Моторошну історію, у якій задіяними виявилися лікарі однієї із приватних клінік Донеччини, днями оприлюднили правоохоронні органи. Як повідомили «УМ» у прес-службі Донецької обласної прокуратури, за фактом незаконної трансплантації людських органів у Маріуполі порушено карну справу. >>
«У сумний час розчленування українського духовного і національного організму, наслідки якого ми важким тягарем відчуваємо й до сьогодні, митрополит був змушений покинути Київ. Повернення ж митрополита у теперішній, Богом благословенний час наповняє нас надією на загоєння ран минулого і відродження єдності київської Церкви», — проголосив найстарший за віком єпископ УГКЦ — преосвященний владика Софрон (Мудрий) позавчора на відзначенні перенесення осідку УГКЦ до столиці. Владика також зазначив, що Львів, який упродовж майже 200 років гостинно приймав Києво-Галицьку митрополію (витіснену з Києва за цариці Катерини ІІ), залишиться й надалі архієпископським осідком. >>
Нова влада обіцяє провести святкування 14-річчя незалежності України по-новому. Насамперед відмовилися від військового параду. Та й загалом вирішено в урочистостях відмовитися від шароварщини. Учора на брифінгу заявили журналістам про зречення від шароварщини і заступник держсекретаря України Маркіян Лубківський, і режисер свята Василь Вовкун. Ідея провести свято в новому форматі належить самому Президентові Віктору Ющенку, повідомила УНІАН його прес-секретар Ірина Геращенко. >>
Навіть якщо ви не належите до тієї категорії людей, які в захопленні носяться по різних виставках і музеях і можуть відрізнити Рембрандта від Рембо, дуже рекомендую побувати завтра хоча б у Музеї води, розташованому в парку «Хрещатий» (неподалік монумента «Дружби народів»). Водно-інформаційний центр — це незвичайний музей, розташований в особливому місці: до 1939-го тут був резервуар, з якого подавали воду киянам. Завдяки цьому музею вдалося реалістично зімітувати колектори, водоспади та підземні комунікації, по яких рухається вода. В музеї можна не тільки дізнатися все про воду в її рідкому стані, а й погратися на спеціальних майданчиках, засунути руки в акваріум та погратися з товстими ручними рибками, залізти всередину гігантської мильної бульбашки та потрапити під майже справжню зливу, з громом і блискавкою, серед сонячного дня. >>
«Нас чекає дуже пряма та відверта розмова — представників ЗМІ просимо покинути зал», — так почалася фактично основна частина сьомої наради керівників дипломатичних представництв України за кордоном, яка триватиме з 22 по 26 серпня. Донести громадськості інформацію про перебіг наради журналісти учора могли лише із кількахвилинних протокольних записів Президента Віктора Ющенка, Прем'єра Юлії Тимошенко, спікера парламенту Володимира Литвина і глави МЗС України Бориса Тарасюка. >>
Голова Фонду держмайна Валентина Семенюк вперше досить прозоро висловилася щодо можливих нових власників «Криворіжсталі», яку виставляють на повторний конкурс. В інтерв'ю «5-му каналу» керівник приватизаційного відомства заявила, що у співвласника групи «Приват» Ігоря Коломойського є реальна можливість придбати цей металургійний комбінат. За словами пані Семенюк, банки відмовилися бути посередниками при приватизації «Криворіжсталі», отож якісь гарантії для іноземних інвесторів є менш вагомими. «Це, напевно, є сигналом, що більше представленим буде внутрішній інвестор, ніж зовнішній», — заявила Валентина Семенюк. Водночас вона зазначила, що, крім пана Коломойського, про готовність взяти участь у конкурсі заявили російські, французькі та індійські інвестори. >>
Як повідомляє прес-служба Міноборони України, 20 серпня в обід у Багдаді невідомі нападники обстріляли колону з двох автомобілів Посольства України в Іраку. Колона рухалась від українського посольства до військової бази США «Вікторія», де мала відбутись зустріч із командувачем українським миротворчим контингентом в Іраку генерал-майором Анатолієм Пушняковим. >>
«Не лякайте людей мутантами!» — з таким проханням учора звернувся до кореспондента «УМ» заступник головного лікаря Запорізького центру екстремальної медицини Юрій Бабенко. Спершу він навіть відмовлявся деталізувати ситуацію з «осиними атаками» на мешканців обласного центру, про що активно сповіщають інформагенції. «Оси як оси, — каже Юрій Григорович. — Тільки роздратовані надто затяжною спекою. Попри все, ситуація контрольована. Для надання невідкладної допомоги є усе необхідне». >>
У суботу ввечері в катастрофі спортивного літака загинув командуючий військово-повітряними силами Польщі бригадний генерал Яцек Бартоще. Його вважали одним з кращих пілотів Польщі, й лише напередодні трагедії Бартоще отримав чергове військове звання. Малий спортивний літак RV-6 виробництва США, яким летіли його власник, 48-річний бельгійський бізнесмен Карел Пеераер, котрий постійно мешкає в Польщі, та 44-річний Бартоще, під час низького польоту над полем аеродрому зробив різкий маневр ліворуч і врізався в землю. Ще не встановлено, хто перебував за кермом машини, передає ПАП, натомість встановлено, що у бельгійця в гостях перебувала група шанувальників авіації, які не обмежилися розмовами за столом і вирішили політати й продемонструвати, хто на що здатен. >>
У неділю зранку ізраїльські війська та поліція із застосуванням сили вивезли тих людей, які не бажали добровільно залишити поселення Катіф та Ацмон у Секторі Газа. Того ж дня було повністю очищено поселення Слав. Вчора вранці армія увійшла до поселення Нецарім, а сьогодні військові «допоможуть» виїхати тим невеликим групам євреїв, які ще перебувають у поселеннях Са-Нур та Хочеш. >>
Останній лідер комуністичної Польщі Войцех Ярузельський позавчора під час телемосту Варшава—Прага, який був організований чеським телебаченням, попросив у чехів вибачення за «братню допомогу» в придушенні 1968 року так званої «празької весни», — спроби тодішньої реформаторської комуністичної влади Чехословаччини на чолі з Олександром Дубчеком побудувати «соціалізм з людським обличчям». >>
О дев'ятій годині понеділкового ранку в готелі «Національний», звісно, безлюдь. Та всього лише за півгодини в холі з'являються прес-секретарі, знімальна група, шофери та прихильники Міли Йовович. Американська знімальна група, яка, як уже писала «УМ», спеціально приїхала з зіркою, говорить, що від Києва у захваті; фанати фоткаються, але автографів акторка не дає. Міла Йовович, її мама, Галина Логінова, і всі-всі вантажаться в машини — сьогодні гості відвідають Лавру. Пані Галина і її давня подруга через ворота проходять першими. «Квиточки...» — запитальним тоном говорить жінка на вході. «Ні, ні дякую!» — відповідає пані Галина, думаючи, що їй пропонують «цвєточкі».
Замість запланованої 11-ї приїжджаємо на півгодини швидше. Та не прийди ми раніше, не відбулась би спонтанна зустріч у всіх планах земляків. «Гуд монінг, ледіз!» — говорить Віталій Кличко. Виник просто з-під землі. Поруч з ним «найкращий тренер у світі з футболу», який німецькою відмовляється називати своє ім'я — приватний візит. «А я тільки вчора з Лос-Анджелеса прилетів, я там недалеко від вас живу», — говорить Кличко. «Так, так, я вам дзвонила», — каже Логінова, і Віталій ще раз записує в її записник свій номер. «Знаєте, шкода, що з «Євробаченням» не вийшло, вони б так зраділи. Але, думаю, іншим разом усе вийде!» — говорить Кличко, який раніше, виявляється, підпрацьовував «груповодом». — Приходьте 19 листопада в Лас-Вегасі на бій». І фото на пам'ять.
Міла поправляє на голові хустинку, мама каже їй, що це така традиція, хоча вона росла в такий час, коли до подiбних обрядів ставилися легковажно. І поки всі чекають екскурсовода, «УМ» розмовляє з людиною, яка, певно, знає Мілу краще, ніж вона сама, — з колишньою працівницею кіностудії ім. Довженка, колишньою тещею режисера Люка Бессона та найкращим другом Міли — з її мамою, пані Галиною. >>
Запорізький художник Євген Прокоф'єв малює під джаз. Каже, надихає саме життя: зник з дому кіт-рудько, якого так любила донька Марія, — з'явився на картині Прокоф'єва, поїхав він у Гурзуф на Всеукраїнський пленер у Будинку творчості — і виник цикл кримських картин, побував у Пітері — і на полотнах настали білі ночі. Роботи у Прокоф'єва виходять соковитими, от і петербуржці дивувалися: он, які яскраві картини хохол привіз. Але привозив «хохол» картини не тільки в Петербург. Олег Прокоф'єв, чи як його називають через втрачене після трагічного випадку око — Wanoko — перший український художник, який виставлявся у Кремлі. >>
Кілька місяців тому на великих вуличних рекламних щитах Києва з'явився плакат із зображенням голови елегантного сивоволосого джентельмена з борідкою та написом щось на зразок: «Жінки його обожнюють, а чоловіки йому заздрять». Коли я вперше побачив цей витвір візуальної агітки , який, як пізніше з'ясувалося, рекламував певну марку коньяку, то мало не здригнувся і про себе подумав: «Невже і він продався?». Але коли уважніше розглянув рекламу, то зрозумів, що на ній обличчя двійника, яке просто дуже нагадує відому всьому світовi особу. І вже з полегкiстю подумав, що якби мені доручили створити подібну рекламу з «символом джентельменства», то на думку спало б передусім його прізвище — Шон Коннері. Адже цього шотландського актора віддавна вважають найкращим у світі уособленням досконалого джентльмена. 25 серпня йому виповнюється 75 років. >>
В «УМ» переконані, що якби в Україні було з півсотні Юріїв Луценків, та призначити їх на різні міністерські посади, то майже не було б у державі проблем. Усі б вирішувалися наполегливо, натхненно й оперативно. Тепер уже колишній соціаліст (але вічний «командир Майдану») Луценко — явище справді унікальне в українській політиці. Людина-подія, людина-афоризм, а головне — людина слова. Сказав (часто — із застосуванням смачної лайки) — зробить. Основоположні цілі міністра внутрішніх справ — покарати винних, незалежно від кольору їхніх прапорів, повернути в Україну закон та довіру до правоохоронних органів. Відзначимо водночас, що на Президента Ющенка у своїх викладах Луценко посилається так само часто, як на букву закону. Бо безмежно вірить і в першого, і в другу.
Про те, що вже встиг пан Юрій зробити на посаді головного міліціонера за перші сім місяців і що планує найближчим та дальшим часом, ми говорили з ним понад дві години. >>
Гучна історія з міліцейським обшуком у донецькому готельному комплексі «Люкс» стала черговою «розвідкою боєм», яку здійснила влада на території велетенської фінансово-промислово-торговельної імперії найбагатшого українського олігарха. І хоч попередня втрата тієї ж «Криворіжсталі» матиме незрівнянно більші наслідки (якщо рахувати «по грошах»), ще ніколи люди в міліцейських погонах та з прокурорським ордером на обшук не підбиралися так близько до мозкового центру клану «донецьких».
Безперечно, імперія Ахметова встояла під першими стусанами долі. Проте й слабкі ланки в ній виразно означилися. Зокрема, пивоварне підприємство «Сармат», що принаймні географічно є найближчим до «Люксу» (розташоване буквально за кількасот метрів від апартаментів «директора Донбасу») несподівано заявило про плани переводу адміністративно-управлінського апарату до Києва. «Для преси новопризначений генеральний директор фірми Сергій Калінін оприлюднив такі міркування: «Сармат» із регіонального гравця перетворився на загальнонаціональну компанію, і тепер для неї принципово важливо мати топ-офіс у столиці. Київ — це діловий і політичний центр України, тут працює більшість наших партнерів, аудиторських компаній, банків. Тому ми як національна пивна група просто мусимо бути тут репрезентованими». Вирішено, що всі керівні структури броварного картелю переїдуть до фешенебельної контори на Московському проспекті Києва вже на початку осені.
Однак незалежні експерти припускають, що не одне лише бажання опинитися ближче до ділових партнерів та підвищити свій бізнесовий статус стало причиною несподіваного «сарматського рейду» (треба зауважити, вельми коштовного). Як стверджує класична політекономія, у підмурку будь-якого успішного приватного капіталу лежить якщо не злочин, то обов'язково таємнича історія з кістяком, заритим у льосі. Не уник темних моментів на старті своєї біографії й донецький «Сармат». Можливо, прагнення назавжди закрити ці «незручні» сторінки та щонайшвидше дистанціюватися від «Люксу» (та всього, що той заміський донецький готель символізує) й було справжнім спонукальним мотивом до того, щоб нині пролунала кваплива команда: «По конях!». >>
Уже вдесяте в мальовничому містечку Ворохта, що на Івано-Франківщині, зібралися «Приятелі дітей» — учасники благодійного проекту при канадському фонді «Діти Чорнобиля», які об'єднують вихованців багатьох сиротинців по всій країні. Цього року відпочивати на цілющому карпатському повітрі та набувати навичок виживання в екстремальних гірських умовах приїхало понад чотири сотні дітей із Сум та Джанкоя, Севастополя та Полтави, Цюрупинська і Канева, Бердянська і Червонограда та інших міст країни. Протягом двох тижнів хлопчики й дівчатка віком від 10 до 17 років не мали коли нудьгувати: цілими днями вони лазили по горах чи майстрували подарунки, співали пісень чи сиділи за комп'ютером. 14 днів промайнули, як на одному диханні, а повертатись до «рідних» інтернатів дітям, які чи не вперше в житті відчули себе комусь потрібними, не хотілося... >>
Напередодні дня народження своєї держави громадяни зробили Україні маленький подарунок: вони хоч на дрібку, але знову стали її більше цінувати. Щороку напередодні Дня незалежності соціологічна служба Центру Разумкова проводить опитування з метою визначити, як через 10—12—14 років після історичного референдуму 1 грудня 1991-го ми ставимося до того, що Україна — повноцінна незалежна держава, і чи стала б вона такою, якби той референдум відбувся не на початку 90-х років минулого століття, а сьогодні. І якщо ще три роки тому відповіді респондентів лякали дедалі скептичнішим ставленням до суверенітету, то тепер, схоже, нарешті намітилася тенденція на краще. >>
«Пора» починає призвичаюватися до свого нового стану — партії. Тобто матиме свій статут, програму та інші речі, що потрібні для життєдіяльності такої інституції. Ні, весь цей офіціозний арсенал у партії «Пора» був і раніше, після весняних з'їздів. Однак рішення тих форумів не мали під собою надійного правового грунту, адже тоді «авангард помаранчевої революції» ще не мав «прописки» у Міністерстві юстиції. «Тоді ми не мали реєстрації. А тепер, щоб не було ніяких правових колізій, ми вирішили повторити попередні рішення», — пояснив «УМ» один із найпомітніших «порівців» Євген Золотарьов. >>
Украй невдало проведений перший відбірковий турнір до чемпіонату Старого Світу змусив українських дівчат продовжувати боротьбу за єдину путівку до Туреччини у черговій кваліфікації. Доволі складна схема відбору передбачає два кола. Перше з них підопічні Марини Ткаченко подолали позавчора, обігравши в останньому матчі групи С збірну Хорватії. >>
Федерація волейболу України, напевно, єдина з усіх ігрових видів спорту веде спосіб життя «закритого клубу». На офіційному сайті ФВУ серед технічних результатів можна знайти і постанову про «низку заходів» на честь ювілею вітчизняного волейболу. Не дивно, що чимало шанувальників цієї гри вперше чують, що нинішній рік для улюбленого виду спорту є якимось особливим, адже ФВУ не практикує проведення прес-конференцій. У цьому році не було жодної! Водночас, якщо проаналізувати вислови тренерів і гравців, стосунки волейбольних професіоналів і чиновників, м'яко кажучи, дуже прохолодні. >>
Наш чорноморський сусід — Туреччина — вже втілила в життя мрію, яку лише починає виношувати наш міністр транспорту. Минулого уїк-енду автодром «Істанбул парк», будівництво якого обійшлося у 150 млн. доларів, дебютував у «королівських перегонах». «Туркеня», як назвали цю трасу, стала третьою після Інтерлагоса та Імоли, де пілоти «накручують» кола проти годинникової стрілки. Крім того, інженер проекту Герман Тілке максимально врахував потреби безпеки, адже ширина траси сягає 20 (!) метрів. У зв'язку з цим дуже гарно виглядав епізод на початку перегонів, коли перший поворот дружно долав сріблястий «Макларен» Райкконена в оточенні двох болідів «Рено». Утім повністю потенціал видовищних обгонів цього разу реалізовано не було через наявність явного лідера — «Макларена». Гонщики «срібних стріл» узяли два місця на подіумі (причому перше в історії Гран-прі Туреччини отримав фін), і англійська «стайня» впритул наблизилася до «Рено» у боротьбі за Кубок конструкторів. >>
Так, схоже, складається, що останніми роками нашим спортсменам на багатьох стартах стає все тяжче конкурувати з суперниками з більш розвинених країн. Трохи дивно, але державі чомусь все одно, де атлет здобуває нагороду — на чемпіонаті світу серед еліти, на мало представницькій першості Європи чи на універсіаді, куди їдуть в основному студенти-аматори. За словами держтренера з легкої атлетики Валерія Александрова, за перемогу на світовій першості легкоатлетам країна виділила «аж» по дві тисячі доларів, а на XXIII студентських іграх у Туреччині — по п'ять, ще й почесне звання майстрів спорту міжнародного класу на доважок. >>
Стільки рекордних і неординарних подій відразу, як у шостому турі, в українському футболі трапляється нечасто. Розпочалося «веселе життя» у суботу, коли відбувся не лише матч лідерів у Харкові, а й поєдинок дублерів «Ворскли» та «Динамо». Думаю, чимало уболівальників багато віддали б за можливість переглянути відеозапис 91-ї хвилини полтавської гри резервістів, коли трапився скандальний інцидент, який не має аналогів в історії нашого чемпіонату. Коли за нульового рахунку динамівці одержали право на штрафний удар, зав'язалася боротьба за м'яч між двома... киянами — Алієвим та Родріго. «Малюк» виграв цю дуель, за що одержав від бразильця удар по ногах. Арбітр вилучив «чарівника м'яча», а півзахисник української «молодіжки» пробив неточно. >>
Даремно дехто вважає, що в Колумбії є тільки наркомафія й кава. Воно, звісно, ніде правди діти — ці дві речі відіграють у житті південноамериканської країни найбільшу роль, бо перша Колумбією фактично править, а без другої у державному бюджеті були б самі дірки, адже наркобарони активно працюють над тим, щоб побільше з нього викачати. >>
Що менше часу залишається до появи на світ першого нащадка Брітні Спірз і Кевіна Федерлайна, то більшої інтриги набуває його стать і... кількість. Після численних натяків про те, що у Брітні народяться близнята, її прихильники несподівано прочитали в американській пресі, ніби поп-зірка чекає на одну дитину — дівчинку. Потім з'ясувалося, що це інформація з розряду «чув дзвін, та не знав, де він», бо Бріт і сама ще на той час не знала (або принаймні так стверджувала), яку стать має її майбутній малюк. >>
Пиво — це добре, скаже вам фактично будь-який чоловік. Та й реклама пива — непогано, адже пиво — не горілка, здоров'я й мізки особливо не псує (ну хіба якщо дуже багато пива...). Тож ніяких обмежень на просування пива в маси немає. А оскільки пивних фірм існує багато, а конкуренція висока, то до чого вони лише не додумуються, змагаючись за покупця. Одна з основних форм заохочення споживача через рекламу — лотереї. Купуєш пляшку, відкорковуєш, а на пробці має бути чи якась літера з потрібної комбінації, чи повідомлення про прямий виграш... Виявляється, така мода — на пивні рекламні кампанії-лотереї — сягнула навіть серця Африки. А там — своя ментальність: у Камеруні, скажімо, за повідомленням ІТАР-ТАКС, пробки від пивних пляшок стали... замінником національної валюти! >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
