Ім’я Джона Вуда навряд чи щось скаже більшості українців. Хоча вже двадцять років поспіль цей американець кожні два місяці приїздить в Україну та Росію, щоб допомагати людям. Пастор, філантроп, благодійник, затятий мисливець і рибалка, колекціонер російських лакових мініатюр, один із найбільших дистриб’юторів мамонтової кості у світі — різнобічність інтересів Вуда вражає.
Багатьох вразила історія 16–річної мешканки Черкащини Ірини Шевченко, про яку писала «УМ». Після видалення в дитинстві величезної пухлини обличчя дівчини було спотворене жахливим шрамом. Щоб його позбутися, потрібна була низка дорогих пластичних операцій. Мама дівчинки звернулася до фонду «Україна 3000», й Іринці повернули надію на нормальне життя. Саме Джон Вуд, який співпрацює з фондом Катерини Ющенко, узяв на себе витрати з лікування Ірини Шевченко у США. І пообіцяв, що вона знову стане красивою.
Таких історій чимало в біографії 81–річного засновника американських благодійних організацій «Міністерство Джона Вуда» (з англійської ministry перекладається також як «пастирство») і «Міжнародний медичний освітній фонд» та українського фонду «Допомога медицині». Головним здобутком його доброчинної діяльності в Україні є програма обміну лікарів. Як бідному краще дати не рибу, а вудку, так кошти, вкладені в навчання одного хірурга, допоможуть врятувати життя не одному, а сотням пацієнтів. Починаючи з 1997 року, фонди Вуда відправили на стажування у провідні медичні заклади США близько 200 українських медиків.
«УМ» зустрілася з пастором Вудом у Києві й розпитала, що спонукало його почати благодійну діяльність саме в Україні, про оригінальні захоплення та враження від українського Різдва в Карпатах, проведеного разом із сім’єю Ющенків. >>
