Близькосхідна війна: природа в грубій формі повертає собі управління
Світ стоїть на межі найбільшої кризи за останні 100 років. Війна затягується. Економіки руйнуються на очах. >>
Тема Сіверськодонецька знову на вустах. Точніше — пріснопам’ятних намагань вкотре розколоти Україну на Схід і Захід. Такі спроби здійснюються, вважай, із першого дня існування незалежної Української держави. І «шабаш» листопада 2004 року був лише ланкою цього ланцюга.
Чи не найперша, ще на початку 1990–х, відбулася в Донецьку. Організатори тоді теж скликали зібрання депутатів рад різних рівнів із південно–східних областей. Говорили про федералізацію України, державність російської мови, недоцільність національної символіки у статусі державної тощо. Але перший млинець виявився надто глевким. Бо з’їхалися явно не ті люди, на яких сподівалися. Вже на самому початку форуму депутат з Одеси шокував організаторів вимогою вести збори українською мовою, і ще багато хто був налаштований подібним чином. А закінчилося тим, що депутат Дніпропетровської обласної ради Володимир Батурін зачитав заяву про те, що репрезентована ним делегація відмовляється брати участь у провокаційному форумі й наголошує на неприпустимості розколу України.
Тепер, звісно, інші часи. Голова Дніпропетровської обласної ради Юрій Вілкул, який представляє домінуючу фракцію Партії регіонів, заявив про підтримку з’їзду в Сіверськодонецьку, перенесеного на 1 березня.
Проте і в Дніпропетровську збій стався. Здавалося б, вірні союзники «регіоналів» в облраді — депутати від Блоку Павла Лазаренка — повідомили про своє категоричне небажання брати участь у «сепаратистському» збіговиську. Як було заявлено на зборах активу обласної організації партії «Громада», у зверненні нардепа від ПР Віктора Тихонова — одного з ідеологів Сіверськодонецька — необхідність примирення та об’єднання України тільки декларується, а насправді організатори форуму спонукають до ще більшого розколу українського суспільства.
Як заявив заступник голови Дніпропетровської облради Іван Лазаренко, репрезентована ним політична сила зосередиться натомість на подальшому втіленні у життя конституційної реформи і посиленні ролі місцевого самоврядування. Що ж до питання НАТО, то його в будь–якому разі необхідно вирішувати на референдумі.
У Сіверськодонецьку в четвер невідомий кидав у Льодовий палац гранату. Про це повідомляє агенція «Інтерфакс–Україна» з посиланням на прес–службу УМВС України у Луганській області. За даними міліції, невідома особа розбила вікно в приміщенні палацу навчальною гранатою УРГД–5. Експерти–вибуховики зробили висновок, що ця граната споряджена інертною (невибуховою) речовиною і не становить небезпеки.
Нагадаємо, сіверськодонецька міськрада й мер досі не дали згоди на повторне використання Льодового палацу як арени «з’їзду сепаратистів–2».
Світ стоїть на межі найбільшої кризи за останні 100 років. Війна затягується. Економіки руйнуються на очах. >>
Осінні парламентські вибори — якщо вони таки відбудуться, і ця стаття — лише спроба моделювання ситуації — стануть не черговою ротацією еліт, а тестом на виживання політичної системи після великої травми. >>
Історія з «міндічгейтом», яка останнім часом зійшла нанівець, днями отримала не менш цікаве продовження. >>
Україна передала росії списки тисячі осіб на обмін полоненими і очікує від американських партнерів забезпечення виконання цих домовленостей з рф. >>
Після складання присяги новий прем'єр-міністр Угорщини, лідер партії "Тиса" Петер Мадяр виступив у парламенті зі своєю першою промовою. >>
Війна без маркування — проблема сучасного світу, особливо гостро вона постала після агресії США та Ізраїлю проти Ірану. >>