— Цьогорічні «Київські лаври» мають низку відмінностей від попередніх. У більшості заходів беруть участь молоді поети до 35 років. Але такий формат не виключає з програми метрів Олексія Цвєткова, Бахита Кенжеєва, Бориса Херсонського. Це ті поети, які приїжджали до нас завжди. Я просто не можу уявити, що на якихось «Київських лаврах» їх немає. Вже минулого року зменшилася кількість російських учасників. У цьому році відбувся захід, який об’єднав їх усіх — вечір на підтримку України. Поети приїхали до Києва з різних країн: США, Німеччини, Грузії. Цей вечір показав, що поезія не може залишатися осторонь актуальних питань.
Молоді куратори проекту організували і провели захід, присвячений 201-річчю Тараса Шевченка. Молоде покоління поетів має нетрадиційний погляд на класичні речі. Тому що ми звикли до якихось гучних річниць, а тут сам принцип відзначити 201-річний ювілей є дуже цікавим.
Були й сумні заходи. Один з вечорів був присвячений пам’яті Олега Лишеги — одного з найяскравіших українських поетів, який нещодавно пішов із життя.
Варто згадати і про родзинку цьогорічного фестивалю. Мова про Андрія Макаревича. Приємно, що така людина відвідала наш захід.
— Мої враження від нинішнього фестивалю — передусім абсолютна самодостатність його окремих подій. Тобто різні читання існували ніби абсолютно незалежно одне від одного в хорошому сенсі. Усе сполучалося цілком гармонійно, що характерно, навіть на заходах у не дуже зручний час була публіка (це добра тенденція).
Багато на цьогорічних виступах було присвячено тим обставинам, у яких опинилася наша країна та ціла Європа. Війна, революція, шалена міжнародна напруга… Поезія тут не пропонує готових рецептів, але вона допомагає образно осмислити ситуацію, перетравити враження, настрій, особливо виразно змалювати становище сьогоднішньої людини, і вона (навіть у відверто пафосних текстах) оперує переважно не пропагандистськими конструкціями. Проте було б радикально неправильно, якби вся поезія сконцентрувалася винятково на війні чи супутніх соціальних подіях. Життя, попри все, триває, і одне із завдань літератури підтримувати на символічному рівні те тривання. Тому на фестивалі відбулося багато акцій із суто ліричним, іронічним чи ще якимось «незлободенним» акцентом.
— Акцент на молоді робиться на «Лаврах» раз на два роки — зараз вирішили дотриматися традиції. До того ж саме молодь є найбільш активною не лише в літературному житті, а й у реакціях на виклики часу. У віршах цьогоріч багато військової тематики, вдосталь рефлексій на тему українського сходу і сентиментів щодо втраченого Криму. Традиційно на фестиваль приїхало багато російських поетів. Це і лауреати попередніх років, і симпатики України. Олексій Цвєтков, Бахит Кенжеєв, Аркадій Штипель, Марія Галіна, Андрій Грицман, Дмитро Кузьмін — прикрасили фестивальну палітру і додали в зали «своєї» аудиторії. Втім росіян цього року приїхало помітно менше, ніж раніше. Мабуть, бояться чи просто не наважуються. На цьому тлі приємним сюрпризом від головного ідеолога «Київських лаврів» Олександра Кабанова стало запрошення Андрія Макаревича. Публіка на нього реагувала дуже тепло. Для мене цей фестиваль — можливість поспілкуватися як з літературними ровесниками, так і з іменитими закордонними поетами. Священний трепет від спільного виступу з Борисом Херсонським, а також розмови з Бахитом Кенжеєвим і Олексієм Цвєтковим — радість, яку важко переоцінити. Для всіх, хто пише і хто любить поезію, «Київські лаври» — це і свято, і вкрай корисний майстер-клас.
— Десять років тому ми з дружиною (поетеса Людмила Херсонська. — Ред.) вперше були учасниками київського поетичного фестивалю. Він, втім, теж був першим. Сам я тоді був поет-початківець — до того видавав невеличкі збірочки в Одесі. Серце моє билося прискорено від припливу сил, що властиво молодості. З організатором фестивалю Олександром Кабановим і багатьма його учасниками — Олексієм Цвєтковим, Бахитом Кенжеєвим, Марією Галіною, Аркадієм Штипелем ми були знайомі й дружили — реально і віртуально. Чи міг я пропустити хоч один травневий фестиваль у Києві? Не на того натрапили! Ніколи не поспішай розлучатися з молодістю! І ось на мені — чорна футболка, на якій білим по чорному написано «Молодіжний формат». А на моїй полиці з’явилося ще дві моїх книги, повні справжнього молодого завзяття. Це були прекрасні і дуже молодіжні дні.
Справжнім сюрпризом для учасників та відвідувачів фестивалю став приїзд із Росії лідера гурту «Машина часу» Андрія Макаревича, який підтримує Україну та різко виступає проти війни на сході нашої держави. Музикант презентував нові пісні, серед яких і композиція «Солдат», присвячена російському військовому, який присягав цареві і народу, потрапив під бомби і кулі і загинув, не знаючи, що його обдурили. Пісню Макаревич виконав без музичного супроводу, що допомогло ще більше зосередитися на словах.
Від спілкування з пресою виконавець відмовився, не став говорити напряму і про війну. У спільному з поетом Бахитом Кенжеєвим вечорі згадував радянський портвейн, рок-музику і минуле. На запитання про те, як абстрагуватись від сучасності, з жартом відповів: «У мене була ідея, яку я так і не втілив. Коли люди виголошують тост — це цілий ритуал. Треба обов’язково думати про те, що говориш. Це працює: інші люди думають про те саме. І я подумав: як було б чудово знайти якогось алкогольного спонсора і влаштувати всесвітню акцію: якби більша частина населення планети встала і подумала про хороше — адже це дуже вузьке коло понять, — якби людство випило разом, щось би обов’язково відбулося».
Режисер документального фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов привіз до України перший в історії вітчизняного кіно «Оскар», а також статуетку Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA). >>
Однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize стала поетеса Галина Крук зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”. >>
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
