Шановна редакціє! Я вдячний Вам за статтю в газеті «Україна молода» № 39 «Вісточка з минулого» автора Бориса Дудченка, який наштовхнув мене на пошук батька моєї дружини, котрого вважали безвісти зниклим до кінця липня 1995 року.

Перше, що впадає в око-це вибір місця для з’ясування стосунків між протиборчими сторонами. Нагадаю, розбірки зі стріляниною відбуваються у спальному районі міста, місці максимального скупчення місцевих мешканців. Відразу спадає на думку, що вибір місця розборок не випадковий.

Тих, що на всі заставки верещать про перегляд ухваленого Верховною Радою України закону про мову, відправити б у науку не до «українського буржуазного націоналіста», а до «батька української прози» Григорія Квітки-Основ’яненка.

При Ющенку був найвищий показник зростання економіки за всю незалежність України.
При Ющенку розкрили архіви КДБ. Ми ахнули від жаху.

Останнім часом багато хто береться трактувати історію України, особливо сусідній «царь-государь». Тож хочу дещо розповісти про чомусь забутого Миколу Аркаса (Микола Аркас — історик , композитор, поет, просвітянин, автор «Історії України-Русі», грек за походженням.

Дитинства згадую простори,
Коли у хаті карантин,
Там небо чисте, неозоре.

Учора я розмістив пост про п’яних російських хлопців (из города русской славы — Николаева), що в понеділок увечері купували пиво та горілку. Раніше я писав про п’яну російськомовну молодь, що влаштовувала дебош у познанському трамваї.

Мирослав Михайлович Скорик був і залишається одним з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів.

Із ним у вічність відходить ціла епоха. Із болем у серці сприйняв звістку про смерть видатного українського композитора Мирослава Михайловича Скорика.

Імперські сили прекрасно розуміли та розуміють, що Україна не буде ніколи покорена, доки не вбито українську мову. Тому лінгвоцид чинився століттями – у вигляді прямих “валуєвських” та “емських” заборон, таємних постанов ЦК КПРС, масових репресій проти інтелігенції.