Чаювання нечасто обходиться без ласощів. І необов’язково пекти торти. Можна влаштувати власне міні-виробництво цукерок, мармеладу або східних загадкових бурфі.

Звичайно, лишається магія прочитання паперових кулінарних книжок різних авторів: Ольги Франко — невістки Каменяра, Дар’ї Цвек, Лідії Артюх, Марії Матіос, Бориса Бурди, Юлії Висоцької чи Руслана Сенічкіна. Втім, усе частіше рука тягнеться до телефона, де швидко можна знайти детальні рецепти від вправних господинь на численних інтернет-сайтах. Спробуйте і ви готувати за цими посиланнями.

Весняне бажання скуштувати м’яса, засмаженого на відкритому вогні, — непереборне. Хто встиг організувати пікнік у минулі вихідні — щасливчик; хто планує повторити вилазку на природу — щасливчик у квадраті. І щоб ніщо не змогло зіпсувати приємних і смачних вражень від єднання з природою, — варто зав’язати на пам’ять кілька вузликів…

Як у Полтаві, Києві чи Львові кожна господиня має свій рецепт борщу, на Закарпатті фірмовою стравою є наваристий бограч. У кого він традиційно зi свининою-яловичиною і найпоширенішими овочами, в інших — із ребрами і свинячими вухами, у третіх — із квасолею замість картоплі…

«Візьми літо в руку, налий літо в келих — в найкрихітніший, звичайно, з якого тільки й зробиш єдиний терпкий ковток, піднеси його до вуст — і по жилах твоїх замість лютої зими побіжить спекотне літо...» Це з «Кульбабового вина» одного з найвідоміших американських письменників-фантастів Рея Бредбері.

У дослідників соціуму і моди навіть такий термін є — «брендизм». Це коли люди заради відомої модної назви готові, наприклад, носити навіть дешеві речі, але з бажаним написом, які жодного стосунку до такої марки не мають. Із кулінарними виробами все трохи по-іншому. Називаючи торт «Баунті», скажімо, господині підкреслюють, що буде у ньому смак кокоса і горіха у вершковому кремі. Так само і «Київський», і «Снікерс».

Днями потрібно було пригостити гостей солодким. Щоб не було у господині зайвих турбот, для міста не проблема — можна побалувати всіх смачним улюбленим тортом відомого виробника. Втім «кусюча» ціна — 130—200 грн. за кілограмову смакоту змусила витратити з півгодини часу, а не гроші.

Коли зелень і овочі ще не виросли в городі, здавна наші предки використовували дикорослі кропиву, снить, щавель, борщівник, подорожник, білу їстівну лободу і кислицю («заячу капустку») або навіть мальву, іван-чай і конюшину. Для приготування страв можна використовувати тільки молоді рослини, які ростуть у дворах чи подалі від проїжджих доріг.

Мабуть, не лишилося тих, хто б не знав, що сирник — це пиріг із начинкою з вершковим сиром. Одна зі смачних візиток Львова. А видів такого пирога — десятки, з усіх-усюд. Скажімо, у Німеччині є zupfkuchen, у тісто-основу якого додають какао.

«Рецепт паски, яким постійно послуговуюсь і який вся моя родина вважає найкращим, є в книжці Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», виданій ще у 1860 році, — каже Надія Сергіївна Качалка, вдова українського народознавця, письменника і видавця Василя Скуратівського.