В Україні буде з десяток депресивних зон – НБУ

Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись.

Як інформує УМ, про це йдеться в інфляційному звіті НБУ за квітень.

Зробивши детальний аналіз наявного стану української економіки та стану внутрішнього ринку, НБУ визначив чотири категорії областей:

Група прифронтових областей - Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області.

Області зі статусом прикордонних — Сумська та Чернігівська.

Області, які можна віднести до умовно прикордонних - Київська, Миколаївська та Одеська.

Решту областей НБУ відніс до тилових, в яких зрештою збережеться стабільна економіка, нормальна щільність населення та будуть перспективи для подальшого відновлення виробництва і людського потенціалу.

Відповідно до статистичних даних, в Україні від початку повномасштабної війни змінили місце своєї реєстрації 19 тисяч підприємств. Переважно це бізнес, який функціонував на прифронтових та прикордонних територіях. Більшість підприємців знайшли собі нове місце у західному регіоні країни.

Серед областей, які лідирують за уподобаннями бізнесу — Львівська, Закарпатська та Чернівецька. Звісно, це призвело до збільшення попиту та зростання цін на комерційну нерухомість в обласних та районних центрах цих регіонів. Водночас там також значно зросли ціни на житло та плата за оренду житла. Подекуди ціни вже перевищили столичні.

Найбільше постраждали схід і південь країни. Та попри те, там усе ж зберігається досі якась підприємницька активність. Але здебільшого вона орієнтована на обмежений попит місцевих жителів, які ще там залишилися та яким нікуди їхати, на ремонт об’єктів критичної інфраструктури та на забезпечення потреб військових, які зазвичай квартирують у прифронтових містах.

Водночас там немає планів довгострокового розвитку та ніяких перспектив для інвестицій. Перш за все через те, що там зруйновано багато житла, і навіть після війни людям не буди куди повертатись. А отже, вкладати гроші у розвиток цих територій ні вітчизняний, ні іноземний бізнес не будуть квапитись.

Тобто поки на заході та в центрі України економіка буде відновлюватись, у депресивних зонах економічна активність залишатиметься вкрай низькою та несистемною.

Світовий досвід (перш за все балканських країн) показує, що для відновлення таких територій знадобиться потужний фінансовий протекціонізм з боку держави. Наприклад, спеціальні режими оподаткування та пільгове кредитування. Без таких масштабних преференцій ці регіони можуть залишатися депресивними десятки років. Але для їх відновлення знадобляться сотні мільярдів доларів, які навряд чи хтось захоче вкладати в території із невизначеним майбутнім.

Як повідомляла УМ, Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин: «Запровадження платних доріг — питання часу».