Дивитися і бачити, слухати і чути — чи не мрія кожної людини? Виявляється, ні. Часом задіюємо всі сили свого інтелекту, аби не побачити й не почути страшної чи неприємної правди. Як часом охоче «віримо» тим, хто запевняє, що зірку з неба готовий для нас дістати, от лише «вороги заважають». А буває, ніби під гіпнозом, маршируємо у натовпі за «лідером» у «світле майбутнє», не помічаючи, що той «лідер» однією рукою демонструє нам солодку приманку, а іншою відбирає в нас набагато цінніші речі.
У священних книгах різних релігій, у легендах і переказах усіх народів світу описуються випадки, коли люди досконало загострювали свій внутрішній зір (відкривали «третє око») і ставали провидцями або ж утрачали здатність пильнувати дійсність і при зірких очах «сліпли». І то не лише окремі особи, а й цілі народи. Результатом затуманення духовного зору завжди ставало узалежнення і схильність піддаватися обманові та, як тепер кажуть, «психологічним маніпуляціям». >>