Наметове містечко, що виросло на Хрещатику, відрізняється від попередніх: тенти напнули на перехресті з вулицею Хмельницького, тобто далеко від київського «гайд–парку» — майдану Незалежності. Табір стоїть біля Печерського районного суду — адміністративної будівлі, де, на думку багатьох, сьогодні міститься епіцентр політичного життя в Україні. Наразі це протест супроти конкретної справи, конкретного суду, ба, навіть конкретного судді. Партія «Батьківщина» та її соратники по опозиції сподіваються, що протест вийде за межі судової локації — і в плані вуличного протесту, і в сенсі політичних завдань.
Хоча вже є рішення Печерського суду, аби заборонити всі вуличні акції і в околицях суду, і біля СІЗО. І там, і там намети стоять нібито як «громадські приймальні» народних депутатів від опозиції. Поки що стоять.

Група українських інтелігентів виступила зі зверненням до Президента України, в якому вихваляє успіхи Віктора Януковича в боротьбі з корупцією й закликає не збочувати з правильного курсу. Текст містить багато компліментів на кшталт фрази: «Ви завжди стоїте на позиціях захисту загальнолюдських вартостей і держави». «Йдіть відважно обраною вами дорогою — реформуйте Україну, не допустіть згортання реформ, ламайте корупцію і ведіть державу до демократичного урядування. З вами — народ», — йдеться у зверненні.

В українській політиці — затишшя перед бурею. Активний рух почнеться восени, коли політики з’їдуться з канікул і поринуть у сезон нових баталій. Фактично, з осені стартує передвиборча кампанія. Хтось займеться переговорами щодо створення електоральних коаліцій, інші почнуть «підгодовувати» мажоритарні округи для голосування у жовтні 2012 року.

Головним «ньюзмейкером» літа на тлі цього затишшя стала Юлія Тимошенко, яка веде боротьбу в Печерському суді, обвинувачена у зловживаннях під час укладення газових угод із Росією 2009 року.

«УМ» звернулася до політолога Олексія Гараня — професора політології Києво–Могилянської академії, наукового директора Школи політичної аналітики НаУКМА — із пропозицією прокоментувати судовий процес над Тимошенко та проаналізувати перспективи різних сил на майбутніх виборах.

На перший погляд, результати соціологічних досліджень про ставлення українців до незалежності дивують. Громадська думка втратила те піднесення, яке спостерігалося 20 років тому. Якщо в 1991 році за незалежність України проголосувало 90% учасників референдуму, то в 2011–му так учинило б лише 46,6% українців. Принаймні про це свідчать результати дослідження, презентованого вчора Інститутом соціології НАНУ та фондом «Демократичні ініціативи».

Іще недавно Леонід Кучма був частим гостем у слідчих прокуратури, котрі розслідували кримінальну справу щодо вбивства Георгія Гонгадзе. У якийсь момент навіть здавалося, що екс–Президентові буде непереливки... Зараз ажіотаж довкола цієї справи вщух. Водночас більший тиск почався на Миколу Мельниченка. А головне — його записи в кабінеті Кучми. На думку правознавців від влади, вони були зроблені незаконно, відтак не можуть бути доказами в кримінальній справі, де обвинувачується екс–Президент. Служба безпеки України внесла подання до Конституційного Суду, в якому просить розтлумачити норму 62–ї статті Конституції — про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом».

З’їзд Соціалістичної партії, який мав визначити нового голову СПУ замість Василя Цушка, який подав у відставку, завершився «внічию». Олександр Мороз і Микола Рудьковський набрали майже порівну голосів. Кандидатуру почесного голови, Мороза, підтримало166 делегатів, а першого секретаря — 162. Жодному з них не вдалося отримати підтримку більшості учасників форуму (167 «за»). Відтак за два тижні Соцпартія збереться на повторний з’їзд — на «другий тур» партійних виборів.

Василь Цушко вирішив піти із поста голови Соціалістичної партії, пробувши на цьому посту лише один рік. Він мотивував своє рішення тим, що не хоче суміщати партійну діяльність із роботою на посаді голови Антимонопольного комітету. Окрім того, Цушко виступив зі спростуванням інформації, начебто він йде на партійне пониження через стан здоров’я. «Якесь чмо із СПУ каже, що Цушко робив це за станом здоров’я, — обурився сам пан Василь у коментарі газеті «Коммєрсант». — У мене здоров’я буде кращим, ніж у тих чмирів, які поширюють цю інформацію».

Наразі в Соцпартії обговорюють наступника Цушка. Нинішній лідер запропонував три кандидатури: засновника СПУ й почесного голови партії Олександра Мороза, кандидата з минулих партійних виборів Валентину Семенюк–Самсоненко та скандального Миколу Рудьковського. Екс–міністр транспорту не приховує амбіцій стати головою партії й навіть похвалився колегам, що його кандидатуру узгоджено «з Папою Римським» (читай — на дуже високому рівні). На думку експертів, обрання Рудьковського означатиме зближення Соцпартії із Партією регіонів.

«УМ» попросила прокоментувати ситуацію Степана Бульбу — члена політради СПУ, керівника Полтавського обкому партії.

Французові Томасу Феклеру дедалі важче захищати «жовту майку» лідера. Капітан команди «Європкар» зізнається відверто: у нього мало шансів на перемогу в загальному заліку, а посунутися з подіуму він може на кожному етапі. Позавчора на спуску Феклер ледве не вилетів у кювет. Одного разу він зумів пригальмувати на узбіччі, а іншого — вискочив із дороги на автостоянку. Зрештою француз відстав від переможця етапу на п’ять хвилин, а від фаворитів гонки — на півхвилини.

Виборча кампанія в Україні де–факто почнеться з осені. Отож політичні сили ще до падолисту мусять визначитися з форматом походу на парламентські вибори, що відбудуться у жовтні 2012–го. За останніми соціологічними дослідженнями, партії «помаранчевого» ідеологічного кластеру вже мають більшу популярність, ніж партії владної коаліції. Але питання ускладнюється тим, що націонал–демократи зараз виступають багатьма дрібними загонами. Якщо вони хочуть провести свою силу в парламент — мусять домовлятися. Утім амбіції цих сил явно перевищують їх рейтинги. Колишній рухівець, а тепер — представник партії «За Україну!», 70–річний депутат із фракції «НУНС» Ярослав Кендзьор каже: в середовищі нацдемів було сподівання, що приблизна структура союзу окреслиться ще весною. Однак переговори між національно орієнтованими силами пробуксовують.

Учорашнє засідання в Печерському суді у справі Юлії Тимошенко завершувалося без обвинуваченої. Суддя Родіон Кірєєв, який наслухався незліченної кількості образ від лідерки БЮТ, таки вирішив вигнати Тимошенко із зали суду. Доти він обмежувався попередженнями або ж риторичними наріканнями на кшталт: «Підсудна відмовляється виконувати волю суду...» Однак Тимошенко перейшла межу: слово «нелюд» (або «нелюдь», якщо цитувати дослівно), промовлене разів п’ять чи й більше, переповнило чашу терпіння молодого й не впевненого в собі служителя Феміди. Оголошуючи рішення про «червону картку» тривалістю одне засідання, Кірєєв зауважив, що Ю.В.Т. обізвалася й міцнішим слівцем.