Поет №1 радянської України, перекладач із майже 40 мов, міністр освіти, «підручниковий» класик ще за життя, автор і «сонячних кларнетів», і віршів на кшталт «Партія веде», чи міг Павло Тичина подумати, що колись його, так би мовити, матеріальна спадщина стане непотрібною державі, а ще непотрібнішою — місту Київ? У квартиру на вулиці, що нині називається Терещенківська, в самому центрі Києва, він оселився у 1944 році і мешкав тут до самої смерті, тобто до 1967 року. По сьогодні в Літературно–меморіальному музеї–квартирі Павла Тичини збережені й атмосфера, і порядок речей так, як це було за часів поета. Це один з небагатьох музеїв, де інтер’єр не відновлено, а збережено, йдеться у презентації на офіційній інтернет–сторінці музею. І рояль, і кларнет, і картини самого Тичини, і понад 20 тисяч книг, і старенький телевізор, і навіть холодильник... До речі, це чи не єдиний музей країни, принаймні з тих, що оцінені за такою низькою класифікацією (третя категорія), котрий має пристойну сторінку в інтернеті та ще три власні сторінки в соцмережах, який попри всі штучні труднощі не лише виживає, а й «веде активний спосіб життя», застосовує новітні методи екскурсій та залучення відвідувачів.

Про новації музею–квартири та труднощі, причиною яких є юридичний парадокс власності, «УМ» розмовляє з правнучкою Павла Тичини, директором цього музею Тетяною Сосновською.

Майже рік тривав Всеукраїнський конкурс «Класний керівник року» серед учителів загальноосвітніх шкіл зі всієї України. Визначити, хто ж є «найкласнішим» класним керівником нашої країни, виявилося дуже непросто. Представникам експертної комісії довелося вивчати не тільки тематичний матеріал, який надіслали викладачі, а й особисто побувати на багатьох відкритих уроках. Якщо врахувати, що тільки в заключному етапі конкурсу взяли участь 97 кращих педагогів з усієї України, — робота була проведена колосальна. У підсумку, всеукраїнський конкурс виграла вчителька математики і класний керівник Херсонської загальноосвітньої школи №46 Валентина Патрушева. Як визнає сама переможниця, стати «найкласнішою» їй допоміг нетрадиційний підхід до виховної роботи.

У лютому Україна знов побачила свого Президента. Він «спілкувався з народом» та їздив до Брюсселя доводити «незмінність курсу євроінтеграції». Чому беру одне й інше в лапки? Як виглядало спілкування з народом, можна було оцінити передусім з «хіта» тих чотирьох годин — звернення акторки обласного театру в Кіровограді, фактично доведеного до абсурду. І невідомо ще, чи не з навмисним наміром жителька «малого Парижа–Єлисаветграда–Кіровограда» так передала куті меду — аби асоціативний ряд повернення до любих Віктору Януковичу брежнєвських часів був більш ніж очевидним. Журналісти, котрі хотіли поставити запитання Януковичу або хоча б дізнатися про місце спілкування в рамках «Діалогу з країною», такої змоги не мали.

Іван Андрусяк — один із найоригінальніших і найзапитаніших сучасних дитячих письменників. У нього особливий стиль письма і своє ставлення до життя. Наприклад, Андрусяк може заборонити своїм дітям вивчати твори зі шкільної програми, якщо вони, на його погляд, псують естетичний смак дитини. Він може на зустрічі з «малявками» (улюблене Іванове слово) порівняти Довбуша з нашим Президентом, назвавши обох бандитами. «Правда, про одного триста років народ пісні складає, а про другого...», — додає він. І він же може захоплено розповідати, як ці ж самі «малявки» із Херсона зробили власні ілюстрації до його «Звірячої абетки», які цікаві і талановиті діти є в Тернополі, вибачатися перед ними за «вдосконалені» тексти, які в «Букварику» друкують від його імені.

Нещодавно стало відомо, що до престижного каталогу «Білі ворони» — 250 творів дитячої літератури із понад 40 країн світу, який щорічно складають експерти Мюнхенської бібліотеки, — увійшла книга Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука». А наприкінці лютого в Чернігівському ляльковому театрі відбулася прем’єра вистави за його п’єсою «Стефа та її Чакалка». Ці дві події стали підставою для нашої розмови з письменником про сучасну літературу для дітей.

Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО.

У неділю, 24 березня, світова спільнота відзначатиме Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Під знаком цієї події минає і нинішній тиждень в Україні. У кожній області діють пересувні флюорографи і пункти обстеження на туберкульоз, де люди мають змогу пройти діагностику й отримати безплатну консультацію фахівців.

У суботу, 23 березня, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній метеорологічний день. З цієї нагоди за два дні до цього, в четвер, у Женеві, в штаб–квартирі Всесвітньої метеорологічної організації, відбувся науково–технічний форум, де йшлося про досягнення міжнародної служби погоди. Україна, яка є одним із засновників Всесвітньої метеорологічної організації, завдяки членству в ній має можливість безкоштовно обмінюватися інформацією з іншими країнами — членами ВМО (а їх близько двохсот). Це полегшує складання прогнозів та їх точність, що сьогодні надзвичайно важливо, адже кліматична ситуація на планеті стає все більш непередбачуваною.

Щоденні дані про погоду, кліматичні рекорди, результати моніторингу довкілля фіксують і зберігають в архівах Центральної геофізичної обсерваторії. Про особливості нинішньої зими, проблеми метеорологів та чому прогнозувати погоду стає дедалі важче, «УМ» розповів директор Центральної геофізичної обсерваторії Держслужби з надзвичайних ситуацій України Олександр Косовець, почесний працівник гідрометслужб України та Росії.

З моменту обрання Верховної Ради пройшло більше чотирьох місяців, однак вищий законодавчий орган досі не виконує свої конституційні функції, життєво важливі для країни закони не приймаються. Кабінет Міністрів України в таких умовах не може повноцінно працювати. Вся вертикаль державної виконавчої влади в країні фактично паралізована. З такою резолюцією виступили позавчора громадські організації Харкова і Херсона, які вимагають від Президента розпустити парламент, а заодно — скасувати депутатську недоторканність та змінити політичну систему на всеукраїнському референдумі. В разі недотримання владою цих вимог громадські організації планують самостійно створити ініціативну групу для проведення всеукраїнського референдуму, на який буде винесено такі питання: скорочення чисельності народних депутатів з 450 до 300, запрова­дження другої (верхньої) палати парламенту, повне скасування депутатської недоторканності, проведення позачергових виборів винятково за мажоритарною системою. Проект резолюції буде затверджений сьогодні в Харкові на конференції громадських організацій — членів «Єдиної соціальної мережі».

Чотири тонни паливно–мастильних матеріалів, 5,2 тисячі квадратних метрів трикутної нафтової плівки і відсутність необхідних заходів для ліквідації катастрофи — так виглядає екологічна бомба, яка дедалі поширюється водами Чорного моря. Масштабне забруднення в Одеській області сталося внаслідок пробоїни на теплоході «Микола Бауман», затонулого в районі Старостамбульського гирла на відстані п’яти кілометрів вiд мiсця, де Дунай впадає у Чорне море.