — нинішній мер Олександр Лук'янченко та заступник голови облдержадміністрації Олександр Клименко. Перший презентує «стару» владу, бо й на ці вибори йде від Партії регіонів. А його опонент асоціюється із «новою» владою, представники якої у Донецьку та області перебувають тільки на півдорозі до тієї ж влади. >>

Скрипка — за «наших», Бурмака — за зелених, Карр — за тещу

До виборів залишається місяць, часу не так уже й багато, відповідно й політичні сили роблять усе більше наголосу на агітацію. У бій пішли «співаючі ескадрильї» — явище не нове, але, як видно, завше актуальне для українського політикуму. >>

Вибори до Київради: дам мільйон, дам мільйон...

Bибори — річ велика. А як відомо, від великого до смішного... Ось і вибори до Київради, які лише входять у свою активну фазу, починають не лише дивувати політично активних громадян, а й тішити тих, хто до гумору небайдужий. >>