Вони освітили його життя

У Голлівуді — черговий скандал: «оскароносного» композитора і режисера Джозефа Брукса звинувачують у 13 зґвалту­ваннях. Днями 71–річного любителя жінок випустили під заставу, але попереду в нього — суд, і поки що нічого хорошого від Феміди чекати не випадає. >>

Млинець по–флотськи

З понеділка в Україні почнеться Сиропусний тиждень, який для людей малорелігійних асоціюється передусім зі святковими гуляннями. Адже за народними традиціями остання семиденка перед початком Великого посту — це тиждень Масляної (українською — Масниці), упродовж якого православний люд бурхливо прощається зі скоромною їжею і розвагами. Перед тим, як на 40 днів затягнути паски й присвятити себе духовній підготовці до Великодня (цього року православна Пасха збігається з католицькою і припадає на 4 квітня). >>

Гробаря ледь не звели в могилу

Саморобний вибуховий пристрій, що реагує на рух, спрацював у четвер поруч з офісом міського похоронного бюро, коли до його дверей підходив директор Микола Пеструєв. Як поінформувала «УМ» начальник відділу взаємодії зі ЗМІ міськуправління міліції Тетяна Хмельницька, чоловіка з численними пораненнями госпіталізували, йому зробили кілька операцій. Водночас пані Хмельницька ухилилася від відповіді на запитання про післяопераційний стан директора «Спеціалізованого підприємства комунально–побутового обслуговування». >>

Був просто «Шок»

Новий велетенський торговельний центр «Шок», що «виріс» у Вінниці на околиці спального масиву Вишенька, пропрацював трохи більше місяця (його поспіхом відкрили до новорічних свят). І ще навіть не встигли заповнити торговельні площі, як трапилася біда. У п’ятницю приблизно о пів на дев’яту ранку в цокольному поверсі ТЦ, де розташувався закритий паркінг, спалахнула автівка. За попередніми даними, зайнялась «Газель», вогонь із якої перекинувся на сусідні автомобілі, пошкодивши ще кілька десятків транспортних засобів. >>

Жертви «Запорізької»

Учора нарешті стали відомі подробиці трагедії на шахті №153 «Запорізька» під Красним Лучем. Вибух у закритій копальні пролунав ще вранці 4 лютого, однак до кінця дня подію так і не прокоментували ані представники Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, ані територіальне управління Держгірпромнагляду в Луганській області. >>

Вогонь до інфаркту довів

Два «Лексуси», «Шевроле», «Дачія» і «Хонда» згоріли вночі на автостоянці на вулиці Рекордній в Одесі. Частково обгоріли також «Міцубісі» і «Тойота». Побачивши, як полум’я охоплює одну за одною дорогі автівки, від серцевого нападу помер 70–річний охоронець стоянки. «Лікарі «швидкої» констатували смерть охоронця від інфаркту, — уточнила «УМ» головний спеціаліст відділу взаємодії з громадськістю Одеського облуправління з питань надзвичайних ситуацій Лідія Янковська. — Якби не оперативні дії пожежників, вогонь міг знищити до півсотні автомобілів». >>

Як боролося Закарпаття

На Закарпатті презентували перший том документальної книги «Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії». Через публікацію невідомих раніше документів з архівів СБУ представлений процес утворення Карпатської України, її розбудови та падіння під впливом Угорщини й Польщі. Також книга охоплює період окупації Закарпаття гортіївською Угорщиною за згоди гітлерівської Німеччини у 1939—1944 роках та входження краю до складу СРСР у 1944—1946 роках. >>

Студентська перемога

Біля Міносвіти позавчора знову мерзли студенти та викладачі Київського державного інституту декоративно–прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Просто на вулиці вони вирішили чекати рішення експертної кадрової комісії, яка засідала того дня. Нагадаємо, колектив вишу ще з жовтня домагається відставки ректора Володимира Ляхоцького, якому «інкримінує» звільнення викладачів–художників, знищення творчих майстерень, роздаровування мистецьких творів студентів. >>

Найзаможніша і найпривабливіша

За версією героїні знаменитого радянського фільму, «в 40 років життя тільки починається». Але таке бачення давно застаріло. Для декого життя починається на восьмому десятку. Принаймні — для відомого радянського і російського артиста Михайла Кокшенова. У свої 72 роки він розлучається з другою дружиною, щоб одружитися втретє. >>

Нуль без палички — зброя проти хабара

Нумізматам на замітку: у рамках програми боротьби з корупцією в Індії випустили особливі банкноти номіналом нуль рупій. За повідомленням агенції «Росбалт», нові купюри цілком можливо сплутати зі справжніми — вони майже ідентичні офіційним банківським білетам, лише замість цифри номіналу стоїть «0», а ще — додані написи–гасла: «Викоренити корупцію на всіх рівнях» і «Я обіцяю не брати й не давати хабарі». >>

ПРИКОЛИ

Фен–шуй — це вчення, згідно з яким китайці стають щасливими, переставляючи речі у своїй квартирі. >>

«Долю медалі може вирішити випадок»

Серед претендентів на нагороди Олімпіади­2010 у нашій збірній часто називають і фристайлістів. Показавши завидну стабільність на попередніх Іграх (в активі наших — чотири потрапляння до провідної п’ятірки), вони так жодного разу й не здобули омріяної медалі. Чи здатні українські лижні акробати нарешті приземлитися на п’єдестал у Ванкувері, «УМ» поцікавилась у державного тренера з фристайлу Антоніни Данилової. >>

Остання пішла на дно

Попри кращий розвиток в Україні чоловічого баскетболу, найдовше на європейській арені в цьому сезоні протримався наш жіночий клуб. Щоправда, серед панянок конкуренція в єврокубках не така гостра, як у представників сильної статі. До стадії 1/8 фіналу другого за рангом турніру дійшло київське «Динамо». Чемпіон країни — дніпропетровський «Дніпро» — нагадаємо, вибув із боротьби в 1/16. >>

Віртуальні скарбниці

За останні п’ять років (раптом це ще один позитивний вплив Помаранчевої революції?) стало модним подорожувати Україною. Гасло дитячого журналу «Люби і знай свій рідний край» набуло актуальності, а людей, які з ним живуть, записали в ряди «просунутих». Дивлячись, як друзі закуповують дорогі атласи автомобільних доріг, глянцеві путівники, інформація в яких застаріває раніше, ніж він встигне «доїхати» зі складу до книгарні, роздобувають тоненькі секретні буклети з інформацією про маловідомі, але саме тим і привабливі пам’ятки історії і культури, розумію, що на інформаційній туристичній ниві — цілина. Я констатую факт, покоряюся долі й віддаюся буденному плину життя, але інші люди роблять із цього висновки і щось змінюють на краще. Так, компанія R–media, яка спеціалізується на інтернет–технологіях, нещодавно запустила інтернет–телеканал «Музеї України» http://uamuseum.r–media.com.ua. Канал здійснює роботу у звичному для традиційного телебачення режимі безперервного мовлення, а також у режимі VOD (відео за запитом). >>

Півтора аніматора

Російський класик анімації Андрій Хржановський, автор мультфільмів «Жив–був Козявін», «Скляна гармоніка», циклу фільмів «Зустрічі з Пушкіним», «Довга подорож» (про Федеріко Фелліні), понад десять років досліджував творчість Йосипа Бродського. 30–хвилинний анімаційний нарис «Півтора кота» за мотивами прози Бродського і його графіки, який став анонсом довгоочікуваного повнометражного фільму «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», став фаворитом не одного кінофестивалю. Італійський сценарист Тоніно Гуерра, який не один рік співпрацює з аніматором, одного разу сказав: «Відкрийте для себе поета Хржановського, який розкаже вам про поета Бродського».

Організатори міні–фестивалю анімаційного кіно «Анімакрок. Зупинка на вимогу» запросили Андрія Хржановського зробити в Києві майстер–клас і провести творчий вечір. Його фільми не йдуть у прокаті, тому про зустріч з аніматором знало вузьке коло художників, артистів і голодних на цікавих людей студентів, серед яких була і журналістка «УМ». >>

Московський «Гамлет» ХХІ століття

У театральному Києві йде багато п’єс Шекспіра — «Ромео і Джульєтта», «Король Лір», «Макбет» — проте режисери якось оминули «Гамлета». І якщо брати до уваги поширену серед театралів думку, що знамениту п’єсу про принца данського слід переосмислювати кожні десять років, то київські гастролі МХаТу є єдиною можливістю, принаймні у столиці, згадати, як же виглядає принц данський у театральних декораціях і освіжити в пам’яті вічну дилему To be or not to be. >>

Лаура чи Лоліта?

Складно сказати, про що саме остання книга «невмирущого» російського класика, назва якої розтлумачується як «насолода вмирати». До речі, сам автор «Оригіналу Лаури» — цілком за пушкінським заповітом «весь я не умру» — до кінця свого життя плекав ідею відродження в слові, що йому цілком удалося. І це не дивно, адже перед нами — невідомий роман Володимира Набокова, який пролежав в архіві більше 30 років, і лише сьогодні виданий сином письменника у харківському «Фоліо»! >>

Виклик корпоративу

Директор видавничого дому «Академія» Василь Теремко випустив одразу дві книжки, котрі можна розглядати як рятівне коло для колег–видавців саме під час кризи: «Основні засади видавничого бізнесу» та «Видавничий маркетинг». Якщо ці колеги таки їх прочитають, то — осмілюся твердити — ситуація на нашому книжковому ринку помітно оздоровиться. >>

УПА за Білорусь

Однією з вдалих пропагандистських акцій українського підпілля у післявоєнні роки став рейд на територію Білорусії влітку 1950 року. Організатори рейдів УПА по території сусідніх країн мали на меті поширити ідеї українського визвольного руху серед інших народів та залучити їх до спільної антирадянської боротьби. Доносячи правду про підпільну боротьбу на території України в сусідні держави, українські повстанці водночас намагалися прорвати ту інформаційну блокаду, яку червоний тоталітарний режим виставив навколо українського визвольного руху. Рейди УПА стали одним із дієвих засобів, спрямованих на побудову антибільшовицького фронту поневолених народів СРСР. >>

Горлівські сади Семіраміди

Cади Семіраміди — одне з семи чудес світу кануло в Лету дві з половиною тисячі років тому. Сучасникам від них залишилися лише описи, але деяким жителям міста Горлівка, які мешкають по проспекту Леніна, 134, пощастило побачити щось подібне на даху свого будинку. Якраз над четвертим під’їздом на плоскому даху п’ятиповерхівки розкинувся такий собі ботанічний сад. Чи хтось навмисне це зробив, чи випадково, але просто на будівлі, як шпилі, «вимахали»... розкішні тополі. >>

«Мила Чехія»

Поряд із нашумілим ювілеєм великого письменника Суми відзначили свій, теж чехівський, ювілей. П’ятдесят років тому мармурова дошка на стіні будівлі зафіксувала: «У цьому будинку в 1888 — 1889 рр. жив і працював великий російський письменник Антон Павлович Чехов». На жаль, далеко не всі знають, що музей у Сумах є справді цінним. Лише два такі чехівські острівці існують в Україні: тут і в Ялті. І Суми, чи — на той час — слободу Луку, яка пізніше ввійде в межі міста, Антон Павлович відвідав раніше. >>

Журналіст повинен боятися! Або сидіти

Десять діб арешту отримав незалежний білоруський журналіст Іван Шульга за те, що попередив своїх колег про міліцейський напад на мінський офіс телеканалу «Белсат». «Правоохоронці» запевняли, що репортер був п’яним, накинувся на одного з міліціонерів, обірвав йому шеврон і зламав гомілку. Журналісти вважають, що це — перший дзвоник репресій проти свободи слова напередодні президентських виборів... >>

Бандера як синдром

Як і слід було чекати, указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України провідникові українських націоналістів Степану Бандері викликав гостру реакцію не лише в наших східних сусідів, а й за Бугом — теж. Після «нижчих чинів» позавчора нагородження засудив і донедавна великий друг України, президент Польщі Лех Качинський.

Ситуація довкола Бандери сьогодні мимоволі повертає в атмосферу 2003 року, коли Варшава з особливою затятістю піднімала на щит тему українсько–польського протистояння в роки Другої світової війни.

60–річчя так званої «волинської трагедії» та встановлення монумента польським жертвам у селі Павлівка у прикордонному Іваничівському районі розділило тоді українське суспільство. Україна постала перед непростим вибором: чи треба вибачатися перед поляками за те, що було 60 років тому на Волині, як того вимагала Польща? Якщо вибачатися, то й поляки теж мають вибачитися за знищення українців. Бо української крові на Волині та на етнічних українських землях за Бугом було пролито не менше. Та ми перегорнули цю сумну сторінку історії, покаялися спільно, доручивши історикам, а не заангажованим політикам вивчати й документувати ці трагічні сторінки минулого. Виявляється, ненадовго. >>

Третього не буде

Сьогодні — «тихий день» виборчого процесу. День, коли кандидатам у президенти вже не можна агітувати. Тепер — час збирати каміння і пожинати плоди. Завтра українці зроблять остаточний вибір. Хоч би кого обрали, найважливіше, щоб вибори пройшли чесно і прозоро. Є тривожні сигнали, які попереджають про можливість фальсифікацій, зриву виборів, «силові» сценарії. Вибори, а також встановлення їх результатів — це випробовування для молодої української демократії. Демократії, яку в нас називають найбільшим здобутком останньої п’ятирічки. Тому нехай сильніший переможе в чесній боротьбі, а переможений визнає поразку. Але щодо цього є сумніви... >>

Для шахрая і вибори — оборудка

За кілька днів до виборів у Сумах з’явилися розклеєні оголошення. Охочим пропонували попрацювати в Києві, агітуючи за одного з кандидатів у президенти. За день праці — стояння на мітингах, піднімання транспарантів та здіймання прапорців — людям пропонували досить непогані гроші — 200 гривень. Два дні — вже 400, три — відповідно, 600. Хіба погано при наших не надто добрих статках? А вибори закінчуються. Коли ще буде нагода підзаробити? >>

Не туди весілля?

Як лід на річці у липневу спеку або як квітучий сад у січневі морози — так само неможливим було колись в Україні весілля у жнива чи під час посту... Не те що нині — весілля можуть справляти будь–коли: і на Великдень, і посеред жнив. А хто ми без споконвічних звичаїв? Сірий одноманітний натовп, який священні ритуали весілля перетворив на банальне гульбище, що зазвичай означається словом «свадьба». >>