Як дільниці підготувалися до виборів?

До виборів — лише чотири доби. У понеділок був останній день, коли виборець мав право за заявою до дільничної виборчої комісії включити себе до списку виборців у разі відсутності та внести правки в разі помилки у написанні ПІБ. Тепер це процедурно можна зробити лише через суд, причому в неділю — у день голосування — суди не працюватимуть. Утім роботи в ДВК не поменшало. Саме від діяльності дільничних комісій насамперед залежить організація виборчого процесу, прозорість та чесність виборів. Відтак «Україна молода» поспілкувалася з координаторами кампанії спостереження за виборами–2012 від громадської мережі «Опора» та довідалася про найвиразніші порушення, зафіксовані на рівні ДВК. >>

У нас є свої національні герої!

Він сидить на баскому коні, тримає хоругву й прямує на Київ — саме такий вигляд має пам’ятник останньому козацькому ватажку, кошовому Запорозької Січі Петру Калнишевському. «Нам треба відстоювати свою столицю, а не рівнятися на чужі», — скаже хтось у виступі на урочистому відкритті пам’ятника. І не раз відзначатимуть: добре, що цей пам’ятник є, що Петра Калнишевського повернуто з вікового забуття, що люди сьогодні знають його ім’я. «Дуже важливо, що у нас є свої національні герої. Не павлики морозови; не леніни, бо саме на цьому місці стояв пам’ятник радянському ідолу; не якісь чужі заброди, а наш національний герой», — говорив на зібранні третій Президент України Віктор Ющенко. >>

Формула небайдужості

Дмитро Кулічковський народився у багатодітній сім’ї, яка невдовзі втратила найдорожчу людину — неньку. Тож хлопець залишився без матері у восьмирічному віці. Після школи відслужив у армії, працював різноробом у колгоспі. Ті перші життєві труднощі гартували характер і водночас підказували дорогу до Бога. Дияконом він став у 1987 році, тобто в радянські часи, коли такий вибір декому видавався навіть «крамолою». Саме тоді направили служити Богу в російське місто Кіров. Через три роки висвятили у сан священика. Після закінчення Одеської семінарії та Київської духовної академії «поріднився» з Полтавщиною. Тут практично одразу взявся за відновлення дзвіниці церкви Різдва Івана Хрестителя у селі Марківка Кобеляцького району. Храм цей збудували у перші роки ХІХ століття, а на початку ХХ войовничі безбожники зруйнували його. Тільки в 1996 році стараннями настоятеля і парафіян дзвіниця воскресла на місці руїни. >>

«Такі новини — це просто божевілля»

Останні тижні перед виборами виявилися напрочуд складними для деяких провідних телеканалів: подавати об’єктивні, неупереджені новини їм виявилося просто не під силу. Моніторинг, проведений Академією української преси в другий тиждень жовтня, зафіксував безліч порушень, і за цим показником лідирує з великою перевагою Перший Національний. Як заявив Валерій Іванов, президент АУП, «ситуація, яка склалася на Першому Національному, — це просто божевілля. Національний канал, який мав би бути зразковим для інших телеканалів, показує напередодні виборів найменш збалансовані новини, 97% інформації транслюється з однієї точки зору, вочевидь домінує Партія регіонів». >>

У серцi України переможе «бабло»?

Коли в масштабах країни водорозділ між владою й опозицією за суто партійними вподобаннями визначається на межі статистичної похибки, очевидно, що головний «приз» нинішніх виборiв розігруватиметься в мажоритарних округах. Знаковою ж для кандидатів–мажоритарників була і залишається «центрова» Полтавська область, приблизно рівновіддалена від західного та східного «полюсів». Фактично, починаючи з 1999 року, кожнi вибори на Полтавщинi були своєрiдним концентрованим вiддзеркаленням всеукраїнських «великих перегонiв». Яким же є мажоритарний політичний ландшафт регіону напередодні виборчої «години Ч»? Хто виорав його найглибше й угноїв найщедріше? Спробуємо розібратися. >>

Життя, вигідне обраним

Рядові громадяни сприймають і оцінюють стан вітчизняної економіки за ринковими, базарними реаліями. За тим, що вони бачать на базарах, у магазинах, у повсякденному житті: ціни, тарифи, зарплата, робота, хабарництво. Та їхні прості практичні висновки збігаються з висновками вчених, озброєних економічними теоріями, макро– і мікропоказниками, невідомо лише, чи прислухається до порад учених влада.

Ціни на ринках і в маркетах б’ють по рядових споживачах через їх невідповідність зарплатам: доходів ледь вистачає на прожиття. Економісти визначили частку витрат на харчування у доходах: Великобританія — 8,5%, Німеччина — 9,8%, Греція — 16%, Польща — 18%, Росія — 29%, Україна — 50%. Відчуття не обманюють: ми на останньому місці в Європі; якщо на Заході їдять, щоби жити, то у нас працюють, щоб їсти. >>

Вимушений пасажир

Позавчора московський аеропорт «Внуково» традиційно приймав і відправляв цілу низку рейсів, які зв’язують білокам’яну з Києвом. У тому числі й «борт», інформацію про який не оприлюднюють на центральному табло — адже ним прибув віп–пасажир Віктор Янукович. Якби наш гарант, укотре ступивши на російську землю, проходив звичайний прикордонний контроль, то на традиційне запитання міграційного офіцера про мету візиту відповісти йому було би непросто. Принаймні відповісти чесно. >>

Обама, Ромні і цілий світ

Позавчора увечері в університеті Лінн у Флориді відбувся третій і останній перед виборами 6 листопада тур теледебатів між двома головними претендентами на пост президента США. Чинний глава держави Барак Обама та екс–губернатор Массачусетсу, кандидат від Республіканської партії Мітт Ромні провели у прямому ефірі півтори години. Цього разу вони з’ясовували, хто краще знається на зовнішній політиці. >>

Сер, кеба не буде!

Всесвітньо відомі чор­ні таксі–кеби можуть зникнути з вулиць Лондона. Як повідомляє «Євроньюз», компанія Manganese Bronze, яка виробляє ці знамениті авто в стилі ретро, потерпає від кризи і перебуває на межі банкрутства, працюючи собі на збиток ще з 2007 року. Якщо держава або приватні інвестори не нададуть дотацію в розмірі кількох десятків мільйонів фунтів стерлінгів, 300 робітників компанії втратять роботу. >>

«Відлига» у вічній мерз(л)оті

22 жовтня 1956 року Микита Хрущов визнав призначення Владислава Гомулки на посаду першого секретаря Польської компартії в обмін на обіцянку нового керівництва зберегти вірність соціалізму та членство Польщі у Варшавському договорі. А передували цьому криваве придушення в червні народного повстання в Познані, повернення на владний олімп Гомулки, відстороненого внаслідок інспірованої Кремлем «чистки» 1951 р. (одночасні «чистки» зачепили тоді Р. Сланського в Чехословаччині, Л. Райка в Угорщині, Т. Костова в Болгарії, але, на відміну від Гомулки, їм не вдалося вціліти). 13 жовтня 1956 р. Гомулка провів перше засідання політбюро. Тоді ж позбувся посади кремлівський «смотрящий» — радянський маршал польського походження К. Рокосовський, ще в 1949 р. нав’язаний Варшаві як міністр оборони. Якийсь час Кремль вагався між інтервенцією та переговорами. Розташовані в Польщі совєтські танкові частини розпочали рух до головних міст країни, а 19 жовтня до Варшави прилетіли Хрущов, Каганович, Мікоян і Молотов. Але, зрештою, полякам удалося переконати візитерів, що вони йтимуть до соціалізму власним шляхом. Польщі тоді пощастило уникнути агресії. Угорщині — ні. Але до угорського повстання 1956 року ми ще повернемося, бо воно тривало з 23 жовтня до 6 листопада. >>

Навколо світу з... табуретками

Чотири подорожі — до чотирьох світових океанів — здійснив за шість років засновник руху «табуретників», режисер–мандрівник Леонід Кантер. На березі кожного з них команда, з якою подорожував Леонід, залишала символічну табуретку й український прапор. Для цього молодим людям довелося долати 40 країн фактично без грошей. Під час однієї з подорожей — до Тихого океану — в команді Леоніда були і його дружина та маленька донечка Магдалена. До речі, друга донька Патагонія була зачата і народилася саме в цій подорожі. >>

Навколо світу з... табуретками

Чотири подорожі — до чотирьох світових океанів — здійснив за шість років засновник руху «табуретників», режисер–мандрівник Леонід Кантер. На березі кожного з них команда, з якою подорожував Леонід, залишала символічну табуретку й український прапор. Для цього молодим людям довелося долати 40 країн фактично без грошей. Під час однієї з подорожей — до Тихого океану — в команді Леоніда були і його дружина та маленька донечка Магдалена. До речі, друга донька Патагонія була зачата і народилася саме в цій подорожі. >>

Гасіть світло між шайбами!

Після трьох виїзних поразок у Сибіру й Казахстані на шляху «Донбасу» трапився вельми зручний суперник, аби перервати смугу невдач. «Автомобіліст» з Єкатеринбурга — остання команда не тільки Східної конференції, а й найгірший за очковим доробком колектив регулярної першості загалом. Власне, не побільшало очок у аутсайдера й позавчора ввечері, коли уральці зіграли в Донецьку. >>

Корона плюс півтора мільйона доларів

Підсумковий турнір WTA особливо нічим не відрізняється від інших престижних тенісних чемпіонатів, окрім вузького кола учасниць — їх усього вісім. Однак неофіційний титул найсильнішої тенісистки року дорогого вартий. Відучора на хардових кортах критої арени «Сінан Ердем» у Стамбулі змагаються вісім найвищих номерів рейтингу Жіночої тенісної асоціації, яких розподілили на дві четвірки — «червону» та «білу». По дві найкращі тенісистки з кожної групи вийдуть до півфіналу та зрештою визначать «королеву–2012». >>

«Піцу замовляли?!»

Можливо, піца не в кожного асоціюється з новим життям, як уявляє це Ірена Карпа в новій книжці «Піца Гімалаї». А от зі смачним життям ця страва асоціюється у багатьох. Достатньо лише уявити на столі великий круглий витвір кулінарного мистецтва з ароматами найдухмяніших трав, як душа відразу запрагне свята. У місті можна, звичайно, замовити піцу на будь–який смак, але, як кажуть не тільки італійці, родоначальники піци, «найсмачніша їжа — та, що приготована власноруч!». >>

Омлети по–новому

Зi звичайних яєць можна нескінченно вигадувати нові страви на сніданок: це і корисно, і поживно. Щоб спробувати незвичайний смак звичайної страви, варто, виявляється, зазирнути у записники наших бабусь або пофантазувати. >>

Спецдружба

Верховний комісар ООН у справах біженців гостро відреагував на зникнення в Києві російського опозиціонера, активіста «Лівого фронту» Леоніда Развозжаєва, який мав намір просити політичного притулку в Україні. Про це йдеться в заяві, розміщеній на сайті Агентства ООН. «Функціонування системи надання притулку вимагає, щоб особи, які шукають міжнародного захисту, мали впевненість у справедливій і рівній основі системи надання притулку, яка дозволить їм висловити свої претензії, а також, щоб їхні права, зокрема щодо фізичної недоторканності, дотримувалися і захищалися державою перебування», — йдеться у заяві. >>

Мильна опера

Курйозами інколи обертаються приїзди великого начальства до провінційних містечок. Цього разу відзначився Слов’янськ, де днями чекали віце–прем’єр–міністра Бориса Колесникова та «губернатора» Донеччини Андрія Шишацького, щоб урочисто відкрити капітально відремонтовану будівлю залізничного вокзалу. «Приємний жовтневий ранок, перед перебудованим вокзалом миють асфальт. Ні, не поливні машини, беріть вище, жінки з ганчірками, — пише блогер dennislapin. — Я ніколи не бачив, щоб дорогу мили милом, та ще й перед таким людним місцем, як вокзал. А з іншого боку вокзалу майже за півтори години до початку почали збиратися люди. Старше покоління, яке чесно зізналося, що ніхто силою їх сюди не тягнув, самі прийшли, облюбували нові модні мармурові лавки. Звичайно, утеплилися, підстеливши пакети. Вивільнені лавки ретельно натирали технічні працівники». >>

Нема дірки для «проблеми»

Днями зафіксовано цікаву зміну в оформленні фасаду приміщення Тернопільської міської прокуратури: якщо ще донедавна на стіні біля вхідних дверей установи було «тригніздове» пристосування для встановлення прапорів, то тепер — лише з одним отвором. Спостерігачі пов’язують новацію з політичним скандалом, який виник у Тернополі трохи більше місяця тому і про який «УМ» розповідала. >>

Приступайте, панове!

Тернопільський міськрайонний суд став одним iз перших у державі серед готових практично почати діяльність інституту присяжних. Уже з листопада — коли набуде чинності новий Кримінальний кодекс — справи обвинувачених в особливо важких злочинах разом iз професійними суддями тут зможуть розглядати і громадські присяжні. >>

«Рогатий» на постаменті

Відтепер усіх дорогою до Південнобережжя через Ангарський перевал на висоті 752 метри над рівнем моря зустрічатимуть не тільки цілодобовий пост Державтоінспекції, численні рекламні білборди, ятки з місцевими смаколиками, а й підфарбований тролейбус «Шкода» ще чехословацького виробництва. Саме цей екземпляр за сорок років безупинної експлуатації найдовшою в Європі тролейбусною лінією перевіз не багато не мало — двадцять мільйонів пасажирів. >>

Сивий педофіл

Днями в Києві правоохоронці затримали дідуся, який щонайменше протягом семи років ґвалтував неповнолітніх хлопчиків. Допомагав пенсіонеру грішити його поплічник — 40–річний педофіл. Разом вони не лише задовольняли власну хіть, а й знімали сцени насилля на відео, яке потім розповсюджували через iнтернет. Вражає, що пенсіонер ще й виявився президентом однієї з міжнародних громадських організацій! Саме в робочому офісі він облаштував невеличку знімальну порностудію. >>

Чи варто протистояти «мові–вбивці»?

У сьогоднішній Україні доволі часто посилаються на приклад Ірландії. Це роблять песимісти, підкреслюючи: політична незалежність зовсім не гарантує збереження національної мови. Це роблять і оптимісти, наголошуючи: навіть великі проблеми з мовою не перешкоджають у кінцевому підсумкові існуванню виразної національної ідентичності і заможному життю у власній державі.

Ірландська мова у вільній Ірландії здобула статус другої державної. Однак, попри героїчні зусилля ентузіастів, вивести її з музейного стану так і не вдалося... >>

Гальмо «Сучасності»

Йдеться про «Сучасність» — інтелектуально–мистецький майданчик української думки, легендарна історія якого почалася в 1961 році на Заході, а продовжилася в 1992–му в уже незалежній Україні. «Ма­терикова» біо­графія часопису доволі сумна: останнє п’ятиріччя через брак коштів він не виходив зовсім, а відродившись у квітні нинішнього року, тепер знову став на межі зникнення. Принаймні зникнення як інтелектуальної марки. Під редакторством поета Тараса Федюка побачили світ чотири числа якісної «Сучасності», він здав до друку десятий, жовтневий, номер, забрав редакційний портфель і вирішив: «З цим співзасновником працювати не буду». >>

Похмура дійсність очима молодих

«Можете бути впевнені: ви не відчуєте себе викладачем, змушеним переглядати зошити бездарних учнів iз поганим почерком. Це — справжнє кіно!» Переглянувши студентську програму конкурсу, змушена визнати, що з цією анотацією оргкомітету до номінації не лише можна, а й потрібно сперечатися. Відверто «бездарних учнів» із понад двадцяти учасників, звісно ж, не було — зрештою, авторитет «Молодості» зобов’язує. Але й «середнячків», яким не зайві були б поради досвідченіших колег, вистачало. >>

Література пам’яті

Філософ Мераб Мамардашвілі називав колективну пам’ять «в’язким, злиплим тягарем світу», що тяжко піддається науковій корекції (Картезіанські роздуми. — К.: Стилос, 2000). Інші сучасні дослідники, західні, пишуть: «Розуміння історії в суспільстві належить до явищ, які важко аналізувати як такі» (Європа та її болісні минувшини. — К.: Ніка–Центр, 2009). Коли проблема пам’яті є актуальною для Заходу, то для України — і поготів. Гоголь і Шевченко сформували таку потужну мітологію вітчизняної минувшини, а сімдесят років окупаційної радянської ідеології остаточно зневірили українців у «чесності» історії, що в масовій свідомості атрофувалася сама здатність до інструментально–наукового мислення. >>

Пийте, люди, воду чисту

Леді Гага, схоже, вирішила, що треба «кувати залізо, поки гаряче». Чи варто задовольнятися званням найдорожчої співачки сучасності, якщо можна заробляти на власному імені додаткові мільйони? З цих міркувань поп–діва випустила іменні парфуми, і на цьому не зупинилася. Тепер Леді Гага запускає ще й власний бренд води. Як повідомляє інтернет–видання The Showbiz Spy, це — лише початок її багатомільйонної кампанії, вигаданої творчим колективом Haus of Gaga. >>

Мільйонери з відстрочкою

Брати Енді та Найєль Ашкар із міста Цицеро у штаті Нью–Йорк могли б отримати премію за терпіння, якби така існувала. Вигравши в лотерею п’ять мільйонів доларів, вони заявили про свої права на приз лише через шість років після того, як придбали білет. Хоча впродовж усього цього часу знали про виграш. >>

ПРИКОЛИ

Щонеділі я йду в магазин і купую нам продукти на тиждень наперед. Але у вівторок вони чомусь закінчуються. >>