Російські терористи в Катарі

Влада Катару висунула офіційні звинувачення двом співробітникам російських спецслужб у причетності до вбивства колишнього президента Чечні Зелімхана Яндарбієва, повідомила агенція «Інтерфакс». Справу затриманих, прізвища яких не називаються, передано на розгляд генпрокуратури Катару. Яндарбієв, його син та водій загинули в столиці цієї країни — місті Доха — 13 лютого у результаті терористичного акту — вибуху закладеної в їхню машину міни. Троє підозрюваних у здійсненні теракту були затримані ще в ніч з 18 на 19 лютого, але те, що вони є російськими шпигунами, стало відомо лише вчора. Один із затриманих має дипломатичний паспорт, тому влада Катару звільнила «дипломата», і тепер він перебуває на території російського посольства. >>

Скрегіт металу

Олександр Пилипенко, віце-президент Індустріального Союзу Донбасу, на вчорашньому брифінгу в Києві сказав, що досі ІСД не отримала від польського уряду будь-яких офіційних пояснень «щодо абсурдної ситуації навколо приватизації «Гути Ченстохової». Аргументація віце-міністра держмайна Польщі Анджея Шараварського, згідно з якою рішення прийнято «за політичними мотивами» , а українська сторона є «випадковим інвестором», не може бути прийнята, оскільки суперечить загальноприйнятим європейським нормам рівності і взаємоповаги», — переконані «донецькі». >>

Колекція записів Кофі Аннана

Британські шпигуни прослуховували кабінет Генерального секретаря ООН Кофі Аннана і записували його розмови напередодні американсько-британської інтервенції до Іраку. Про це заявила колишній міністр міжнародного розвитку британського уряду Клер Шорт у програмі на «Радіо 4» Бі-Бі-Сі. Пані міністр розповіла, що вона особисто читала роздруківки підслуханих розмов Кофі Аннана і не сумнівається в їх ідентичності, оскільки одна з таких роздруківок містила її розмову з Генсеком ООН. Клер Шорт не повідомила, як довго велося прослуховування керівника Аннана, сказала лишень, що «певний час». >>

Криївка для реактивної труби

За останні три місяці Чугуївський авіаційний ремонтний завод перевіряло щонайменше тринадцять комісій. Чортовою дюжиною державні контролери вдарили по підприємству ніби з цілком зрозумілої причини — минулого року на контрабанді зброєю погорів колишній директор заводу Олександр Довбиш. Але річ у тім, що нинішня адміністрація таку скрупульозну увагу до роботи авіаремонтників пов'язує не з бажанням управлінців розібратися в тонкощах тогорічної оборудки, а якраз iз наміром повернути відставника у втрачене ним посадове крісло. Принаймні наказ міністра оборони відновити Довбиша на керівній посаді вже з'явився на світ. І тепер, на думку нинішньої дирекції, підшукується лише офіційний привід для офіційного повернення. >>

Президент загинув у хмарах

Учора в авіакатастрофі розбився президент Македонії Борис Трайковський. Делегація Македонії, яка вчора була у Дубліні, аби подати офіційну заявку про вступ країни до ЄС, перервала візит і повернулася на батьківщину. Македонія залишилася без президента і — наразі — без поданої заявки на членство в Євросоюзі.
Урядовий літак iз президентом Македонії Борисом Трайковським та шістьма іншими високими урядовцями на борту розбився вчора о восьмій ранку за місцевим часом у горах Боснії. Боснійська поліція повідомила, що знайшла залишки двомоторного літака Beechcraft Super King Air 200 американського виробництва поблизу селища Бітонья, що приблизно за 80 кілометрів на південь від Сараєва. І два пілоти, і всі пасажири загинули. >>

Перший день весни — останній для колишніх тарифів

Досі в усій області Донецьк залишався єдиною неприступною фортецею, здатною стійко боронити від штурму цін на житлово-комунальні послуги. Останній раз тарифи тут переглядали ще 2000 року, однак буквально за кілька днів до закінчення нинішньої зими згадана «фортеця» таки капітулювала й викинула білий прапор. >>

Усі пішли в декрет,

Найголовнішою новиною зі світу українського фешн-бізнесу є та, що вітчизняні дизайнери активно зайнялися корекцією демографічної ситуації. Бебі-бум, про який писала «Україна молода» наприкінці минулого року, переріс у масове явище — стали мамами і татами дизайнери Оксана Тимоніна, Айна Гассе, Людмила Бойко (модний дім «Соланж»), Марія і Руслан Костельні (у них двійня — Остап і Дем'ян), Олександр Гапчук, організатори «Сезонів моди» Ірина Данилевська та Володимир Нечипорук стали, пробачте, бабусею і дідусем — у них народився онук Кирило, чекає дитину Юлія Гуральчук. Просто мода якась. Через цi приємнi турботи кілька дизайнерів тимчасово зійшли з дистанції українського тижня прет-а-порте, але дехто вже знову в шерензі — наприклад, львівські дизайнери Марія і Руслан Костельні (ТМ KOSTEL'NI) не тільки покажуть осінньо-зимову колекцію на 14-х «Сезонах», що пройдуть 19—22 березня, а ще й встигли два місяці тому відкрити свій відділ у столичному Подільському універмазі. Попри все, тобто попри зламану ногу, львів'янка Оксана Караванська теж не збирається пропускати «Сезони». >>

«Вісті» не стоять на місці, а подають апеляцію

Вердикт Шевченківського місцевого суду Києва про закриття «Сільських вістей» (звинувачених у проявах антисемітизму після друку статей професора Василя Яременка) незабаром стане предметом розгляду в суді Апеляційному. Як скоро — це вже залежить від Феміди. Своїм правом оскаржити рішення судді Саприкіної «Сільські вісті» скористались і апеляцію склали, але скільки вона чекатиме на свою чергу, невідомо. За законом, мало б пройти не більше місяця, але хто в нас дотримується законів? Навіть Верховний Суд не квапиться із розглядом справ, що належать до його компетенції, як це засвідчує і справа Бориса Фельдмана, і справа «9 березня» зокрема. Втім це так, до слова... Бо не про це в нас iшлося із завідуючим відділом права «Сільських вістей» Олександром Черевком. >>

В одному випадку з двох злочин назвали злочином

«Україна молода» рада допомогти тим, хто відчуває потребу в такій допомозі. Зрозуміло, що ми не можемо обігріти чи вислухати всіх, тим більше не можемо втрутитися у будь-яку ситуацію і добитися вирішення будь-якої проблеми. Проте, коли таке трапляється, наш буденний труд набуває особливого сенсу. Так було, приміром, коли до «України молодої» зателефонувала героїня однієї з наших недавніх публікацій — Надія Пристайко. У матеріалі, надрукованому в номері за 6 лютого 2004 року («Постій, паровозе, візьми пасажира») йшлося про те, як із безвиході Надії скористався нечистий на руку начальник поїзду «Київ — Львів». >>

Ошукана обшуком

Якої помилки може припуститися людина у своєму повсякденному житті? Може набрати неправильний телефонний номер. Може сісти не в той автобус. Може вийти в капцях з дому, забувши перевзутися. За умов якоїсь феноменальної забудькуватості може навіть потрапити в інше місто та влізти у чужу квартиру (але це лише за умови, що ця людина як чіп п'яна та є героєм комедії «З легкою парою»). Всі інші варіанти ненавмисних помилок ми відкидаємо. Включно з тим, коли міліція «помилково» робить обшук не в тій квартирі, де треба. Щоправда, в нашій історії обшук, на щастя, так і не відбувся: представники правопорядку прибули в один дім, посиділи-посиділи якийсь час та й пішли собі. А перед тим у цілком коректній формі (що було, то було) зіпсували людині настрій абсолютно недоречним і від цієї недоречності неприємним візитом. >>

Ризикнули... чужим життям

Різкі коливання температури повітря призвели до виникнення низки екстремальних ситуацій на водоймищах. На Каховському водосховищі, приміром, кілька десятків рибалок, попри застереження фахівців з питань надзвичайних ситуацій, потрапили у льодовий полон. Крижину відірвало від берега і понесло за вітром від села Велика Знам'янка. На щастя, рибалок-фанатів помітив сторожовий пост рибопідприємства «Прибій», інформує начальник Кам'янка-Дніпровського райвідділу МінНС Віктор Кріпкий. За сприяння співробітників міліції і рибінспекції «дрейфувальників мимоволі» за кілька годин доправили до берега. Тут вони розбіглися вусібіч — аби не оплачувати з власного гаманця роботу рятувальників. >>

Обережно, двері відчиняться!

Трагічна пригода трапилася на залізничному перегоні Амвросіївка—Кутейникове внаслідок відсутності вагона. Причому сам потерпілий помітив і зрозумів це аж занадто пізно.
Після п'ятої ранку дизель «Квашино—Іловайськ» прибув на перон станції Амвросіївкa згідно із розкладом, однак замість чотирьох звичних до послуг пасажирів були тільки три вагони. А ось двері з останнього вагона в порожнечу чомусь виявилися не просто незаблокованими, а навіть напіврозчиненими. >>

Насмітили? А хто прибере?

Нагадаємо, що на позачерговій сесії Жовківської районної ради та Малехівської й Грибовицької сільських рад, на території яких розкинулося міське сміттєзвалище, депутати фактично поставили ультиматум Львову — або порушення законодавства в експлуатації сміттєзвалища місто усуває, або полігон закриють узагалі. Втім хоча цю проблему й розглядали учора на черговій сесії Львівської міськради, ні до чого конкретного депутати так і не дійшли. >>

Сину полку десять років

Про десятирічного школяра, якого врятували з крижаної води, «УМ» писала кілька тижнів тому. Напередодні Нового року капітан міліції Петро Терещенко, командир роти окремого батальйону патрульно-постової служби Сумського міського відділу, кинувшись у річку, витягнув на берег хлопчика, що провалився під кригу біля мосту через Псел. >>

Небіжчиків — до криміналу

Івано-Франківщина з-поміж усіх регіонів України за рівнем злочинності, на втіху керівників тутешніх силових структур і місцевих жителів, пасе задніх, точніше, посідає третє місце знизу в загальнодержавній криміногенній порівняльній таблиці. Прикарпатські правоохоронці так ретельно присікають зло, що інколи трапляються конфузи. >>

Майор Вихор: Я досі пам'ятаю всю інформацію про агентів, з якими працював

Позавчора у Центральному будинку офіцерів Збройних cил України зібралась велика кількість військових. Зазвичай стільки вояків з'являється, либонь, тільки на святкові паради, втім цього разу вони прийшли на день народження свого вихователя, полковника у відставці, Героя України — Євгена Березняка.
Євгенові Степановичу, більш відомому як «майор Вихор», виповнилося дев'яносто. Як основоположник сучасної української розвідки до звання Героя України Євген Березняк отримав ще й орден «Богдана Хмельницького» другого ступеня, а також іменну зброю, сувенірні шаблі. Привітати розвідника Вихора прийшла вся військова еліта України: міністр оборони Євген Марчук, керівництво Ради національної безпеки й оборони України, представники київської влади, ветерани афганської війни та співробітники російської й польської розвідки. До речі, останні не забули, що свого часу Євген Степанович врятував від руйнування старовинне польське місто Краків, а тому запросили його разом із дружиною навідатися в гості — до краків'ян. >>

З Пітера — до Чикаго

Встигнути скрізь! — універсальний девіз нашого часу, дотримуватися якого, втім, можуть лише одиниці з тих, хто цього прагне. Софія Ротару саме з таких, що б там не казали «доброзичливці» та науковці, які досліджують взаємозв'язок між віком та активністю людини. Завжди молода Софія Михайлівна нещодавно продемонструвала своїм молодшим колегам, що кількість (подій) може перейти у якість (творчості), від якої виграють насамперед шанувальники. >>

Американський тріумф

Два грандiозних концерти дала в Америці Софія Ротару. 21 лютого — в концертному залi найвiдомішого I найпомпезнішого казино «Тадж Махал» в Атлантiк-Сiтi, що за двi години їзди вiд Нью-Йорка. Тут зазвичай проходять гастролi росiйських зiрок рівня Кiркорова — Крутого. I ось українська зiрка об'єднала на цей раз двi громади iммiгрантiв та тимчасово проживаючих: росiйську і українську. До слова, за iсторичною традицiєю, ці двi громади тут iснують iзольовано. Правда, іммігранти «четвертої хвилi» не цураються вiдвiдин i росiйськомовних заходiв. >>

«Верховна Зрада», «Щастя», «Хамерман знищує віруси» —

У середині лютого всеукраїнський фестиваль альтернативної музики «Рейвах» «гудів» свій перший день народження у себе вдома — в Тернополі.
Чи знаєте ви хоча б один фест, який би зміг влаштувати свої сейшени майже по всій Україні? Зазвичай такі акції проводяться в якомусь одному місці, а тут... Суми, Тернопіль, Київ, Миколаїв, Запоріжжя, Житомир, Полтава. І все це лише за рік існування «Рейваху», а якщо казати офіційно — Всеукраїнської мережі мистецьких креативних клубів. Але унікальність «Рейваху» (для тих, хто не знає, за словником Грінченка, рейвах — безладно розкидані речі, гармидер. — Авт.) не тільки у його географії. Жодне інше зібрання різноманітних команд не супроводжується ще й перформансами художників, фотографів, якісним відеорядом, і найголовніше — вільним духом, свободою самовиражання. >>

Класику — гомеопатичними дозами, а фольклор — реабілітувати,

Коли життя, здається, псується на ніц, а душу забембала тоскною сірятиною київська зима, на допомогу приходить «Арт Велес». Та сама ГО (громадська організація), яка не дає у ваших мізках жиріти банальному попсу. Але й про альтернативу цього разу не йдеться — «артвелесiвці» замахнулися ще вище — на класику. І не були би вони такими крутими, якби та класика не була українською — незапитаною, незвіданою, але загадковою і звабливою. Цей проект розпочався 2001 року зі стартом першого Всеукраїнського фестивалю «Київська Русь», присвяченого українському бароко. Його плоди ми пожинаємо сьогодні — із виходом у світ трьох компакт-дисків із концертними записами фесту: «Український автентичний фольклор», «Музика українського бароко», «Академічна музика України XIX-XX ст.» Позіхаєте «Нудно...»? Аж ніскілечки! Тут я готова сперечатися навіть із художнім керівником фестивалю Тарасом Грималюком, який вважає, що академічну музику треба подавати гомеопатичними дозами, щоб не отруїти незвиклі до високого маси. Зважаючи на обмежений наклад класичної серії — три CD по три тисячі — нашим масам смерть вiд отруєння не загрожує. Навряд чи почують вони Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, Максима Березовського та Миколу Дилецького. Як-то кажуть, добрими намірами стелиться дорога до пекла, позаяк альбоми розповсюджуються безкоштовно: по київських та обласних школах, серед зацікавлених осіб, у спеціальних музичних закладах, тобто йде ротація по замкненому колу. А так би хотілося, щоб звуки нев'янучої «Мелодії» Мирослава Скорика (саундтрека до телефільму «Царівна») разом із «Плачем Землі» Тараса Компаніченка вибивалися з динаміків вуличної музичної ятки на майдані Незалежності. >>

Наомі – правозахисниця

Навряд чи комусь сподобається, якщо нахабні репортери й папараці лізтимуть у його справи, втручатимуться в особисте життя й блиматимуть спалахами фотокамер просто в обличчя. От і зіркам це теж не до вподоби. Звісно, вони самі винні – якщо так хочеться спокою, навіщо було лізти в публічні люди? Сиділи б собі тихо й непомітно в якійсь конторі й перекладали з місця на місце папірці, так ні ж – слави захотілося! Не дивно, що мільйонним арміям фанатів та шанувальників цікаво, як поводяться їхні кумири не на публіці. Однак знаменитості, схоже, з такою постановкою питання геть не згодні й на кожному кроці заявляють, що, як і кожна людина, мають право на таємницю приватного життя. >>

Матюкатися – це мистецтво

Яких тільки змагань не вигадують люди, аби довести, що бодай у чомусь вони кращі «за сусіда»! Однак чемпіонат, який 2 березня пройде в Москві, — явище справді варте уваги, адже в ньому братимуть участь вельми поважні й шановані люди. А змагатимуться вони за звання... найкращого «матюкальника» і графомана. >>

Анекдоти

Новини ринку програмного забезпечення: вийшла російська версія Windows XP у перекладі Гобліна. >>

Бий своїх, щоб чужі святкували

Ще чотири поєдинки 1/8 фіналу Ліги чемпіонів відбулися у середу, й усі завершилися перевагою однієї з команд у один м'яч. Безкомпромісність цих зустрічей дозволяє стверджувати, що в боротьбі за путівки до чвертьфіналу ще нічого не з'ясувалося. Це стосується навіть «Ліона» і «Челсі», які перемогли в гостях. Прикметно, що самі вони не забили — їхні суперники забивали голи у власні ворота.
Лондонський клуб, який мріяв у Штутгарті реабілітуватися за останні невдачі на внутрішній арені, навряд чи стверджуватиме, що зробив крок уперед. Красномовно про це свідчить той факт, що команда Романа Абрамовича не спромоглася завдати жодного (!) удару в отвір німецьких воріт і взагалі лише тричі била в напрямку «рамки» Хільдебранда. Підопічні Раньєрі повинні дякувати гравцеві швабського клубу та збірної Португалії Фернандо Мейра, який під час спроби перехопити пас Глена Джонсона на Ернана Креспо надіслав м'яч у власні ворота. >>

Батько нового хокею України

Як це — бути свідком і безпосереднім учасником того, коли в країні народжується й розквітає вид спорту? І не просто прийти, устряти, попрацювати й зійти зі спортивного небокраю. Ні, навпаки, назавжди, міцно увійти в історію радянського й українського хокею на правах фундатора. Таких сумлінних титанів у нас мало. Знайомтесь ближче: Валентин Павлович Уткін. Саме він є «батьком» українського радянського хокею. Між ним і хокеєм, за його власним зізнанням, — обопільна любов з першого погляду. >>

«Чортова дюжина» української «мухи»

У Німеччині відбувся поєдинок за титул інтерконтинентального чемпіона серед боксерів-«мух» (категорія до 53 кг) за версією WBA. Майже однаковим виявився потенціал Мойсера Кастро (Нікарагуа) й українця Володимира Сидоренка. «Майже» — тому що по завершенні 12-го раунду судді віддали перевагу таки нашому боксеру.
За повідомленням німецької інформагенції SID, поєдинок мав епатажне забарвлення: Кастро важив понад 53 кілограми, і в разі його перемоги боксер з американського континенту не був би проголошений чемпіоном світу. Залишається висловити припущення, що організатори поєдинку не сумнівалися у перемозі українця? Адже всі свої попередні 12 боїв на професійному ринзі Володимир Сидоренко виграв, причому половину з них — нокаутом. Відкинувши будь-які забобони, українець погодився, аби найважливіший у його досьогоднішній кар'єрі поєдинок мав саме номер 13. >>

Президенту «Свобода» не потрібна

Як ви думаєте, чому, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, рейтинг Леоніда Кучми в народі несподівано підскочив фактично вдвічі (раніше коливався на межі 4-6 відсотків, а тепер, як свідчать результати дослідження фонду «Демократичні ініціативи» та фірми СОЦІС, становить приблизно 12,6%)? Версію про те, що наприкінці другої президентської каденції народ пройнявся співчуттям до всіма свареного-пересвареного Леоніда Даниловича, одразу можна відкинути — коли населення ледве виживає, йому не до жалощів. Особливо якщо йдеться про владу, яка його на цю межу виживання й поставила. >>

В України знову чисті руки

Про це нашим журналістам у середу сказав Президент України Кучма, а вчора інформація знайшла підтвердження від іншого президента — керівника самої FATF Клаєса Норгена. На підсумковій прес-конференції по закінченні сесії FATF п.Норген, як свідчить ІТАР-ТАКС, сказав: «Я можу офіційно заявити, що рішенням сесії Україну виведено зі списку країн, які недостатньо борються з відмиванням незаконних доходів». >>

«Вісті» не стоять на місці

Учора головний редактор «Сільських вістей» Василь Грузін подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду міста Києва. Позивач вимагає скасувати попереднє рішення Шевченківського суду про закриття «СВ», оскільки вважає його «необгрунтованим та незаконним». Такої ж думки дотримується голова Соціалістичної партії Олександр Мороз, який звернувся з відповідним листом до Президента України. >>

«Чоботом» репресій — по Чоботу

Учора в Бродах Львівської області було знищено п'ять тисяч екземплярів книги «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука», яку написав колишній народний депутат Дмитро Чобіт. Дивує при цьому не стільки факт знищення тиражу, а методи, як це було здійснено. За повідомленням прес-служби партії «Батьківщина», членом якої є Чобіт, близько четвертої ранку двоє невідомих напали на охоронців гаражного кооперативу і, погрожуючи пістолетом, завдали їм тілесних ушкоджень. Після цього зловмисники проникли у гараж, який належить Дмитру Чоботу, облили соляркою книжки і підпалили. У полум'ї згоріли автомобіль та гараж Чобота. Партія «Батьківщина» розцінює цей інцидент як «терористичний акт», спрямований проти Чобота, автора низки скандальних книг про українських політиків. >>