Зi звичайних яєць можна нескінченно вигадувати нові страви на сніданок: це і корисно, і поживно. Щоб спробувати незвичайний смак звичайної страви, варто, виявляється, зазирнути у записники наших бабусь або пофантазувати.
Серед традиційних рецептів української кухні, крім яєчні з підчеревиною, є оригінальніші варіанти. Наприклад, яєчня з гречаною кашею. Її доречно приготувати, коли на ранок залишилося трохи каші, якої беруть у розрахунку одне яйце — одна столова ложка гречки. Спочатку треба спасерувати на сковорідці подрібнену цибулю. У посудині збити посолені й поперчені 4 яйця з 2–3 столовими ложками води та однією — борошна, додати гречку і ретельно все ще раз збити. Залити сумішшю спасеровану цибулю, накрити кришкою і смажити близько 5 хвилин. За бажанням насамкінець можна швидко розділити яєшню на чотири частини і перевернути.
Наші бабусі, виявляється, готували і солодку яєчню з сушеними яблуками. За сучасних умов для цієї страви можна взяти яблучні чіпси. Сушені часточки яблук (100 г) попередньо треба ненадовго замочити у холодній воді. Коли вони розм’якнуть, відкинути на друшляк і порізати соломкою. Чотири яйця треба збити з 4–5 столовими ложками молока, додавши дещицю солі та по столовій ложці цукру і борошна. Далі на добре розігріту сковорідку з вершковим маслом чи олією виливаємо яєчну суміш, висипаємо зверху яблука і смажимо під кришкою на великому вогні. Коли знизу добре підсмажиться, розділяємо на дві чи чотири частини, перевертаємо і через 1—1,5 хвилини знімаємо. Зверху таку яєшню доречно посипати корицею чи (і) гвоздикою.
Новизна, яка досягається формою, — це яєшня у грінці. Найпривабливіша така страва для дітей. Щоб її зготувати, треба 2–4 шматки хліба, в яких просто ножем чи великими металевими чи пластмасовими контурами–формами для печива треба вирізати якусь фігуру: звичайнісінький квадрат або загадковіше серце. Ці шматки з «діркою» треба швидко підсмажити на сковорідці з одного боку, перевернути і залити в них або перепелине яйце, або білок чи жовток курячого (ціле може поміститися тільки у велику грінку). Накрити кришкою — і через хвилину кликати до столу нехочух, щоб дегустували незвичайний сніданок.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
