Масовий глядач любить супергероїв, їхні круті тачки і довгоногих краль поруч. Утім, коли набивають оскомину неймовірні суперперемоги суперкрасунчиків на тлі неймовірно чаруючих пейзажів і суперпригод, масовий глядач залюбки сміється, споглядаючи пародії на таких кіношних кумирів.
— Ольго, розкажіть, як вам вдається вести настільки активний спосіб життя? Ви — солістка філармонії, професор університету і, зрештою, просто мама...
Вінниця минулими вихідними зібрала письменників, культурних менеджерів та любителів короткої прози з багатьох міст України, а також Польщі, Хорватії та США. Міжнародний фестиваль оповідання Intermezzo проходив уперше та планується як щорічний. Його ключовий концепт — література та кіно.
Коли до рук потрапляє перша книжка поета, критичні очікування прості, якщо не сказати примітивні. Ті спроби — ніби сходи на ще вільній від бур’янів весняній грядці: добре видно, де елітне зерно, де ординарне; де клон чи несподівана мутація, а де й просто той самий бур’ян, що — як знати — добре мімікрує під культурні рослини.
Міграція існувала завжди. І завжди її причини і наслідки намагалися пояснити — узяти того ж Мойсея з його теорією очисних сорокарічних блукань. Але щоразу теорія не встигала за виникненням нових міграційних форм.
Коли приїздиш до Венеції за тиждень до відкриття бієнале і залишаєшся ще кілька днів після того, як уся світова супер-VIP-арт-тусовка від’їжджає, ти відчуваєш себе трішки місцевим і не вважаєш себе частиною того шаленого багатотисячного натовпу модних художників, кураторів, критиків, журналістів, колекціонерів та галеристів, які впродовж чотирьох днів метушаться між Джардіні, Арсенале та десятками проектів паралельної програми, розкиданими по всій Венеції та островам лагуни.
Так збіглося в історії України. 22 травня 1861 року тіло Тараса Шевченка на конях, а далі — на руках перевозили із Санкт-Петербурга до Канева. 22 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка на руках несли встеленими квітами вулицями Львова до Личаківського кладовища.
Серед усіх регалій Юрія Рибчинського (а він, як зазначає Вікіпедія, народний артист України, заслужений діяч мистецтв, 15-разовий лауреат фестивалю «Пісня року», лауреат Гоголівської премії, автор понад трьох тисяч пісень і десяти мюзиклів) є дві, які варті десятків інших.
— Цьогорічні «Київські лаври» мають низку відмінностей від попередніх. У більшості заходів беруть участь молоді поети до 35 років. Але такий формат не виключає з програми метрів Олексія Цвєткова, Бахита Кенжеєва, Бориса Херсонського. Це ті поети, які приїжджали до нас завжди. Я просто не можу уявити, що на якихось «Київських лаврах» їх немає.
