Дегенерати піщаних кар’єрів

На Синьому озері, біля якого живе авторка цих рядків, уже кілька років стирчить табличка: «Купатися заборонено». Боюсь помилитися, але, можливо, навіть «купатися суворо заборонено». І все одно всі купаються. Влітку — люди, собаки, качки і водяні щури. Взимку — моржі–ексгібіціоністи. Щороку озеро міліє і зменшується у розмірах. Мабуть, рано чи пізно його засиплють землею і побудують ще один прикалабок Виноградарю — пару–трійку багатоповерхівок. Але йдеться не про це. А про один з 26 київських пляжів, які нині, якщо вірити екс–керівникові підприємства «Плесо» Миколі Щепцю, перебувають у непридатному для «споживання» стані. >>

Микола Щепець: Восени може бути спалах інфекцій

Шпальти «Столиця» дісталися щурі та кліщі. Разом з енцефалітом, лептоспірозом та хворобою Лайма. Про них ми говоримо з Миколою Щепцем, який попереджає: якщо просто зараз не запланувати певні санітарні заходи, на київських пляжах цього літнього сезону купатись буде не можна (як і сидіти на піску чи під кущами). Але такі заходи ніхто не планує, та й планувати не збирається. Підприємство «Плесо», яке підчищало всіляку хвостату нечисть, тріщить по швах. До гігієни нікому немає діла, зате є діло до прибутків. Швидше за все, прибережні землі Києва так чи інакше перейдуть у приватні руки. І це ще півбіди. Друге горе в тому, що ці приватні руки навряд чи дадуть собі раду з дератизацією. Тож на Київ чекає доля міста Гаммельна, яке, як відомо з роману Сельми Лагерльоф та поеми Марини Цвєтаєвої, погано скінчило. Спочатку місто заполонили щурі, а потім... Словом, як завжди, схаменувся керівний люд надто пізно. Що ж до Києва, то наразі ми маємо радикальне скорочення кадрів у «Плесі» та повне нерозуміння того, що столичне водоймище — це не просто додаток до чиєїсь дачі, а ще й ціле море проблем. Чи принаймні озеро... >>

«Пенсійна» молодість

Україна, як жодна інша держава у світі, може похизуватися цілою армією молодих і повних наснаги пенсіонерів. Щороку частка українців, які перебувають на заслуженому відпочинку, зростає. І не тільки тому, що нація старіє, і, природно, більшає кількість людей пенсійного віку — у нашій державі діє чимало пільг, користуючись якими власник «особливої» професії може стати пенсіонером не в 55—60 років, а вже у 35.
Фахівці попереджають: ситуація з пільговими пенсіями ставить під загрозу наповнення Пенсійного фонду, адже вже й зараз пенсіонерів майже стільки ж, як і працюючих українців. А тому професії, які вимагають жертв від здоров’я, мовляв, слід зробити максимально безпечними, а термін перебування на шкідливому виробництві — законодавчо обмежити. Лише тоді потреб у пільговій пенсії не буде. >>

Автентичність приведе за ґрати?

Після тривалих зволікань і неодноразових звернень до Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко уряд, зрештою, виділив кошти Генеральній прокуратурі на проведення незалежної експертизи записів колишнього майора державної охорони Миколи Мельниченка. >>

Польща на екрані, в музиці, на сцені

Польський кінематограф — частий і давній гість українських кінотеатрів та фестивальних програм. За словами директора Української кінофундації Андрія Халпахчі, вперше польський фільм в Україні було показано ще в 1959 році. >>

Вождь, що чекає на латку

Луганська міліція заявила про затримання «хулігана», який за допомогою вибухівки трохи «підправив» пам’ятник Леніну в місті Рубіжному. Як повідомила керівник Центру громадських зв’язків управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Тетяна Погукай, хлопцеві, прізвище якого не називають, усього 20 років. >>

Обережно, пільговики!

Через кризу український уряд не зможе профінансувати збільшення кількості пільговиків, які отримують чорнобильські виплати. Про це йшлося у середу під час парламентських слухань про наслідки Чорнобильської катастрофи. Якщо Верховна Рада погодиться на збільшення кількості пільговиків, Кабінет Міністрів буде змушений додатково шукати два мільярди гривень, передає «Німецька хвиля». >>

Трагедія в корівнику

У четвер 9 квітня, приблизно о 6–й годині ранку на фермі дослідного господарства Інституту мікробіології УААН (вул. Малиновського) у Чернігові загорілося підсобне приміщення, в якому ночував сторож, чоловік 1954 року народження. >>

«Бартер» із присмаком зради

Контролюючий мовників орган уже з наступного тижня може залишитися без керівництва, чим, схоже, будуть задоволені лише мовники, орієнтовані на Росію. Не таємниця, що протягом тривалого часу саме завдяки принциповій проукраїнській позиції Віталія Федоровича Нацрада стійко тримала не один удар (йдеться і про тиск на орган у засобах масової інформації, і про пресинг з боку судів. — Авт.) від мовників, які не бажали дотримуватися вимог українського законодавства щодо частки україномовної продукції у вітчизняному теле– та радіопросторі. >>

Складне щастя Кшиштофа Зануссі

7 квітня у Вінниці стартували IV Дні польського кіно, які потім продовжились у Києві, а незабаром картини зможуть подивитися харків’яни та одесити. У рамках цьогорічного заходу глядачам запропоновано ретроспективу із шести фільмів Кшиштофа Зануссі («Константа», «Персона нон ґрата», «Галоп», «Душа співає», «Розпусна привабливість», «Ілюмінація»). >>

Серце в Ступці

Українсько–польський фільм «Серце на долоні» видатного польського режисера Кшиштофа Зануссі на українських екранах демонструватиметься з вересня цього року. Єдиний допрем’єрний показ відбувся у Києві на відкритті Днів польського кіно в Україні для VIP–персон. >>

Ця партія — безсмертна

Позавчора підвечір представники апарату партії «Народний союз «Наша Україна» мали зустріч із Романом Безсмертним — людиною, яка на останньому засіданні президії НСНУ була делегована в партію для того, щоб керувати виконкомом (поки що в статусі виконувача обов’язків). За даними «УМ», у зустрічі також взяла участь «губернатор» Київщини Віра Ульянченко. >>

Олександр Черненко: Боротися проти виборів — цешкодити собі

Олександр Черненко очолив Комітет виборців України після того, як попередній голова Ігор Попов перейшов працювати заступником глави секретаріату Президента. Перед тим Черненко 12 років працював у КВУ на посаді речника. Олександр, якого в середовищі друзів кличуть на прізвисько «Профі», зізнається: того дня, коли він очолив КВУ, йому довелося поєднати роботу і керівника, і прес–секретаря організації: спершу він підписав наказ про своє призначення, а потім розіслав журналістам власний прес–реліз про це. >>

Валентина Шевченко: Смішно було б не мріяти про нові перемоги

Навіть складно повірити, що найбільший здобуток для лідера української лижної збірної Валентини Шевченко припав лише на 17–й рік її активних виступів за «синьо–жовту» команду. На чемпіонаті світу, який відбувався у лютому в чеському Лібереці, броварчанка двічі посідала п’яті місця на своїх улюблених дистанціях, тому й на виснажливий 30–кілометровий забіг їй пророкували схожу позицію. Скептики осоромилися: вдало проведена гонка принесла Валентині бронзову нагороду — першу медаль на чемпіонатах світу для нашої країни за останні десять років.
Такий здобуток Валі Шевченко не оминули увагою на Батьківщині — лижницю визнали найкращою спортсменкою лютого в Україні. Привітавши спортсменку з черговим ужинком, кореспондент «УМ» розпитав Валентину про минулий сезон, її плани на майбутню Олімпіаду, і не тільки. >>

Сосиски по–мюнхенськи

Якщо вівторкова пара чвертьфіналістів Суперліги розкатала між собою «бойові» нічиї, то позавчора команди продемонстрували більшу безкомпромісність. Ба, вони вже практично визначили ту півфінальну пару, яка зійдеться в поєдинку за путівку до фіналу. >>

Засекречений Кубіцький

Інтрига зустрічі з паном Романом зав’язалася ще минулої осені. Колега, військовий журналіст Тарас Грень, тоді підказав номер телефону неординарного чоловіка — колишнього професійного розвідника. За завданням Головного розвідуправління Червоної армії в 1943–му він проник у сумновідомий концтабір Бухенвальд, тобто добровільно став в’язнем №13151. На території табору функціонував виробничий комплекс, де під посиленою охороною есесівців виготовляли найпотужнішу гітлерівську «зброю помсти» — реактивні V–2. Цим надсекретним об’єктом цікавилися провідні військові розвідки світу, проте стежку туди вдалося «протоптати» лише поодиноким шукачам мілітарних таємниць. Скільком саме, воєнна історія не каже, хоча серед них точно був Роман Кубіцький.
Колега–журналіст попередив: про своє розвідницьке минуле полковник у відставці представникам мас–медіа не розповідає. Як з’ясувалося згодом, щодо своєї «закритості» він має пояснення. «Свого часу, — каже, — я дав підписку про пожиттєве нерозголошення військових таємниць. І хоча вже немає держави, перед якою присягав, та залишається «запобіжник» офіцерської честі, тому говорити про це публічно не буду». Згодом змінив непоступливість на милість: «Якщо «Україну молоду» цікавлять маловідомі і невідомі епізоди повстання в Бухенвальді, можемо зустрітися через півроку, напередодні 11 квітня». >>

Світлі й темні сили «Сіті»

«УМ» уже писала про очікувану прем’єру на каналі «К1» проекту про світське життя «Повна версія». Уже крутилася реклама, час виходу анонсували у телепрограмах. Але не склалося. За версією Тетяни Гончарової, ідеолога нової програми, «тому що на К1 злякалися, як відзняли Черновецького». Після виходу минулого понеділка (у день народження Гончарової, до речі) на каналі «Сіті» проекту Гончарової—Калатай з іншою назвою «Ангели і демони» слова Тетяни видаються не надто правдоподібними. Новий посередній телепродукт — принаймні поки що — швидше підтверджує неофіційну інформацію про неприйняття проекту керівництвом групи «Інтер», куди входить «К1», через його загальну якість. >>

Алла думає...

Чутки про повернення на канал «1+1» ведучої Алли Мазур пішли на надцяте коло. Нагадаємо, що офіційно вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. На сайті «Плюсів» висить її фотографія як одного з облич каналу, а в прес–службі кажуть, що як тільки Алла прийме рішення вийти на роботу, усі відразу ж про це дізнаються. >>

Людина–оркестр

Діапазон талантів британського актора шотландського походження Х’ю Лорі, виконавця ролі док­тора Хауса, значно ширший, ніж у героя прислів’я «І швець, і жнець, і на дуді гравець». Якщо говорити винятково про кіно, то він у свої неповні 50 років (народився 11 червня 1959 року в англійському місті Оксфорд як Джеймс Х’ю Калум Лорі) устиг знятися у восьми десятках художніх, телевізійних фільмів та телесеріалів, був сценаристом десятка телефільмів і серіалів, як композитор створив музику до п’яти кіно– та телефільмів, ще кілька фільмів ставив як режисер, кілька озвучив. >>

Біжи, Анно, біжи!

Завершивши спортивну кар’єру, російська тенісистка Анна Курникова з головою поринула у світське життя. Як подруга іспанського співака Енріке Іглесіаса, Аня супроводжує його на різноманітних тусовках, та й сама охоче приймає запрошення на вечірки, благодійні акції, виступи на телебаченні тощо. Окрім того, колишня «Міс Корт», як прозвали Курні убо­лівальники, активно знімається у фотосесіях для глянцевих журналів та рекламі. Росіянка є «обличчям» спортивного бренду K–Swiss, який днями запустив весняно–літню рекламну кампанію за участю Курникової. >>

ПРИКОЛИ

Знайшли троє мужиків пляшку, начебто з горілкою, та от біда — склянка тільки одна. Доведеться пити по черзі. Перший випив — упав наче мертвий. Другий засумнівався, але випив — упав наче мертвий. Третій налив, дістав мобільник, дзвонить: «Алло, «швидка»? Тут на пустирі три трупи!». >>

Букет Молдови

ЦВК Молдови позавчора пізно ввечері оголосив остаточні підсумки парламентських виборів: за комуністів проголосували 49,48 відсотка виборців, за Ліберальну партію — 13,14%, за ЛДПР — 12,43%, за альянс «Наша Молдова» — 9,77%. Тобто результати, порівняно з тими, після оприлюднення яких у Кишиневі відбулися заворушення, відрізняються менш ніж на відсоток. >>

Опозиція «валить» Міхо

Учора грузини вшанувували загиблих за незалежність республіки: рівно 20 років тому в так звану «ніч саперних лопаток» бійці радянського спецназу розігнали мітинг грузинських патріотів, убивши при цьому 19 його учасників. Кожен відзначав сумний ювілей як міг. >>

Безвізове місце на пляжах Адріатики

Прем’єр–міністр Хорватії Іво Санадер заявив 7 квітня про намір скасувати візи для громадян України та Росії на період літнього туристичного сезону з 1 травня до 30 жовтня. Представники хорватської влади впродовж кількох останніх років безуспішно намагалися переконати Україну укласти угоду про безвізовий режим. >>