На етапі формування комуно«регіональної» коаліції та й по його завершенні, щодня, як не в сесійній залі ВР, так із телеекранів соратники Тимошенко звинувачують у зрадництві деяких недавніх колег із фракції НУНС. І небезпідставно. Бо мартиненки, третьякови, жванії та їм подібні не раз демонстрували мистецтво продаватись за шматок «Енергоатома» чи за якийсь інший «дешевий сир» із владної руки. Тож і тепер, щоб не лишитись біля розбитого корита, чимдуж побігли догоджати новим фаворитам. Утім цього разу не зовсім склалося, «регіонали» обходились і без їхніх голосів.

Учора на офіційній інтернет–сторінці Верховної Ради можна було спостерігати цікаву картину. Останні призначення у владні структури змінили розподіл сил у сесійній залі. Фракція БЮТ, зазнавши поразки в боротьбі за владу, могла потішитися хоча б із того, що вперше за цю каденцію сектор «тимошенківців» був найбільшим: у БЮТ налічувалося 155 парламентаріїв проти 151 — в Партії регіонів.

За останні дні «регіонали» позбулися аж 21 депутата. Частина з них учора склала мандати — зокрема, це працівники адміністрації Президента, котрі сиділи на двох кріслах упродовж двох тижнів (вони зволікали, щоб забезпечити голоси для призначення «свого» уряду).

Феномен прихильності львів’ян до Ющенка важко збагнути — ніби він і не галичанин, ніби й Президент він із префіксом «екс», а в першому турі виборів саме В. Ю. набрав у місті Лева найбільше голосів. І позавчора надвечір у залі Театру імені Заньковецької на зустрічі з «помаранчевим» лідером не було вільного місця. Інтелігенція зустріла голову «Нашої України» скандуванням «Ю–щен–ко!».

Відкрили ж «заньківчанські» вечори, присвячені Тарасові Шевченку, віршем Кобзаря з пророчими рядками з «та не однаково мені, як Україну злії люде, розпнуть, лукаві, і в огні її окреденую збудять, ох, не однаково мені».

Хоча проговорено було безліч політичних та історичних питань, але відпускати Ющенка галичани не хотіли. Водночас прагнули, аби він ішов на барикади.

За визначенням деяких політиків, в українському теле– і радіоефірі утискають... російську мову. Вам ще не смішно? Ви давно слухали радіо чи дивилися телевізор? Українську мову там треба вишукувати, як родзинки в кексі.

По–різному поводяться після президентських виборів Сергій Тігіпко й Арсеній Яценюк. Якщо Яценюк, котрий посів четверте місце з непоганим результатом, продовжує підтримувати контакт зі своїм виборцем із білбордів та через телевізійні звернення, то несподіваний «бронзовий призер» — зачаївся і віддає перевагу кулуарним переговорам. Виходить так, що Тігіпко не проти виторгувати посаду в уряді Януковича, а лідер «Фронту змін» зі своїм політичним проектом націлюється вже на наступні кампанії. Після позавчорашньої зустрічі Тігіпка і Яценюка з Президентом Віктором Януковичем їхнє розходження оформилося ще чіткіше.

Керівник Вінниччини Олександр Домбровський — один із небагатьох голів обласних державних адміністрацій, які відпрацювали на посаді весь «ющенківський» період від лютого 2005–го і дотепер лишаються на посаді. Про авторитет Домбровського в регіоні свідчить той факт, що минулого тижня сесія Вінницької облради не тільки одностайно схвалила «губернаторський» звіт за п’ятирічку, а й рекомендувала новому Президентові продовжити перебування 47–річного управлінця на посаді. З цієї події ми й почали нашу розмову з паном Домбровським.

Понад 850 тисяч солдатів і поліцейських, кілька терактів, десятки загиблих і поранених — «декорації», на тлі яких відбувалися другі після падіння режиму Саддама Хусейна парламентські вибори в Іраку, були цілком очікуваними. Попри те що явка цього разу виявилася на понад десять відсотків меншою, ніж чотири роки тому, активність виборців залишається досить високою, як для таких небезпечних умов — 62 відсотки за даними центральної виборчої комісії. І це незважаючи на залякування й погрози бойовиків із «Аль–Каїди», які обіцяли зірвати голосування. На півночі Іраку, де мешкають переважно курди, цей показник був іще вищим — майже 80 відсотків. Також міжнародні експерти відзначають той факт, що однаково активну участь у виборах брали як шиїти, які становлять переважну частину населення, так і суніти. Раніше лунали побоювання, що суніти, які за Хусейна були привілейованою меншістю, проігнорують голосування (так само, як учинили 2005 року).

Із передсвяткових політичних ток–шоу випливало, що нова опозиція жорстко протидіятиме можливому ухваленню в парламенті змін до Регламенту, які дозволяють формувати коаліцію з окремих депутатів. «Ми будемо вживати всіх засобів, які буде дозволяти парламентська діяльність, щоб не допустити це, оскільки Україна від запаморочливих перемог Віктора Януковича стоїть фактично за крок до повністю нелегітимної влади», — заявляв БЮТівець Остап Семерак.