Читач отримає цю газету, коли вже, ймовірно, буде відоме прізвище нового, 44–го президента Сполучених Штатів. Позавчора, в останній день передвиборчої агітації, Барак Обама та Джон Маккейн робили те, що непідготовлений студент перед вирішальним іспитом: намагалися впродовж доби привернути на свій бік вибор­ців тих штатів, де розклад симпатій електорату між двома претендентами був приблизно рівним.

Виборча система США є дуже складною, але водночас і прозорою. Головна відмінність виборів президента США від подібних процедур в інших демократичних країнах полягає в тому, що президента обирають не прямим голосуванням, а колегією з 538 виборщиків. До її складу входять представники кожного штату. Кількість членів колегії від штату дорівнює кількості представників цього штату в обох палатах Конгресу США і приблизно пропорційна кількості населення кожного штату. Найменші — Аляска, Монтана, Північна Дакота та федеральний (столичний) округ Колумбія — делегують по три виборщики, а найбільший, Каліфорнія, 55 виборщиків.

Напередодні дня виборів президента США у всьому світі, й зокрема в Україні, популярні «ворожіння на кавовій гущі»: якою буде американська зовнішня політика і що чекає на нашу країну у випадку перемоги Барака Обами чи Джона Маккейна? Та оскільки у великих державах «короля грає оточення», навіть експерти обмежуються загальними коментарями з приводу традиційного стилю ведення зовнішньої політики демократами чи республіканцями. Тим паче, що з цього питання обох кандидатів консультують «старші товариші» по партії, які свого часу займали високі посади в адміністраціях і Держдепі за, відповідно, демократичних і республіканських президентів, чим забезпечується спадкоємність і тяглість американської політики.

У неділю в Москві відбулися переговори між президентами Азербайджану та Вірменії — Ільхамом Алієвим та Сержем Саркісяном — стосовно врегулювання конфлікту навколо Нагірного Карабаху. Посередником виступав президент Росії Дмитро Медведєв. Зустріч закінчилася підписанням спільної декларації, в якій керівники двох країн доручають главам МЗС активізувати переговори з урегулювання нагірнокарабаського конфлікту.

Муамар Каддафі — рідкісний гість. Не тільки у нас. Він скрізь рідкісний гість. Лівійський лідер, якого Захід десятиліттями звинувачував у підтримці терористів, а потім замирився з ним, бо у Каддафі є нафта, дуже багато нафти, і досі є «невиїзним». Лише минулоріч, перервавши тривале табу на виїзди на Захід, він зробив турне Європою, а нині подався на пострадянський простір: Москва, Мінськ, Київ.

Кандидат від Демократичної партії США Барак Обама на 11 відсотків випереджав у президентських перегонах свого суперника від Республіканської партії Джона Маккейна в останньому перед днем голосування опитуванні Інституту Геллапа, результати якого подала вчора газета «Ю–Ес–Ей Тудей». Про намір голосувати сьогодні за Обаму заявили 55 відсотків респондентів, за Маккейна — 44 відсотки. Якщо Барак Обама програє, це буде найбільша сенсація в усій історії президентських виборів у США. Але стовідсоткової впевненості в його перемозі надалі немає. Є кілька чинників, які працюють проти нього.

Учорашній день був позначений небувалою терористичною активністю. Щонайменше 40 осіб загинули та більше 200 отримали поранення внаслідок серії з 12 бомбових замахів у штаті Ассам на північному сході Індії, повідомляє індійська інформагенція ПТІ. Найбільше загиблих — 30 — у столиці штату — місті Гувахаті. Місцеве телебачення показало пожежників, які намагалися загасити палаючі каркаси машин, а над Гувахаті здіймалися клуби чорного диму.

Тиждень тому до скромної квартири 31–річного Сергія Судєва, мешканця молдавського містечка Комрат, столиці Гагаузької автономної республіки, завітали двоє адвокатів із Берліна. Гості в костюмах, ціна яких перевищувала вартість квартири Судєва, запропонували хазяїну сісти, а потім показали йому документи, з яких випливало, що скромний студент факультету журналістики Комратського університету, який підробляв на життя, працюючи діджеєм на місцевій радіостанції, і виживав менш ніж за 100 євро на місяць, успадкував від померлого в Німеччині 56–річного дядечка з материного боку казкове багатство — 950 млн. євро, акції банку, депозити, рухоме та нерухоме майно і коштовності. Про це повідомив російський телеканал НТВ. Сумарна вартість спадку перевищує річний бюджет Молдови.