Що ми знаємо про сучасну музичну культуру української діаспори? Повторюємо «українського цвіту по всьому світу», а цікавитись не цікавимось. У кращому випадку леліємо окремі імена і явища, та й то — вельми вибірково... Ми з великим запізненням відкрили для себе геніальну Квітку Цісик із Канади, чиї два українські альбоми в Україні постійно перевидаються, оскільки кількість її шанувальників у нас невпинно зростає. Завдяки рідкісним візитам в Україну, дехто таки оцінив неабиякий талант британської групи The Ukrainians і танцювально–ексцентричний проект людини–оркестру Юрка Балюка з Манчестера під назвою «Карпатіана»... Багаторічну плідну творчу діяльність одного з титанів діаспорної культури, співака Володимира Луціва, який півстоліття мешкає у Британії, являє нам тридисковий серіал із записами його найкращих творів. Збірка «З Україною в серці» — це естрадні пісні–діаманти, де, між іншим, присутні твори Платона Майбороди, Кирила Стеценка, Анатолія Кос–Анатольського. Друга збірка — «Українські пісні й думи» — представляє справжні шедеври народної музики: «Чорнії брови, карії очі», «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре» та інші. Це — записи 60—70–х років, зроблені у супроводі оркестру швейцарсько–італійського радіо, хором «Гомін» із Манчестера та камерним оркестром Стіва Норберта. Третій диск — «Міжнародні пісні» — містить переважно європейські пісні–перлини 50—70–х років, блискуче записані за участі тих же оркестрів. Цікаво, що більшість тих бестселерів перекладено українською. Усі три альбоми оздоблено самобутньою графікою нашого земляка Ростислава Глувка, який також мешкає в Лондоні. >>
