Олександр Бригинець: Приватизації чекають 78 об’єктів. Серед них — аеропорт «Жуляни»

Вічна тема — можливість/неможливість привести до влади в Києві нового мера — має безліч варіацій. Особливо тепер, в контексті того, що на порядку денному — застосування імперативного мандата щодо до столичних перебіжчиків з Блоку Тимошенко («УМ» писала про це у четвер). Якщо до депутатських лав Київради увіллються свіжі (й непідкупні!) сили і на Хрещатику,36 буде сформована нова більшість, безкарне розкошування Черновецького може припинитись раз і назавжди. Хоча цю прекрасну перспективу нівелює слово «якщо». На сьогодні воно є ключовим, бо з нього починаються усі просторікування на тему світлого майбутнього. Не ламаючи традиції, «УМ» також намагається у розмові з депутатом Київради Олександром Бригинцем помріяти, виходячи з того, що буде «в разі якщо...» >>

Кубань. Спогад про українство

Незалежність від Росії Кубанської Народної Республіки 16 лютого 1918 року проголосила в Катеринодарі (Нова Січ, Краснодар) Законодавча рада. Вільною Ку­банська Республіка була недовго: до 7 листопада 1919 року, тобто рік і дев’ять місяців. До її складу входили Кубанська область, Ставропілля, Терек, Дагестан і Чорноморська губернія. Що пов’язувало кубанців з українством? За словами знаного історика Володимира Сергійчука, — походження, мова, традиції. У 20–х роках там масово відкривалися українські школи, друкувалися українські часописи. Уже на перший Всеукраїнський конгрес у квітні 1917 року прибули делегати від Кубані й ставилося питання про входження краю до складу автономної України. >>

Бронзовий донор

З неординарною ініціативою виступила Черкаська міськорганізація всеукраїнського об’єднання «Свобода». Її очільник Михайло Вакуленко запропонував переплавити чигиринський бронзовий пам’ятник Іллічу на пам’ятник поетові Василю Симоненку. Як відомо, громада колишньої гетьманської столиці винесла вперед ногами п’ятиметрову скульптуру Володимира Ілліча з центральної площі Чигирина і поставила її на зберігання у дворі музею археології. Тепер вождю пропонують стати бронзовим донором. >>

Свій свого і за своїх

Усе почалося 6 лютого цього року в ужгородському ресторані «Деца у нотаря», де двадцять бійців спецпідрозділу «Беркут» влаштували банкет. Тут же відпочивали і працівники закарпатської Державтоінспекції, які після завершення «місячника» оперативно–розшукових заходів на дорогах проводжали своїх кіровоградських колег. І «даішники», і «беркутівці» були в цивільному і навіть зсілися за одним столом. «Разом їх налічувалось десь тридцять осіб, — стверджує співвласник ужгородського ресторану «Деца у Нотаря» Павло Чучка. — Гарячі молоді хлопці випили... Аж раптом невідомо з яких причин між ними спалахнула суперечка...» Завзяті хлопці готувалися до бійки, тому офіціанти вигнали їх на вулицю. Там, каже пан Павло, і почалася «конкретна бійня»: «Махали руками, зброєю, витягали палки з наших плотів! Та, слава Богу, не стріляли». А згодом розігріті «вояки» викликали підмогу. >>

Вокзальний рекетир у погонах

Чимало пасажирів, які поспішали на поїзд, днями могли побачити на Привокзальній площі Києва картину, що, на перший погляд, нагадувала «хуліганку». Адже співробітники антикорупційного підрозділу столичного СБУ «в’язали» хабарника–міліціонера не у формі, а в цивільному. Як розповів «УМ» начальник прес–центру київського УСБУ Ігор Забілик, 41–річний оперативник лінійного відділу міліції на станції Київ–Пасажирський регулярно вимагав гроші у підприємців із вокзалу, але остання така спроба вийшла для корупціонера боком. >>

Депутат чи злочинець?

Сутичка розгорілася позавчора надвечір між генеральним директором компанії «Трускавець–Курортсервіс» Іваном Торським і його партнером по бізнесу і співзасновником компанії, 46–річним депутатом Львівської облради, членом фракції ВО «Свобода» Володимиром Говірком. Під час сварки Говірко дістав пістолет і вистрелив колезі в живіт. Залишивши жертву стікати кров’ю, депутат утік на автомобілі потерпілого. >>

Права забирали і забиратимем

«Практика вилучення водійських прав і доставки порушників до суду продовжена буде до внесення змін у закон, щоб водії не розслаблялися», — заявив учора на прес–конференції начальник Державного департаменту ДАІ МВС Сергій Коломієць. За його словами, водійські права і далі вилучатимуть у тих, хто грубо порушує правила дорожнього руху, незважаючи на те, що перший місячник роботи ДАІ за новими формами завершився, повідомляє УНІАН. >>

Старий кінь борозни не зіпсує?

Соціалістична партія не потрапила до парламенту, однак це не заважає її окремим членам бути й надалі у раді. Щоправда, йдеться не про найвищий законодавчий орган держави, а лише про Громадську раду освітян та науковців — таке собі об’єднання, діяльність якого не зрозуміла до кінця, проте дуже корисна, коли того вимагає партія. В даному випадку йдеться про дискредитоване в очах українців (і останні парламентські вибори це довели. — Авт.) дітище Олександра Мороза, соратник якого Станіслав Ніколаєнко і очолює згадане об’єднання. >>

Розбите «серце»

Лише зовні здається, що кульки із написами «НАТО — ні!» в заблокованому залі Верховної Ради — це весело і красиво. Іноді блокування набуває зовсім неадекватних, брутальних форм, а дехто з депутатів виходить з–під куль (у сенсі — повітряних) із травмами. Так, за словами «нашоукраїнця» Юрія Кармазіна, у вівторок під час сутички біля президії нардеп від Партії регіонів Дмитро Саламатін розбив голову одному з колег із Блоку Юлії Тимошенко. >>

«Універсал» по–депутатськи

Від блокування парламенту стомилися всі. А найбільше, мабуть, Арсеній Яценюк, якому доводиться щодня товкти воду в ступі марних «погоджувальних» рад. Тому для різноманіття під час чергового рауту переговорів учора спікер запропонував парламентським лідерам три шляхи виходу з кризи: розглянути у сесійній залі всі проекти постанов щодо НАТО, ухвалити запропонований ним компромісний варіант проекту постанови щодо НАТО, який відповідає тексту Універсалу національної єдності, підписати угоду про відновлення роботи сесії. >>

Наша пісня гарна й нова...

Тема Сіверськодонецька знову на вустах. Точніше — пріснопам’ятних намагань вкотре розколоти Україну на Схід і Захід. Такі спроби здійснюються, вважай, із першого дня існування незалежної Української держави. І «шабаш» листопада 2004 року був лише ланкою цього ланцюга. >>

Оксана Хвостенко: Перед стартом тримала гвинтівку, наче вперше...

Як уже повідомляла «УМ», позавчора скарбничка збірної України поповнилася ще однією нагородою. «Автор» — знову Оксана Хвостенко. Минулого року чернігівка на світовій першості в Антерсельві подолала 15–кілометрову дистанцію десятою, і це тоді був найкращий результат наших дівчат. І цього разу Оксана — найкраща серед українок, але — з бронзовою медаллю! >>

Шотландія, 25 років потому

Позавчора шістьма матчами завершилася перша дія вистави під назвою 1/16 фіналу Кубка УЄФА. Головний фаворит турніру — мюнхенська «Баварія» — зустрічалася у Шотландії з «Абердіном». Місцеві фани перед грою згадували історію 25–річної давнини, коли їхня команда під керівництвом Алекса Фергюсона у чвертьфіналі Кубка УЄФА перемогла баварців і зрештою тріумфально виграла трофей. >>

«Мазохіст», політтехнолог, режисер

Як тільки «УМ» домовилася з режисером, художником, графіком і фотографом Ігорем Подольчаком про інтерв’ю, на його блозі Фонду Мазоха на «Українській правді» з’явилося звернення до «дорогеньких моїх». Мовляв, фільм «Лас Менінас» знятий, режисер Подольчак повернувся з Роттердама, без перемоги, але зі схвальними відгуками європейських кінознавців, а з вас, «підраси», ніхто належним чином не оцінив його роботи. Після того як на світанку Фонд Мазоха назвав українців «підрасами», «УМ» зустрілася з Ігорем Подольчаком. Він був у чудовому настрої, часто сміявся, дякував за увагу до його фільму і, ви не повірите, після нашої розмови зняв згусток образи з блогу.
Протягом останніх двох років Подольчак працював над своїм першим фестивальним артхаузним кіно «Лас Менінас», у якому зіграли Микола Вересень, Любов Тимошевська, Ганна Яровенко. До того займався малюванням і політичним піаром. Каже, що на кіно не зупиниться, буде й надалі розвиватися. Він не бачить себе в музиці і політиці, а от від письменництва не відмовився б. >>

Клас класики

Українська класика видається чим далі більше і краще. Саме у цій номінації — три претенденти на Гран–прі книжкового сезону 2007. Хто — узнаємо 3 березня на урочистій церемонії вшанування лауреатів >>

Контрреволюційні «Картинки мачо»

Спочатку Харків, потім Москва. Вперше за останні три роки відомий дизайнер одягу Костянтин Пономарьов влаштував прем’єрний показ нової колекції не в одній зі столиць, а в рідному місті, пропагуючи тим самим популярний нині місцевий бренд «Модно жити в Харкові». На закритій вечірці на 600 гостей модельєр продемонстрував моделі, навіяні кінематографічними образами раннього Антоніо Бандераса у фільмах іспанського режисера Педро Альмодовара. >>

Вибух незалежності

Албанці Косова в очікуванні на момент тріумфу, про який мріяли багато поколінь їхніх предків, а в Сербії — настрої чорної безнадії: країна втрачає колиску своєї державності. А світ отримує небезпечний прецедент перемоги сепаратизму. Самопроголошення незалежності Косова стане бомбою вповільненої дії в Європі. >>

«Чуйка» не допомогла

У цих бандитів була воістину звіряча інтуїція. Завдяки їй вони відмовлялися від здійснення злочину там, де їх очікувала можлива небезпека. Маючи у своєму розпорядженні чималі гроші, бандити спокійно жили в чужій країні. Однак, попри все, співробітники Головного відділу боротьби з організованою злочинністю і корупцією Одеського облуправління СБУ виявили ретельно законспіровану банду, затримали її членів і, зібравши переконливу доказову базу, довели справу до суду, що виніс обвинувальний вирок. >>

Приїде педофіл на зеленому велосипеді...

Вражає, що ніхто з дорослих у школі села Олишівка неподалік Чернігова не звернув на підозрілого «лікаря–терапевта» уваги, натомість тривогу підняли самі школярки. Дві третьокласниці прибігли додому і розповіли батькам, що в школі з’явився дивний лікар. Він трохи походив подвір’ям школи, уважно придивляючись до дітей, а потім відібрав трьох дівчаток і запропонував їм пройти з ним «на обстеження», бо, мовляв, він запідозрив у них «пташиний грип». Ще й показав малечі якийсь папірець, де зазначалося, що він є «врачом торапевтом» (мовою оригіналу). Але по дорозі «на обстеження» дівчатка передумали «лікуватися» і почали розбігатися від дяді–лікаря. Двом вдалося. А одну чоловік в останній момент схопив за рукав і не відпустив... >>

Не вихлюпнути б з водою дитину...

Укази Президента, соціальна реклама і збільшення розмірів фінансової допомоги прийомним сім’ям таки викликали в країні моду на усиновлену дитину. Українці стали набагато частіше брати на виховання сиріт. У Харківському регіоні невдовзі почне працювати навіть спеціально створена комісія, яка спробує вирішити подальшу долю інтернатівських закладів, адже дітей тут із кожним роком стає все менше. Директори останніх кажуть, що сиротинцям наразі справді потрібні нові штатні розклади, але радять у процесі чергового реформування не вихлюпнути з водою дитину. >>

Удар під Крутами

Байка про «даремну загибель у бою під Крутами трьохсот гімназистів і студентів», нібито не навчених навіть поводженню зі зброєю, з’явилася ще за часів Української Центральної Ради, для зменшення довіри й поваги до української влади. Цю байку рік у рік переписують «кабінетні» вчені й творці шкільних підручників. Що ж насправді відбулося під Крутами? Над цим питанням працював Науководослідний інститут українознавства при Міністерстві освіти і науки України (директор — Петро Кононенко). Доктор історичних наук, керівник відділу міжнародних відносин Інституту Володимир Улянич у рамках проекту «Українці у світовій цивілізації і культурі» проаналізував документи і літературу з цього питання, свідчення стареньких очевидців бою та їхніх родичів, дані вперше здійснених археологічних розкопок. Результати дослідження вчений опублікував у книзі «Правда про бій під Крутами. Січень, 1918 рік. Приватне розслідування», яка має вийти друком цього року у видавництві «Лицар». >>

Бересівський «Мед»

Напевне, більше ніде не побачите посеред самісінького центру села... болота, порослого очеретом. Там болітце, там якийсь став величезний, і теж позаростав очеретом. Верболози, березовий гай — усе це відразу через дорогу від... сільради. Острівці незайманого Полісся виринають то тут, то там, і навіть вулиці сільські розбігаються не так, як скрізь, а дивним чином. І здається, що це село не має ні початку, ні кінця... >>

Оголила серце і спину

25–річна Наталія Водянова, найуспішніша з російських топ–моделей, відтепер — пенсіонерка. Пропрацювавши в модельному бізнесі десять років, днями Наталя заявила, що завершує кар’єру манекенниці. Останнім її виходом на подіум стала участь у показі останньої ж колекції Валентино Гаравані, який також «зав’язав» із дизайнерством. >>

Голлівуд зруйнують?

Уявити собі Голлівуд без однойменного надпису, який зустрічає всіх відвідувачів «кіношної» столиці Каліфорнії, тепер уже неможливо. Навіть не віриться, що 14–метрові літери Hollywoodland постали на цих пагорбах у 1923 році всього лише як реклама будівельної компанії. У 1940–му останні чотири літери прибрали, і відтоді цей надпис став символом «фабрики мрій» та американського кінематографа загалом. Але незабаром він може зникнути. >>