Колабораціонізм: оприлюднено науковий портрет зрадника

Аналітичне дослідження «Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта» презентували науковці і силовики у Києві.

 

Досліджували тему науковці Пенітенціарної академії України спільно з командою державного проєкту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу к своим»,  за підтримки ГУР МО України, СБУ та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

 

Як інформує Україна молода, про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими у соцмережах. 

 

Зокрема, головний науковий співробітник НДЦ ПАУ Олександр Ткаченко акцентував:  "Середній вік колаборантів становить 42–47 років. Понад 82% з них не мають вищої освіти, а близько 70% до притягнення до відповідальності офіційно не працювали".

 

«Вони схильні пояснювати власні дії зовнішніми обставинами, тим самим знімаючи з себе відповідальність за протиправну поведінку», — зазначила Професор кафедри психології ПАУ Тетяна Данильченко.

 

Тоді як заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з серйозним дисбалансом обмінного фонду через масове захоплення росіянами не лише військових, а й цивільних. 

 

Саме тому були створені гуманітарні проєкти «Хочу жить», «Хочу найти» та «Хочу к своим».

 

«Хочу к своим» працює винятково у межах українського законодавства. Участь у ньому є добровільною. Його головна мета — повернення українських військовополонених та цивільних заручників додому», — наголосив Андрій Юсов.

 

 

Він також підкреслив, що проєкт є важливим інструментом профілактики та зменшення ворожої агентури на території України. 

 

Станом на 27 травня 2026 року майже 1000 засуджених колаборантів очікують виїзду до російської федерації (400 з них представлені на сайті проєкту), а 70 осіб уже виїхали до рф з паралельним поверненням українців з російської неволі.

 

«Представлене дослідження допоможе не лише глибше зрозуміти природу колабораціонізму в умовах повномасштабного вторгнення, а й дасть можливість сформулювати дієві механізми державного реагування подібних проявів,», — зазначив пан Юсов.

 

Робота базується на офіційних даних Державної кримінально-виконавчої служби та Офісу Генерального прокурора, а також на результатах анкетування, тестування та глибинних інтерв’ю зі 100 засудженими за колабораційну діяльність.

 

Окремо науковці наголосили, що пенітенціарна робота з такою категорією засуджених потребує спеціалізованих корекційних програм та міжвідомчої взаємодії.

 

«Мета нашого дослідження - допомогти створити дієві програми ресоціалізації для тих з них, хто захоче жити в Україні, а не їхати до росії», — підкреслив керівник науково-дослідного центру ПАУ Андрій Галай.

 

Як повідомляла "УМ", у середині травня розпочався перший етап обміну «1000 на 1000».