Тривалі новорічні свята для слов’янської душі — не тільки час найжаданіших подарунків та найяскравіших феєрверків. Це ще й період найтривалішого «узаконеного» переїдання, коли одне застілля переходить в інше, гарний привід випити змінюється ще кращим, а гори олів’є та смаженого м’яса кочують зі столу в холодильник, аж поки родина недоїсть геть усе, що лишається після численних «ялинок». Для когось цей період триває декілька днів (31 грудня відпочили від трудів праведних, а 2 січня вже треба бігти у справах), для когось — більше тижня (як почали фестивалити 30 грудня на корпоративній вечірці, так ледве прийшли до тями після Святвечора). А є чимало таких, хто ловить хлібосольну хвилю на католицьке Різдво (25 грудня) і вкрай неохоче повертається до буденного настрою та столу аж після Водохреща (19 січня). «УМ» з’ясувала, що такий «харчовий удар» щороку змушує тисячі українців продовжувати святкування на лікарняному ліжку або в домашньому лазареті. Діагнози різні — від загострення хронічного холециститу, токсикоінфекції чи стану по типу гострого гастриту до шлункової непрохідності та нападу гострого панкреатиту, який закінчується в реанімації. Чому так відбувається і що з цим робити? >>