До Чаплинки з ротацією військ приїжджають бійці фактично з усіх куточків нашої країни. І тут вони потрапляють під опіку волонтерів, які активно співпрацюють iз благодійними фондами Європи. Про те, як живеться людям у прикордонній Чаплинці та чим відрізняється життя в цій зоні від життя інших регіонів України, журналісти «УМ» вирішили дізнатися особисто.

Руйнація системи європейської і глобальної безпеки оцінюється експертним середовищем як трагічне і небезпечне для людства явище. Серед мотивів загрозливої тенденції актуальною залишається теорія про те, що в умовах світової фінансово-економічної рецесії, росту безробіття та зубожіння значної маси населення планети уряди та олігархічний військово-промисловий комплекс провідних країн прагнуть відволікти свої народи від внутрішніх проблем шляхом розширення сфер впливу, опанування потужними світовими природними ресурсами та інтелектуальним потенціалом людства.

Колишній доброволець тоді ще батальйону «Азов» Юрій Анучін, призначений командиром батальйону міліції «Полтава» після скандально відомого Іллі Киви, показує фотознімки з війни: «От на моїй автівці під мінометним обстрілом вивозимо із села Широкиного, що у Волноваському районі Донецької області, мирних жителів...

Демобілізація по-українськи, якої так довго чекали бійці першої хвилі призову, таки розпочалася. Як повідомили в адміністрації Президента, більше 35 тисяч тих, кого призвали в березні минулого року, отримали можливість змінити берці й камуфляж на цивільний одяг і повернутися до своїх родин. Більшість з них має бойові нагороди або щонайменше статус учасника бойових дій і право на відповідні пільги.

У Рівному і в Києві побратими вшанували пам’ять лідера «Правого сектору» Олександра Музичка, відомого як Сашко Білий. Саме в ніч на 25 березня минулого року Сашка Білого було вбито біля села Бармаки при затриманні бійцями спецпідрозділу «Сокiл».

Історія 49-річного дніпродзержинця Юрія Лазарьонка, з яким журналісти «УМ» познайомилися в Дніпропетровському госпіталі, здається особливою навіть на тлі сотень, а то й тисяч інших, пов’язаних iз неоголошеною українсько-російською війною на сході нашої держави.

На знак солідарності з кримчанами, які після анексії Криму змушені були залишити свою домівку, львів’яни організували на площі Ринок своєрідний флеш-моб. Юнаки та дівчата, що зібралися тут, тримали в руках паперових рибок з написом «Усі ми риби в одному морі».

У самому Криму власті почали святкувати ще з 16 березня, в річницю проведення «референдуму». Спочатку цей день планувалось зробити повністю вихідним, але потім лише скоротили робочий день на одну годину — для участі в... «молодіжному артмобі «Возз’єднання» на площі Леніна, в самому центрі Сімферополя.

Іще рік тому 26-річна рудоволоса львів’янка Ірина Вовк навіть подумати не могла, що плани і мрії доведеться відкласти у довгу синьо-жовту шухляду. Спокійне життя у Львові, журналістська кар’єра, навчання у Львівській академії друкарства, захист кандидатської роботи, великі плани на майбутнє і мрії, як у кожної молодої людини...