«Іван Вікторович Нашоукраїнський»

12.11.2005

      До незаплямованих скандалами і водночас не надто відомих широкому загалу «нашоукраїнців» належить і народний депутат Микола Кульчинський, колишній рухівець, а тепер голова полтавської міської організації НСНУ, член політради партії.

 

      — Хто це сказав, що імідж НСНУ — не позитивний?! — зазначив у коментарі «УМ» Кульчинський. — Знаєте містерію «Великий льох» Тараса Шевченка? Там є слова про те, що будуть народжуватися два Івани, близнята. Один буде за волю боротися, а другий — його антипод — буде «катам помагати». І «регочеться навісна мати (Україна), що обох близнят Іванами звати». Я з української історії знаю, що у нас, образно кажучи, завжди були два Івани. І для мене політична сила Президента була тим Іваном, який уособлює, чи принаймні має уособлювати, все найкраще, що є в українському суспільстві. Тоді це був виклик часу, всі питали, де ж партія Ющенка, ми хочемо в цю партію, хочемо за неї голосувати. Ця сила мала засадничо обстоювати українські інтереси — це їхній обов'язок, працювати над програмою Президента, над шляхом у нормальне, демократичне, наповнене українським змістом майбутнє нашої держави. От, скажімо, в Полтаві Народний рух має 0,67 відсотка — і це при тому, що ми там товклися день і ніч! А в НСНУ — 21 відсоток. Ми наберемо на виборах 25% по всій Україні, от побачите! А те, що НСНУ вийшов не зовсім таким, як хотілося, — це все та ж проблема двох Іванів...

      Так, зараз в НСНУ є люди, які ніколи не мали нічого спільного ні з українським патріотизмом, ні з Майданом. Але це не має ніякого значення. Це все тимчасове. І на Полтавщині, скажімо, цього немає, для кожного з нас бути в партії Ющенка — це велика честь, це щастя! Ви мене просто шокуєте, коли кажете, що у партії негативний імідж. Я, звісно, мабуть, по області суджу, але навіть вірити не хочеться, що загалом по Україні ситуація протилежна.

      А негативний імідж окремих людей не треба переносити на всю партію. Партія — це складний організм. Там є всякі люди. І в тому числі далекі від ідеалів Майдану. Однак ці люди почали масово з партії тікати, коли побачили, що для них є місце і в Соцпартії, яка до себе всіх «колишніх» бере, і в Народній партії Литвина. Зрештою, яке суспільство — така влада, такі й партії. Не можна ж бути чернечою сектою. Головне, що «Народний союз...» — це справді живий організм, я це чую, бачу й відчуваю, в тому числі й під час засідань політичної ради. У цьому організмі є розуміння того, що негативне ставлення суспільства до певних постатей переноситься на всю партію. Але водночас, якщо добре подумати: той же Порошенко, Червоненко — вони стільки робили на виборах, невже ж ми це все так просто забудемо?

      Демократія — це дуже нелегка справа. Для того, аби вона була, кожному з нас треба постійно себе виховувати. А говорити правду, бути об'єктивним — це завжди нелегко...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>