Родова ідентифікація — коренева тема письменства: східні епоси, Гомер, Мойсей. Найяскравіші зірки літературного ХІХ сторіччя — під цим знаком. У ХХ-му вивченням механізмів фамільної пам’яті перейнялася наука: міфологи, етнологи, соціологи, історики. «Усна історія» та «історія повсякдення» перетворилися на самостійні дисципліни. А під совєтами буяв регрес.

Донедавна шанувальники музики ділилися на дві групи. Одні знали рок-гурт «Друга ріка» з його кучерявим фронтменом Валерієм Харчишиним. Інші — Національний академічний оркестр народних інструментів України (НАОНІ), яким керує лауреат Шевченківської премії Віктор Гуцал.

Українські видавництва добряче попрацювали, щоб підготувати до весняних фестивалів і виставок найцікавіші новинки для дітей і підлітків. Родзинкою нинішньої добірки «України молодої» є унікальні книжкові проекти, яких не знайдеш у звичайних книгарнях: щоб їх «уполювати», доведеться скористатися пошуковими системами й трішки постаратися — однак зусилля того варті.

Учора в прокат вийшов український фільм, режисерський дебют Анни Акулевич, «Це — я». Стрічка уже була представлена на міжнародних кінофестивалях й отримала кілька нагород. Нещодавно фільм завоював  Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в італійському місті Лучіано. А також здобув спеціальну відзнаку ХХV Міжнародного кінофестивалю в Анкарі (Туреччина) «За яскраве поєднання традицій та сучасної кіномови».

Свою нову книжку «Велика війна 2014» відомий український письменник Михайло Слабошпицький починає реченням: «Я не збирався писати цієї книжки». Проте він не міг не написати це. Хай навіть спершу й не думав цього робити. Громадянин, мислитель, прозаїк, критик, есеїст, літературознавець — Слабошпицький мембранно чутлива людина до всього значущого, а тим паче до всього особливого в літературі й у «реальній дійсності», він просто не міг не відгукнутися на війну з Росією!

Денис, Ліка і Єлизавета Тенецька знову зустрілися на сторінках роману Ірен Роздобудько «Ґудзик-2. Десять років потому», а презентація книги відбулася рівно через десять років після виходу першого «Ґудзика».

Слово «війна» нині звучить в інформаційному просторі найчастіше, а його значення відчувають усі українці. До Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги, пам’ятних дат наприкінці цього тижня, «УМ» склала огляд фільмів та книг, пам’ятних дат реанімувати дійсність, дізнатися більше про Другу світову війну та по-новому відчути трагедію всієї Європи.

«Перші захоплені рецензії про її мистецтво я чув ще змалечку, наприкінці 1950-х років, від своєї бабусі, Олександри Петровської, яка працювала костюмером Львівського оперного театру і стежила за її кар’єрою. Моя мама також була в захопленні від Плiсецької! Мене завжди вражало поєднання професійної довершеності та проникливої щирості почуттів на сцені.

Маленьке місто поруч із Чорнобилем, якому немає ще й 30 років, минулого року привабило молодих людей і надихнуло на організацію кінофестивалю. Цьогоріч він пройшов у Славутичі вже вдруге. У програмі — 12 яскравих документальних фільмів на тему урбаністики, екології та енергетики. Крім того, відбувся перший показ фільмів-фіналістів конкурсу «Моє вуличне кіно».

Василя Зінкевича важко назвати обділеним державними відзнаками та нагородами. Він — народний артист України, лауреат Шевченківської премії, почесний громадянин Луцька, кавалер орденів «За заслуги» ІІІ та ІІ ступеня та ордена Миколи Чудотворця. І все ж найбільшою нагородою для нього є любов і повага великого кола відданих шанувальників його голосу, яке з роками не зменшується.