Не останні дні Помпей
«Тобі, Луцилію, найдостойніший із мужів, звісно, відомі Помпеї — багатолюдне, квітуче місто в Кампанії, що лежить на березі чудової затоки, відділене від відкритого моря з одного боку Суррентським і Стабійським, а з другого — Геркуланумським узбережжям. І от недавно ми дізналися, що місто це зруйновано землетрусом, і сталося це взимку, всупереч запевненням наших предків, що взимку землетрусів не буває...
Треба знайти спосіб утішити вражених людей і позбавити їх безмежного страху. Якщо сам світ похитнувся, якщо з–під ніг тікає все, що було в ньому надійного, де шукати опори?»
Так писав давньоримський філософ Сенека у своїх «Філософських питаннях» про землетрус, який 5 лютого 62 року неабияк перелякав мешканців кількох населених пунктів на родючих землях біля підніжжя Везувію. Найбільших руйнувань зазнали Помпеї — велике портове місто з населенням близько 20 тисяч осіб, де вирувала торгівля, процвітали науки та мистецтва. Життя, що кипіло в цьому квітучому куточку Кампанії, приваблювало до Помпей купців і любителів розваг з усіх куточків неозорої Римської імперії.
До Помпей і тепер стікаються людські юрби з усього світу — тепер уже на екскурсію. Сідаємо в Неаполі на електричку «Чіркум везувіана» та виходимо на зупинці «Помпеї скаві». Сьогодні Помпеї — це й невелике містечко, типове для півдня Італії, і велика археологічна територія на його околиці. Щось на кшталт музею під відкритим небом. Його унікальність полягає в тому, що вулканічний попіл від виверження 79 року «законсервував» побут давніх римлян саме в такому вигляді, як це було в ті прадавні часи. Тож, відвідуючи Помпеї та археологічний музей Неаполя (а саме там зараз перебуває більшість артефактів, знайдених у загиблому місті), ти ніби переносишся в іншу епоху за допомогою машини часу. >>