Художник із бункерів УПА

Художник із бункерів УПА

Донедавна його ім'я було викреслене з історії українського мистецтва. Тоталітарний режим робив усе для того, щоб назавжди стерти з пам'яті нащадків людину, чий олівець та різець стали зброєю, оберненою проти нього. Адже для режиму вони виявилися небезпечнiшими, ніж автомат чи граната. Тож лише нещодавно ім'я Ніла Хасевича знову засяяло всіма гранями його природного дару, хоча ще до війни художні виставки у Варшаві, Парижі, Лос-Анджелесі, Нью-Йорку та Чикаго принесли Хасевичу світове визнання. Мистецтвознавці ставлять його на рівні з Юрієм Нарбутом — неперевершеним українським графіком ХХ століття. Проте та епоха виявилася надзвичайно жорстокою до справжніх талантів.
У безкомпромісній боротьбі за визволення України цей талант загинув як герой провівши десять років у підпіллі, в одному з останніх бункерів УПА. До цього часу ніхто не знає, де твоя могила, пане художнику, аби прийти, згадати тебе добрим словом, покласти квіти. Є тільки хрест у полі, груша та криниця, котрі пам'ятають твою смерть і нагадують нам про чиюсь чорну зраду... >>

З іменем Ющенка чи слідом за Ющенком?

Величезна помаранчева сцена Палацу спорту, переаншлаг у 6-тисячній аудиторії, значна частина якої емоційно розмахує помаранчевими шарфиками-прапорцями і скандує «Ю-щен-ко!». Хор урочисто виконує Гімн України, ансамбль ударників (алюзія на «революційних барабанщиків») грає туш, і на сцену сходить Віктор Андрійович — лідер і Президент. Зал встає, гаряче аплодує, скандує... Чи не найстаранніше збивають долоні у «почесній ложі». Аж почервонівши від напруги, старається-плескає «великий чоловік» у своєму великому місті, який поклав усі сили на перемогу в президентських виборах кандидата від колишньої влади. Неподалік сидить чоловік, великий уже на загальнодержавному рівні, — його запал значно менший, і зморшки на чолі видають глибокі роздуми, але знакова вже сама присутність. Око пильного спостерігача вихоплює в «помаранчевих» лавах іще кількох регіональних лідерів, які лише два місяці тому рвали на собі сорочку, аби продемонструвати витатуюване на грудях «Я.» у біло-синіх тонах. Колишні й нинішні, безпартійні й партійні, «кати свого народу» й доброчинці, рядові «майданівці» і їхні високопосадові ще вчора вороги — «кожної тварі по парі» в один великий помаранчевий ковчег. Перше враження стороннього глядача — Босх би заплакав. >>

«Іван Вікторович Нашоукраїнський»

До незаплямованих скандалами і водночас не надто відомих широкому загалу «нашоукраїнців» належить і народний депутат Микола Кульчинський, колишній рухівець, а тепер голова полтавської міської організації НСНУ, член політради партії. >>

Полковник на три мільйони гривень

«Ми будемо робити це скрізь, на будь-які суми, які будуть досяжні для наших працівників, аби зафіксувати хабарників на гарячому», — зазначив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко позавчора у Харкові, повідомляючи громадськості про спійману «велику рибу», адже саме того дня правоохоронці затримали корупціонера, який отримав хабар майже в три мільйони гривень. >>

В'ялі апельсини

Як відомо, на парламентських виборах в Азербайджані перемогу здобула правляча пропрезидентська партія «Ені Азербайджан», яка набрала більше половини з 125 парламентських мандатів. Опозиція, яка вважає вибори сфальсифікованими, отримала лише 10 парламентських місць. У середу на цьому тижні опозиція вивела на центральну площу Баку Гелебе приблизно 30 тисяч своїх прибічників під помаранчевими прапорами. Люди скандували «Відставка!» та тримали в руках плакати із закликами до американського президента виконати свою обіцянку та дати азербайджанському народу демократію, повідомила російська газета «Время новостей». У четвер влада вивела на цю ж площу 40 тисяч своїх прибічників та організувала «всенародне святкування» перемоги пропрезидентських сил. >>

Сорок метрів з моста

Позавчора 27-річна запоріжанка вирішила звести з життям не вельми приємні, очевидно, рахунки. Для самогубства вона вибрала міст Преображенського: майже 40-метрова відстань до водної поверхні Дніпра — надійний, даруйте, гарант смерті. Молода ж самогубця стала, здається, першою, кого вдалося врятувати. >>

Справа інкасаторів

Співробітники міліції вже зібрали для родин своїх колег, що загинули під час бандитського нападу на інкасаторську машину банку «Аваль», по 100 тисяч гривень. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, перебуваючи в Харкові з робочим візитом. Він також додав, що сім'ї загиблих охоронців зможуть невдовзі переїхати з гуртожитків у квартири і отримають у повному обсязі передбачену на такий випадок законом соціальну допомогу. Їхні діти, вже за усталеною традицією, при бажанні, матимуть гарантовану можливість продовжити навчання у вузах системи МВС. >>

«Несамостійний» ректор пішов у відставку

Несподіваний приїзд міністра Юрія Луценка до Харківського національного університету внутрішніх справ завершився ще більш несподіваною ротацією педагогічних кадрів. Ще зранку тепер уже колишній ректор Олександр Ярмиш, нічого не підозрюючи, керував вузом, а по обіді його крісло зайняв представлений столичним гостем Петро Пелюков. Останній до цього часу обіймав посаду начальника управління МВС із питань освіти. >>

«Книжковий світ» знову качає м'язи

Щоосені протягом уже багатьох років журналісти намагаються порівняти Форум видавців у Львові та «Книжковий світ» у Києві, підвести їх до певного спільного знаменника. Зазвичай такі спроби виявляються не на користь останнього з кількох причин. Крім усього, львів'яни разом із постійними симпатиками Форуму з інших міст і країн цілий рік збирають гроші на омріяні книжки. А мешканці «українського Вавилону» приголомшено і розгублено блукають поміж стендів без жодного «керма», де і коли відбуваються «круглі столи», творчі вечори та інші такі необхідні для книгоманів дійства. Лише студентська молодь, поінформована про відкриття ярмарку, аншлагує відомих авторів. Менш відомі літератори сиріточками стоять при стендах зі своїми книжками, зустрічаючи сльозою зворушення і подяки кожного випадкового охочого купити їхню книжку для автографа. >>

«Охматдит» переїде

Принаймні такі плани виношує київська влада. Учора про це повідомив київський міський голова Олександр Омельченко. За його дорученням над питанням, куди саме перенести відому в усій Україні дитячу клініку, працювала спеціально створена комісія, яку очолював заступник голови столичної міськдержадміністрації Валерій Бідний. >>

Балканізація Європи

У середу Європейська комісія рекомендувала надати Македонії статус країни-кандидата на членство в Європейському Союзі, але не назвала дату можливого початку переговорів із Македонією з цього питання. «Це приклад європейського успіху. Країна, яка ще кілька років тому перебувала на межі громадянської війни, тепер стоїть перед прочиненими дверима Європейського Союзу — стабільного і потужного політично-економічного блоку», — із задоволенням констатував комісар у справах розширення ЄС Олі Рен. Надання Македонії статусу країни-кандидата є останнім етапом у відносинах з ЄС перед процесом набуття членства, яке Македонія розраховує здобути 2010 року. Єврокомісія високо оцінила зусилля Македонії у справі розбудови демократії та багатоетнічного суспільства, але при цьому вказує офіційному Скопьє на існуючі недоліки та потребу боротьби з корупцією, реформування поліції, створення гарантій чесних виборів, реформування економіки та лібералізації припливу капіталів. >>

Африка — жіночого роду

Еллен Джонсон-Серліф, відома також під прізвиськом Залізна леді, вчора заявила про свою перемогу в другому турі президент-ських виборів, який відбувся минулого вівторка у західноафриканській країні Ліберія . Це були перші вільні та демократичні вибори після закінчення 14-річної громадянської війни. За попередніми результатами, які подала вчора Бі-Бі-Сі, після підрахунку 90 відсотків голосів Джонсон-Серліф лідирувала з 59 відсотками голосів, а її суперник — колись відомий футболіст клубів «Мілан» та «Челсі» Джордж Веа здобув лише 41 відсоток і вже не мав шансів наздогнати суперницю. У першому турі виборів 11 жовтня Веа — набрав 28 відсотків голосів, а Джонсон-Серліф — 20 відсотків. >>

Свята не буде

22 листопада, коли на столичному майдані Незалежності відзначатимуть річницю Помаранчевої революції, таки відбудеться концерт. Хоча раніше ця ініціатива була під питанням. Багато політиків, які минулого року брали в революції активну участь, заявляли, що розважати публіку виступами музикантів не варто, бо в нинішніх умовах українцям не до свята: влада розчаровує, та ще й кілька місяців тому розкололась. Отже, концерт таки буде, але матиме мало святкових ноток. «Ми не позиціонуємо це як свято, — зазначив у коментарі «УМ» режисер Тарас Грималюк, — і не називаємо цю акцію святом. Це відзначення річниці революції. Не буде такого, що люди розчаровані, а ми намагаємось влаштувати свято». >>

Компромат чи помста

Колишній офіцер безпеки посольства України у Берліні, генерал-майор СБУ Валерій Кравченко знову підготував сенсацію. Нагадаємо, що недавно він звинувачував нинішнього голову СБУ Ігора Дріжчаного, що той, перебуваючи в 2004 році на посаді заступника голови СБУ, на одній з нарад пропонував фізично усунути Валерія Кравченка в Німеччині за «берлінський скандал». А вчора на прес-конференції генерал-викривальник заявив, що Дріжчаний причетний до контрабандного постачання з України в Китай гафнію для атомної енергетики. >>

Віктор Ющенко: Я хочу, щоб ті колеги, які сьогодні займають різні політичні ніші, на Майдані стояли поряд

У четвер увечері Президент у прямому ефірі телеканалів УТ-1, ІСТV, СТБ та «Нового» спілкувався зі студентами Києва, Львова та Донецька. Лунали, зокрема, і запитання щодо того, чи візьме В.Ю. участь у парламентських виборах на чолі «Народного союзу «Наша Україна», де він є почесним головою, в якій конфігурації НСНУ піде на вибори-2006, із ким блокуватиметься в наступному парламенті. >>

Хабар хабарем не вважати

Як «УМ» уже повідомляла, виконувач обов'язків міського голови Дніпродзержинська Володимир Добринін став чи не першим в Україні щасливчиком, який врятувався завдяки закону про збереження недоторканності депутатів місцевих рад. Незадовго перед цим його спіймали на гарячому, при отриманні хабара —тисяча доларів США. Більше тижня в.о. мера провів у камері тимчасового утримання. Тут і нагрянув рятівний підпис Президента під законом... Володимир Добринін приступив до роботи. А прокуратура звернулася до депутатів із клопотанням надати згоду на притягнення посадовця до кримінальної відповідальності. >>

Фенікс гетьманщини

Українці — народ, загартований трагедіями та політичними табу на них... І забута богом і людьми упродовж майже трьох століть гетьманська столиця Батурин та її трагедія, 297-му річницю якої днями відзначають в Україні, — яскраві тому свідчення. Лише нещодавно зі зміною влади в державі сакральні місця України почали потроху оживати. Батурин — один із перших. За задумом «реаніматорів» гетьманської столиці, це селище має стати Меккою допитливих українців та іноземців уже в 2007 році — саме тоді й планується закінчити основні будівельні роботи з відродження Батурина. Тут буде на що подивитися, послухати і де відпочити. І соромно за державу, обіцяють проектанти, більше не буде! >>

Правда з-під лопати

Розкопки у Батурині проводити моторошно — адже не буває такого сезону, аби лопата археолога не натрапила на людські кістяки. Одна справа, якщо це некрополі довкола церков, і зовсім інша, коли доводиться натрапляти на останки жертв страшної різні 13 вересня 1708 року. Адже серед них багато дітей — московське військо не знало жалю. От і цьогоріч, як розповів «УМ» старший науковий співробітник Чернігівського педуніверситету Юрій Ситий, в одній із траншей, викопаних під комунікації, археологи знайшли зернову яму XVII—поч. XVIII ст. На її дні натрапили на останки дитини, яка, ймовірно, знайшла собі таку схованку під час пожежі та там і загинула. >>

Білі тапочки — це вже анахронізм

«Це жінки вигадали, що чоловіки люблять чорну білизну. Насправді вони шаленіють від білої, але тепер їм уже просто незручно в цьому зізнатися, бо ж за них уже вирішили, що чорні трусики-ліфчики — це дуже сексуально». >>

А старша сестра бодай не зросла...

Брати на роботу родичів або близьких друзів завжди небезпечно. Ану ж працівник не буде справлятися з покладеними на нього обов'язками — як йому про це сказати? З одного боку, незручно образити близьку (або й просто добре знайому) людину, з іншого — не хочеться завдавати збитків фірмі... Але для Тома Круза ця проблема вже не стоїть: як повідомляє «Ассошіейтед пресс», днями актор без вагань звільнив із посади свого прес-агента сестру Лі Енн Деветт. >>

Місіс Пітт стане місіс Вон?

Актор Вінс Вон, з яким тепер, після розлучення із Бредом Піттом, зустрічається голлівудська кінозірка Дженніфер Аністон, попросив її стати його дружиною. Щоправда, від самої парочки ніякої інформації з цього приводу поки що не надходило, зате про майбутнє весілля (!) вже «на кожному розі» розповідає потенційна свекруха Джен, мати Вінса. За словами жіночки, яка, схоже, дуже хоче, аби Аністон стала її офіційною невісткою, весілля заплановане на Різдвяні свята. Мовляв, недавно Дженніфер уві сні почула якийсь голос, що запевняв її: «Джен, саме Вінс — це той, єдиний, ТВІЙ чоловік». Зірка телесеріалу «Друзі» розповіла про це своєму бойфренду, і той одразу ж зробив їй пропозицію вийти за нього заміж. >>

НАСА взяла!

Чимало електронних ЗМІ цього тижня повідомляли, яким чином розв’язалася непересічна судова справа: астролог Марина Бай проти Американського аерокосмічного агентства. Позивачка програла. >>

Анекдоти

Центрвиборчком заборонив рекламу прокладок «Онлi Ю» як приховану рекламу лiдера одного з виборчих блокiв. >>

Андрухович — нове «Кохання» «Гайдамаків»

Гурт «Гайдамаки» вже фактично завершив роботу над своїм третім альбомом і готується до його презентації в 20-х числах листопада. Платівка матиме назву «Перверзії» — ну просто як роман Юрія Андруховича. Соліст гурту Олександр Ярмола пояснює власну версію цього слова — «перебріхування».
Спочатку альбом планували охрестити «Немає хліба — співай!», за назвою однієї з композицій. Але після того, як всі семеро «гайдамаків» перечитали роман Андруховича, назву змінили. Кажуть, письменникові ідея сподобалась, він радо сприйняв пропозицію «Гайдамаків» і навіть написав сценарій до кліпу на пісню «Кохання», в якому головну героїню звати Ада — так само, як і незабутню Аду Цитрину з Юрієвого роману.
Про «Кохання» та про самих «Гайдамаків» ми говорили з Олександром Ярмолою в оспіваному ним «селі край Богуслава» — Розкопанці. Тут фронтмен має невелику і дуже стару хату-мазанку, побудовану ще в 1917 році. Його мати нагодувала нас смачним обідом, і поки решта «гайдамаків» вчили нові партії, Сашко поділився власною філософією життя, роздумами про український шоу-бізнес та закони політики. >>

Дайте естетицi спокiй

За півтора року після першої публічної з'яви гурт «Естетік Ед'юкейшн» презентував свою творчість будь-де, тільки не в Україні: побували на європейських фестивалях, максі-сингл Leave us alone в Москві вийшов ще на початку вересня, а одна з пісень на ньому стала неофіційним революційним гімном у Лівані. Але більшою перемогою для гурту — говорять його учасники — стане вихід синглу саме в Україні та міні-тур iз 5 листопадових сеансів естетичного виховання в її обласних центрах. >>

Пограйся з Русланою

«Золотий» український піарщик Руслана, яка ніколи не приховувала, що її успіх великою мірою — заслуга менеджерів, отримала днями «Золотий рінгтон». Цю нагороду було вручено вперше в історії українського шоу-бізнесу, паблішингу та контент-провайдингу за обсяги розповсюдження ліцензійних копій мелодій для мобільних телефонів на території України: після шаленої реклами на телебаченні та радіо замовлення на уривок з Dance with the wolves перевищили 15 000 офіційних замовлень. Нагадаємо, що в одній з версій цієї пісні (результат саунд-експериментів, які втілили СJ Nekrasov та проект Zebra) сольну партію виконували не звичні інструменти — гітара, сопілка тощо, — а монофонічний мобільний телефон. У квітні на цей трек зробили також мальований відеокліп. Одночасно інноваційний контент-провайдер Live! (компанія Fontel) почав ексклюзивне розповсюдження рінгтону «Танець з вовками». >>

Матч у котловані

Останніми днями набула актуальності тема гігантського довгобуду на Спортивній площі, що перед НСК «Олімпійський»: спорудження тут компанією «Юджин» торговельно-розважально-офісного центру вже віддавна заважає проведенню на головному стадіоні країни футбольних матчів. Будмайданчик перекриває значну частину входів і виходів з арени, тому вже зараз «Олімпійський», згідно з нормами безпеки УЄФА, не може прийняти максимальну кількість глядачів. А є ще припущення, що ця «махіна» в готовому вигляді взагалі унеможливить проведення на центральному стадіоні міжнародних футбольних матчів. Саме на цьому наголошує президент ФФУ, народний депутат Григорій Суркіс, розсилаючи запити до керівників держави і публічно критикуючи чиновників Мiнiстерства у справах сiм'ї, молодi та спорту, які нібито любіюють інтереси «Юджина» й цим самим нівелюють шанси України виграти тендер на проведення чемпіонату Європи 2012 року (а саме на «Олімпійському» в Києві планується провести фінал Євро-2012). Причому у властивому собі стилі пан Суркіс у дискусії з міністром Юрієм Павленком удався до вельми образливих аргументів, «припечатавши» шефа Мінмолодьспорту як надто молодого й недосвідченого. >>

Рокіровка під дулами автоматiв

У шахах, як у олімпійців, є свій чотирирічний цикл — між командними чемпіонатами світу. Українці періодом 2001—2005 років нібито можуть пишатися, бо перемагали за цей час у всіх основних «номінаціях». Відправною точкою чотири роки тому став Єреван, де ми взяли своє перше в історії командне «золото» світу. Після цього наші гросмейстери лише підтверджували слова президента ФІДЕ Кірсана Ілюмжинова: «Українці зрозуміли, що можуть перемагати всіх». У січні 2002-го у фіналі особистого чемпіонату світу в Москві зустрілися наші Іванчук і Пономарьов; Руслан тоді став наймолодшим «королем» шахів (18 років). Утім за два роки і Василь узяв своє «золото» — на «Європі». У тому ж 2004-му наша збірна блискуче виграла Всесвітню шахову Олімпіаду... >>

З вогнем у руці, із спортом у серці

Минулого тижня завершився всеукраїнський відбір факелоносців для естафети вогню, що передуватиме ХХ зимовим Олімпійським іграм у Турині. З 8 грудня цього року до 10 лютого наступного олімпійський вогонь дорогами Італії подолає 11300 км, а супроводжуватимуть його 1900 чоловік, відібраних у 42 країнах світу. >>

«Челенджер» із перспективою

Український теніс, на жаль, перебуває далеко не на провідних позиціях у світі. Після того, як завершив кар'єру Андрій Медведєв, наші спортсмени рідко нагадують про себе успіхами на великих кортах. Чоловіча й жіноча збірні, висловлюючись футбольною термінологією, перебувають у другому дивізіоні командних змагань. В особистих рейтингах наші дівчата часом затримуються у районі восьмого десятка WTA, а в чоловіків ситуація значно гірша. Сергій Стаховський, який збирається приймати чеське громадянство, посідає 180-те місце; найвище ж із тих, хто представляє Україну в Кубку Девіса, стоять Сергій Ярошенко та Орест Терещук — на початку шостої сотні кращих тенісистів планети. >>

Іракська експедиція завершується

Ми прийшли в цю країну зі зброєю в руках більше двох років тому. Прийшли не як завойовники, а як миротворці. Чи то загарбники, чи то визволителі прийшли раніше. Тож не дивно, що наша присутність у гарячих пісках Межиріччя завжди була предметом запеклих суперечок у владному трикутнику на Печерських пагорбах. Сьогодні вже не важливо, чому «попередня» Банкова вирішила, що ми маємо бути там. Важливими є передвиборчі обіцянки «нової» Банкової, коли вона ще не була владою. Одна з цих обіцянок починає виконуватися — через півтора місяця українські війська будуть повністю виведені з Іраку.
Отже, йдемо. Йдемо, але не тікаємо з поля бою, як може комусь видатися. Бо залишаємо після себе цілком боєздатні, підготовлені нами іракські частини, окремим з яких місцеві генерали вже присвоюють назви «українських». Бо місцеве населення, прощаючись, називає нас друзями, а не окупантами. Але ми не кажемо Іраку «прощавай», кажемо «до побачення», бо попереду — тісна співпраця. Військова частина місії завершується, i відтепер слово за дипломатами i бізнесменами. >>

Ресторани — під тканиною

У четвер в Одесі відбулася урочиста церемонія перепоховання у Спасо-Преображенському соборі праху колишнього генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Воронцова і його дружини Єлизавети. На чолі тисячної траурної процесії, що рушила о 9-й ранку з домовинами з останками Воронцових, старійшини місцевого депутатського корпусу Борис Литвак і Микола Боровських. За ними — мер Одеси Едуард Гурвіц, глава облдержадміністрації Василь Цушко, командувач військами Південного оперативного командування Іван Свіда, Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін, депутати місцевих рад та місцеве духовенство. >>

Спростована легенда

Донедавна щодо засновника Кривого Рогу, здається, ні в кого сумнівів не виникало. Звісно ж, кривий козак Ріг. Та й легенду щодо цього знав мало не кожен мешканець міста. За нею кривий козак мав шинок на Кодацькій дорозі, що вела до самої Січі. Отож подорожні до нього зазвичай заїздили, при цьому промовляючи: «Та їдьмо аж до кривого Рога, а там щось перекусимо та й спочинемо». Згодом і все поселення, яке з'явилося на цьому місці, назвали Кривим Рогом. >>

Чи візьме Україна нафту у свої руки?

Рік, що поступово добігає кінця, «подарував» Україні спочатку бензинову кризу, потім стрім-кий ріст цін на нафтопродукти, а потім унікальну акцію протесту вітчизняних перевізників, які нагадували чинній владі, що в часи Помаранчевої революції Юлія Тимошенко обіцяла, крім всього іншого, ще й дешеве пальне. Держава робить спроби подолати власну енергетичну залежність, однак нічого путнього з цих потуг у керівництва країни поки що не виходить. А тим часом вихід із ситуації лежить, здається, на поверхні. >>

Груша з садиби Кучми

За свідченням фахівців, груші доживають і до 400 років, але в умовах Дніпропетровщини для них і півстоліття — за щастя. Однак криворізькі пенсіонери Галина та Микола Кучми стверджують, що вік дерева, яке росте в їхній садибі, значно більший. >>

Слизька тема

Наша газета вже повідомляла про перспективу спорудження в Донецьку, можливо навіть на центральній площі міста, ковзанки під відкритим небом. Із такою пропозицією звернувся до міського голови Донецька Олександра Лук'янченка радник посольства Австрії в Україні Крістіан Гессель. Однак, навіть попри готовність австрійських інвесторів розкошелитися (втілення такого проекту в життя вимірюється сумою приблизно 90 тисяч євро), міська влада після відповідних переговорів поки утримується давати згоду. >>