Чи багато нас там?

Чи багато нас там?

У західних сусідів України розпочався перепис населення, який цього разу відбуватиметься за оригінальною методикою. Головне статистичне управління Польщі не ставить на меті зайти в кожне помешкання й переписати всіх громадян. Спеціальні інтерв’юери опитають лише 20 відсотків мешканців. Решта поляків можуть добровільно «самопереписатися» через інтернет. Офіційно перепис стартував 1 квітня з відкриття інтернет–сторінки, на якій розміщено віртуальну анкету. Опитування триватиме до 30 червня.

Точну кількість населення буде визначено завдяки державним базам даних: міністерства юстиції, поліції, системи медичного страхування тощо. Вважається, що й таке вибіркове опитування допоможе скласти чітке уявлення про соціальний, віковий, релігійний та національний склад населення Польщі. Інше питання — наскільки ця картина буде адекватною.

Скільки голосів у цім хорі?

Від сьогодні у парламенті запрацює цікава новація: на інтернет–сторінці ВР публікуватиметься список депутатів, які пройшли письмову реєстрацію у приміщенні парламенту. Перша порція даних — це перелік нардепів, які особисто розписалися на столі реєстрації під час учорашнього засідання. Звіривши цей перелік із даними голосування, можна з’ясувати імена депутатів, яких не було у ВР, але вони проголосували за певний проект чи рішення.

Яка підготовка — такі й вибори?

Яка підготовка — такі й вибори?

Низка громадських організацій, які займаються спостереженням за виборами та відслідковують законодавчі процеси, планують влаштувати широке громадське обговорення виборчої реформи. «Виборче законодавство — надто серйозна річ, щоб довіряти його лише політикам. Ми виступаємо за те, щоб обговорення законопроектів було більш широким та публічним», — заявив на прес–конференції голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко.

Що кличе на протест?

Щодня в Україні відбувається вісім протестних дій. Про це свідчать результати моніторингу, проведеного Центром дослідження суспільства. За даними соціологів, котрі вивчали протести від вересня 2009 року до грудня 2010–го, впродовж цього проміжку в Україні було зафіксовано понад 3600 акцій протесту. Пік вуличної активності припав на жовтень і листопад 2010 року: це пов’язано з діяльністю «податкового» Майдану, а також протестами, спричиненими місцевими виборами.

А за «Радою» — «Рада»...

А за «Радою» — «Рада»...

Наступного тижня народних депутатів знову чекають муки вибору. У Верховній Раді розглядатимуть проект, який передбачатиме перехід парламенту на модернізований варіант електронної системи «Рада–3». Запровадження сенсорної панелі дозволить уникнути голосування за «того хлопця», за «ту лаву» чи за «ту фракцію». Більшість депутатів розуміє, що в парламенті давно треба підключити ту кнопку, щоб Верховна Рада більше не була посміховиськом для народу й не дивувала заїжджих гостей з іноземних парламентів. А з іншого боку, важко — ох, як важко! — погодитися на таку реформу. Адже після введення новацій депутатам доведеться постійно шукати резерв голосів, вони муситимуть сидіти в залі й, зрештою, особисто ходити на роботу... До речі, проект Литвина передбачає ще й облік відвідуваності засідань депутатами, а це впливатиме і на зарплату обранців.

Цікаво, що колись Верховна Рада вже переживала подібний опір прогресивним новаціям. Двадцять років тому, коли в парламенті лише вводили систему «Рада», політикум так само не хотів приймати новинки. Депутати довго вивчали систему, звинувачували її в шахрайствах, не хотіли говорити у персональні мікрофони, а крім того, постійно намагалися її перехитрити. Про це «Україні молодій» розповів розробник системи «Рада» Анатолій Морозов.

Гостюючи в Інституті проблем математичних машин і систем НАНУ, де пан Морозов працює директором, «УМ» дізналася про історію «Ради», про те, чи справді нинішня система доживає останні дні, а також про розробку новітньої «Ради–4». Анатолій Олексійович запевнив, що депутатам не під силу обманути систему. «Хіба що візьмуть молоток», — жартує директор Інституту.

Майдан із коліс

Тижневий марафон, який отримав у пресі назву «автомайдан», завершився мітингом у центрі Києва. Дві колони — із Заходу та зі Сходу — з’їхалися на Європейській площі минулої п’ятниці, після чого на згаданому вулично–політичному перехресті відбувся мітинг. Активісти висунули владі ультиматум. Якщо протягом одного місяця Янукович і К° не виконають вимоги активістів — вони вдадуться до активної фази протесту: почнуть формувати комітети громадського контролю в регіонах, скличуть народне віче «з метою повернення влади народу України в рамках чинної Конституції України».

Повернення до Дому

Повернення до Дому

«Народний дім у Перемишлі — це історія, сьогодення і, сподіваємося, наше майбутнє», — у розмові з «Україною молодою» голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима радіє події, яка днями відбулася біля західного кордону України: після 65 років перебування у власності Польщі перемишльський Народний дім знову став майном української громади. Міська влада продала будинок Об’єднанню українців Польщі, взявши за це символічну плату — 1 відсоток від вартості нерухомості (угода обійшлася у 30 тисяч злотих — це близько 82 тисяч гривень).

Продаємо «трубу»?

Президент України не виключає можливості продажу частини акцій НАК «Нафтогаз України». Про це Віктор Янукович заявив на засіданні керiвної ради комiтету з економiчних реформ.

Де «сині» — там червоні прапори

Де «сині» — там червоні прапори

Дев’ятого травня, в День Перемоги, на будинках органів влади та інших установ по всій Україні можуть з’явитися червоні прапори СРСР. Це випливає із законопроекту «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», зареєстрованому у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком. У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]». Як писала «УМ», кілька рад — Одеська й Севастопольська міські та Житомирська обласна — вже ухвалили відповідні рішення на місцевому рівні. Тепер правляча коаліція — «Регіони», комуністи, «литвинівці» — планує поширити радянську святкову «моду» на всю Україну.