Учора на позачерговому засіданні законодавчих зборів Приморського краю депутати обрали своїм представником у верхній палаті парламенту Росії — Раді Федерації — легендарного в минулому хокеїста В’ячеслава Фетисова. Фетисов, відповідно до вікового цензу, вже понад 20 років як відійшов від спорту, останнім часом очолював державну структуру «Росспорт», вступив у путінську правлячу партію «Єдина Росія». Тепер він піднімається у політичні верхи. І, звісно, обіцяє зробити «для регіону все», лобіювати інтереси приморців в уряді.

«Завдяки небайдужим до нашого горя людям нам удалося зібрати потрібні кошти в повному обсязі. Крім того, нам відомо про досить успішні переговори з піратами, що дає надію на визволення наших близьких», — заявила на вчорашній прес–конференції в УНІАН дружина одного із заручників «Фаїни», Ольга Гіржева. Жінка зазначила, що зібрати таку суму було б неможливо без участі українських представників великого бізнесу та політики. Нагадаємо, пірати вимагають 8 млн. доларів. Але родичі про розмір викупу не говорять зовсім. Родичі моряків назвали кілька прізвищ їхніх благодійників — Віктор Янукович, Борис Колесніков, Едуард Прутнік.

Французький тижневик Le Point подав сенсаційні таємні записи екс–розвідника Іва Бертрана з пікантними подробицями з приватного життя президента Ніколя Саркозі та інших представників французької політичної еліти. Публікація мала у Франції той же ефект, що у нас плівки майора Мельниченка. Впродовж цього тижня записи Бертрана залюбки смакувала вся європейська преса. 63–річний нині Ів Бертран очолював французьку розвідку Renseignements Generaux упродовж 12 років, поки 2004 року його не відправив у відставку тодішній міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі. І мав за що, бо з уривків із 23 написаних від руки щоденників, які оприлюднив Le Point, більшість компромату «зазирає» і в теперішнє життя президента Франції.

За попередніми даними ЦВК Азербайджану, оприлюдненими учора після підрахунку понад 70 відсотків бюлетенів, на президентських виборах, які відбулися нинішнього вівторка, переміг Ільхам Алієв — 89,04 відсотка голосів. Другий тур не знадобиться. Інавгурація новобраного президента може відбутися ще в цьому місяці, передає ІТАР–ТАКС.

За результатами опитування телеглядачів, які 15 жовтня стежили за третім, фінальним телепоєдинком між демократом Бараком Обамою та республіканцем Джоном Маккейном, перший переміг із вражаючим рахунком: йому віддали перевагу 53 відсотки американців, а Маккейну — 22 відсотки. Соціологічні заміри телеаудиторій проводили на замовлення телекомпаній CNN та CBS. Отже, усі три раунди кандидатських теледебатів виграв висуванець Демократичної партії.

Президент США Джордж Буш представив новий план стабілізації фінансової системи країни. Білий дім планує викупити великі частки акцій у провідних банках. Вартість цієї програми оцінюється в 250 млрд. доларів. «Цей пакет заходів Америка здійснює в рамках плану «великої сімки» для зміцнення банків нашої країни. Частину коштів антикризового пакету (загальна «ємність» якого 700 млрд. доларів — Ред.) уряд витратить на придбання пакетів акцій приватних банків», — пояснив Буш. Америка фактично бере на озброєння європейську схему: держава частково націоналізує провідні банки, запроваджує гарантії з міжбанківських позик, а банки отримують можливість відновити кредитування економіки, зазначає «Євроньюс». Таким шляхом пішли спочатку Велика Британія, а потім інші країни ЄС.

Позавчора у Лондоні було оголошено прізвище цьогорічного лауреата Букерівської премії — ним став 33річний індійський письменник Аравінд Адіга. Однією з найпрестижніших літературних премій його відзначено за дебютний роман «Білий тигр», повідомляє БіБіСі. Адіга став третім в історії Букерівських премій письменником, якого преміювали за перший роман, і одним із наймолодших авторів серед усіх попередніх лауреатів.

Ця справа викликала широкий резонанс не лише в Чехії, а й в усьому світі. Минулого тижня чеський Інститут вивчення тоталітарних режимів, який є державною установою, звинуватив славетного письменника Мілана Кундеру в співпраці зі службою безпеки комуністичної Чехословаччини. Відповідно до виявлених Інститутом документів, 1950 року тоді 21річний Кундера доніс місцевій поліції про появу в студентському гуртожитку у Празі, в якому він мешкав, підозрілого гостя. Поліція швидко заарештувала цього чоловіка, який виявився Мірославом Дворачеком, дезертиром чеської армії, активістом антикомуністичного підпілля, якого під час утечі до Німеччини 1948 року завербувала американська розвідка для боротьби з чеським режимом. Дворачек був засуджений до 22 років ув’язнення, ледь уникнувши смертної кари, яка тоді була звичним вердиктом за шпигунство. Він відбув 14 років із цього терміну, працюючи на уранових рудниках. Тепер Мірослав Дворачек мешкає у Швеції.