Мабуть, не лишилося тих, хто б не знав, що сирник — це пиріг із начинкою з вершковим сиром. Одна зі смачних візиток Львова. А видів такого пирога — десятки, з усіх-усюд. Скажімо, у Німеччині є zupfkuchen, у тісто-основу якого додають какао.
Отже, беремо для начинки по 125 г вершкового масла і цукру, 2 яйця, по пакетику порошку ванільного пудингу і ванільного цукру, 500 г вершкового сиру. Для тіста знадобиться також по 125 г вершкового масла і цукру, яйце, 250 г борошна, півпакетика розпушувача тіста, 2-3 столові ложки порошку какао.
Спочатку замішуємо тісто. Борошно просіюємо, змішуємо з розпушувачем для тіста і какао. Розм’якшене вершкове масло збиваємо міксером на великій швидкості. Потім зменшуємо обороти до мінімуму і, продовжуючи збивати, додаємо цукор і яйця. Акуратно поступово вводимо у рідку масу борошно з какао і вимішуємо тісто руками. Якщо потрібно, додаємо ще трохи борошна — тісто має бути еластичним і легко відставати від рук і стінок посудини.Насамкінець його треба розділити на дві частини: трохи більшу й меншу. Останню загорнути у харчову плівку і покласти у холодильник. Більшу частину викласти у форму, змащену вершковим маслом, формуючи високі бортики. Варто слідкувати, щоб не було розривів і дірок.
Якщо сир дуже вологий, його попередньо треба відкинути на друшляк. Знову збиваємо міксером розм’якшене вершкове масло. Додаємо по черзі цукор, ванільний цукор, яйця. Маса має злегка пінитися. Потім додаємо сир. Насамкінець — порошок для пудингу, і все ретельно вимішуємо. Начинку викладаємо у форму з основою. Зверху накриваємо щипаним руками чи натертим на тертці тістом із холодильника.
Випікаємо сирник у розігрітій до 180-190 градусів духовці близько 40 хвилин. Щоб пиріг можна було порізати на акуратні шматки, залишаємо його у формі до повного вистигання (до трьох годин).
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
